ЗМІСТ
Актуальність теми. Казки Шарля Перро відкрили справжній «казковий рух» у світовій літературі. У нього з’явились послідовники й наслідувачі. Ш.Перро одним з перших приділив основну увагу фольклору, протиставивши його тогочасній класичній літературі, що все далі відходила у минуле. В основі казок Перро лежать відомі фольклорні сюжети, які він виклав із властивим йому талантом і гумором, опустивши деякі деталі й додавши нові, «облагородивши» мову. І саме Ш.Перро можна вважати родоначальником дитячої світової літератури й літературної педагогіки. Найголовнішим для нього завжди залишалась моральна сторона написаних ним творів.
Історія Попелюшки – один з найпоширеніших сюжетів в народному фольклорі. Своя Попелюшка є в кожній країні. Так в Італії її звали Гаттой Чентерентоллой, про неї розповідає в своїй книзі «Пентамерон» Базіле. В Германії теж була своя Попелюшка, розповідь про неї записали брати Грімм. Мало того, в кожній французькій провінції жила своя Попелюшка. Так в землях Лімузена народився старовинний переказ про пасербицю і мачуху. Дочку мачухи звали Сандреза, а пасербицю – Фурдьєра. У Нижній Бретані Попелюшку знали як Жанну, а дочку, потворну і осоружну, звали Като. У Лотарінгиі пасербиця – Маленька Анетта, а у мачухи аж три дочки, ледачі і злісні. Дослідники передбачають, що таке велика кількість схожих народних віддань пов'язана з тим, що в давнину, коли людство вже навчилося користуватися вогнем, але ще не уміло його добувати, підкидати гілочки у вогнище і стежити за ним повинна була найчистіша і безневинніша, сама молодша дівчинка в роду. Вона завжди була в попелі і спала тут же, біля вогню. Передбачають, що з часом ця дівчинка перетворилася на Попелюшку і саме тому у всіх варіантах казки, у тому числі і в Перро і в Грімм, пасербиця сама молодша в роду, сидить у вогнища прямо на попелі і завжди вся вимазана. Шарль Перро практично повністю зберіг текст народної казки, але вніс до нього деякі зміни, щоб зробити дію динамічнішою.
В українській літературі тема наймолодшої дитини в родині, пасербиці також актуальною була, наймолодшої дитини в роду, також актуальною проблемою були стосунки мачухи і пасербиці. Існує багато народних казок в українській літературі на цю тему («Дідова дочка й бабина», «Кобиляча голова», «Про дівчинку в лісовій хатині» тощо), зверталися до цієї теми й українські письменники, в тому числі і Є.Гребінка в казці «Мачуха и панночка».
Спільним для всіх міжнародних сюжетів літературної казки є те, що герой розкривається як носій однієї якоїсь чітко визначеної риси, доля героя завжди адекватна його людським моральним рисам, його характеру, життєвим прагненням, ставленню до інших людей, до правди і кривди, добра і зла, як їх розуміє народ, представником якого є письменник. Саме тому, використовуючи один і той же сюжет, письменники різних країн інтерпретують його відповідно до національних особливостей свого народу.
Думку про «можливість переходу певних сюжетів від народу до народу внаслідок історичних взаємин, культурних обмінів та в самозародженні сюжетів існує зв’язок мистецтва з історичними умовами життя суспільства» [3;127] підтримав О. Веселовський. У праці «Историческая поэтика» він досліджував походження сюжетів, їх типологію, варіантність, історію мотивів, поетичну структуру, поетику. Його ідеї про типологію сюжетів, генезис мотивів і запозичень розвинули В. Жирмунський, Е. Мелетинський.
Найважливішою проблемою існування традиційних сюжетів, на нашу думку, є проблема причин і засад оригінальності обробки авторами конкретного сюжету, індивідуальна інтерпретація його кожним письменником. Казка є благодатним матеріалом у зв’язку з високим ступенем проникності. Саме тому «міжнародний характер» мають сюжети багатьох казок. Звичайно ж, не всі сюжети запозичувались. Вибірковість традиційних сюжетів при запозиченні спричинена національними чинника, оскільки автори добирали в основтому ті сюжети, які були б актуальними та популярними в умовах конкретної країни.
Таким чином, проблема використання «міжнародних сюжетів» письменниками різних країн ще цілісно не досліджена, це спричинює актуальність роботи.
Мета дослідження – цілісно проаналізувати використання «міжнародних сюжетів» в європейській та українській казці на прикладі казок Ш.Перро «Попелюшка» та «Мачуха і панночка» Є.Гребінки.
Для досягнення мети необхідно реалізувати ряд завдань:
- визначити порівняльні аспекти української та європейської літературної казки;
- з’ясувати закономірності використання «міжнародних сюжетів» в європейській та українській казці;
- визначити сюжетно-персонажні особливості структури казок «Попелюшка» Шарля Перро та «Мачуха і панночка» Євгена Гребінки.
Предметом нашого дослідження є своєрідність втілення міжнародних сюжетів у творах письменників різних країн на прикладі казка Ш.Перро «Попелюшка» та оповідання «Мачуха і панночка» Є.Гребінки. Відповідно, об’єктом дослідження є казка «Попелюшка» Ш. Перро, «Мачуха і панночка» Є.Гребінки.
Теоретичною та методологічною основою роботи є дослідження Веселовського А.Н., Грушевського М.С., Проппа В.Я., Сироти Ю.О. тощо.
У роботі застосовано описовий, аналітичний, контекстуальний, системно-цілісний методи аналізу.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури (20 позицій). Загальний обсяг – 29 сторінок.
- Викулова Л.Г. Прозаические сказки Шарля Перро как языковое и социокультурное явление XVII века во Франции: Учебное пособие / Л.Г.Викулова. – Иркутск: ИГЛУ, 2001. – 286с.
- Веселовский А.Н. Историческая поэтика. / А. Н.Веселовский, – М.: изд-во АН, 1980. – 254 с.
- Вибране Текст / Є.П. Гребінка. Вибране/ Л.І. Глібов.- Донецьк: Донбас, 2007.–182с.
- Грушевський М . C. Історія української літератури: В 6 т. Кн. 1 /
- М. С. Грушевський // Упоряд. О. М. Таланчук. – К.: Либідь, 1994. – 336 с.
- Зубков С.Д. Євген Павлович Гребінка. Життя і творчість / С. Д. Зубков. – К.: Держліт.Видав., 1962. - 210с.
- Івашкіна Л.М.. Світ казок Ш. Перо (урок – гра) / Л. М. Івашкіна // Все для вчителя. – 2010. – №15 (трав.) – С.24-25.
- Казки: для мол. шкіл. віку / Шарль Перро / Переказ з фр. Р. Терещенка; мал. І. Вишинського. – К.: Веселка, 1980. – 447 с.
- Мелетинский Е.М. Герой волшебной сказки: происхождение образа / Е. М. Мелетинский – М: Восточная литература, 1958. – 264с.
- Зубков С.Д. Русская проза Г.Ф.Квитки и Е.П.Гребинки в контексте русско – украинских свіязей. / С. Д. Зубков– К.: 1979. – 271 с.
- Ткачук М.П. Євген Гребінка в контексті українського романтизму / М. П.Ткачук // Вивчаємо Українську мову та літературу .– 2008. – №7 // 491 січень.– с.7-11.
- Гребінка Є.П. Вибрані твори / Передм. та приміт. С. Д. Зубкова.– К.: Дніпро, 1980. – 367с.
- Гребінка Є.П. вибрані твори / Є. П. Гребінка. –К.: Держліт-Видав., 1999 – 247с.
- Павлікова Г.А. Добро і зло у казці Шарля Перро «Попелюшка» / Г. А. Павлікова // Зарубіж. л – ра. – 2001.– №37 (жовт.) – С.8-12.
- Перро Ш. Сказки / Шарль Перро. – СПб: Академический проект, 2000г. – 371с.
- Пропп В.Я. Морфология сказки / В.Я. Пропп. – М: Лабиринт, 2000 г. – 521с.
- Пропп В.Я. Поэтика фольклора / В.Я. Пропп. – М: Лабиринт, 1999 г. – 315с.
- Сирота Ю.О. Проблеми дослідження російськомовної прози Є.П. Гребінки / Ю.О. Сирота // Актуальні питання літературознавства: Зб. наук. праць. – Полтава: ПДПУ, 2006. – С. 64–72.
- Сирота Ю.О. Гоголівські традиції у творчості Є.П. Гребінки / Ю.О.Сирота // Гоголівські читання: Зб. наук. праць. – Полтава: ПДПУ, 2006. – С. 155–159.
- Шуранюк Т.В. Система уроків у 5 класі за казкою Ш. Перро «Попелюшка, або соболевий черевичок» / Т. В. Шуранюк // Зарубіжна література в школі. – 2006. - №9 (трав.) – С.2- 10.
- Шаповаленко Ю.О. Інтерпретація оповідання Є.П. Гребінки «Мачеха и панночка» крізь призму архетипних мотивів / Ю. О. Шаповаленко // Література в контексті культури: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 348–354.