Методичний супровід дослідно-експериментальної роботи з теми «Створення регіональної моделі неперервного підвищення кваліфікації вчителів фізики»

                                                                                                              Трофімчук Анатолій Борисович

 

 

В умовах чинної системи підвищення кваліфікації, за своєю суттю загалом тоталітарної (як, зрештою, й уся система освіти), слухачам курсів подається блок інформації про сучасні досягнення фундаментальної науки і методики в певній галузі знань. Короткий термін навчання, жорсткі рамки навчальних планів не дають можливості врахувати індивідуальні запити курсанта.

Спроба проводити курси, формуючи групи за кваліфікаційними категоріями, проблеми не розв'язує, адже очевидно, що проблемні питання методики викладання від категорії не залежать. Наприклад, утруднення в постановці демонстраційного експерименту однаковою мірою може відчувати як молодий спеціаліст, так і досвідчений педагог вищої категорії.

Яків будь-якому випадку, коли наявні ресурси не задовольняють соціального запиту, маємо типову проблемну ситуацію: щоб задовольнити потреби в підвищенні кваліфікації, слід одночасно поєднати несумісні вимоги: група курсантів має бути (курси) та її не повинно бути (індивідуальні запити).

Для розв'язування проблемної ситуації застосуємо один із елементарних прийомів усунення протиріч: розділення взаємовиключних вимог у часі та просторі.

Як наслідок, маємо об'єднання (навчальна група) курсантів, котрі задовольняють освітні потреби в різних часових і просторових локальних групах.

Зрозуміло, що чим більше таких груп буде створено, тим повніше задовольнятимуться індивідуальні запити.

Оскільки щодо цього є певні обмеження, то логічним буде створення фіксованої кількості локальних груп, а подальшу індивідуалізацію навчального процесу слід реалізувати вже на їхній базі за загальним принципом розділення в просторі та часі.

Часовий розподіл актуальний у зв'язку зі змінністю складу груп стосовно проблем: учасники однієї групи, об'єднані певним проблемним питанням, можуть довільно мігрувати, утворюючи інші групи в іншому складі для розв'язування інших проблем.

Проаналізувавши ці та інші проблеми чинної системи підвищення кваліфікації на раді кабінету фізики, на засіданні науково-методичної ради інституту, було прийнято рішення щодо проведення експерименту зі створення регіональної моделі неперервного підвищення кваліфікації вчителів фізики.

З цією метою була створена творча група, яка розробила експериментальну програму, котру після схвалення вченою радою інституту було затверджено наказом управління освіти і науки.

Тридцять учителів фізики області, атестація яких має відбутися за 2-3 роки (враховано положення про атестацію, що, зокрема, передбачає – атестації передує підвищення кваліфікації), на добровільній основі були залучені до експерименту. Під час настановчої сесії було здійснено вхідне діагностування та повідомлено суть експерименту. На підставі рекомендацій за результатами діагностування і за власним бажанням (головна вимога!) вчителі обрали секції за напрямами роботи проблемної лабораторії.

Під час настановчої сесії було враховано індивідуальні побажання курсантів щодо питань, внесених до плану роботи лабораторії. Крім того, графік роботи секцій складено так, щоб учитель мав змогу брати участь (за його бажанням) у роботі кількох секцій. Оскільки це передбачає великий обсяг самостійної роботи (в тому числі науково-методичної) з метою активного включення курсантів у процес підвищення кваліфікації, то кращі роботи вчителів друкуватимуть в обласному журналі «Фізика для фізиків» та фаховому науково-методичному журналі «Нова педагогічна думка».

У процесі підвищення кваліфікації передбачено майстер-класи кращих учителів фізики, ознайомлення всіх курсантів із сучасними інформаційними освітніми технологіями, зокрема з методикою проектів за програмою «Інтел. Навчання для майбутнього».

Корективи в тематику засідань лабораторії можна вносити на будь-якому занятті. Заняття проводяться кожних два місяці впродовж двох навчальних років і завершуються вихідним діагностуванням. Проте за бажанням учителя вихідне діагностування з отриманням свідоцтва про курсове підвищення кваліфікації можливе після першого року роботи лабораторії.

Лабораторія є відкритою: до участі в її роботі запрошуються методисти районних та міських методкабінетів, керівники методичних об'єднань, що дає можливість упроваджувати здобуті знання в роботу шкіл області (на районних, міських методичних об'єднаннях та семінарах учителів фізики).

Перевага такого підвищення кваліфікації у порівнянні з традиційними курсами (раз на 5 років) дає підстави очікувати:

1. Продовження роботи вчителів у лабораторії і поза дворічним циклом.

2. Підвищення ефективності роботи конкретного вчителя на основі вдосконалення його індивідуальної фахової майстерності.

3. Як наслідок – підвищення рівня навчальних досягнень учнів із фізики.