Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
Курсова робота
РОЗРАХУНКИ ТА КОНСТРУЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПЕРЕКРИТТЯ
ВСТУП
За останні роки в Україні все більше уваги приділяється використанню монолітного залізобетону. Це обумовлено рядом переваг: більш виразна архітектурна форма будівлі, підвищена жорсткість, монолітне з’єднання елементів, підвищена стійкість до агресивних впливів навколишнього середовища, використання матеріалів та обладнання з урахуванням можливостей будівельної організації, зменшення вартості у порівнянні зі збірними конструкціями.
Опрацьовані методичні вказівки призначені для використання студентами напрямів «Залізничні споруди та колійне господарство», «Гідротехніка (водні ресурси) « при виконанні курсового проекту з дисципліни «Будівельні конструкції».
Вказівки містять приклад розрахунків та конструювання елементів перекриття, а також питання для самоконтролю.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
У монолітних ребристих перекриттях робоча арматура розташована в ребрах головних та другорядних балок, які взаємно перетинаються під прямим кутом і з’єднані між собою монолітною плитою.
За конструктивним рішенням варіанта розглядається ребристе перекриття з балочними плитами. Це означає, що відношення сторін опорного контуру плити повинно бути не менше двох (рис. 1) :
де проліт плити;
– проліт другорядної балки.
Рис. 1. Монолітне ребристе перекриття з балочними плитами: 1 – головні балки; 2 – другорядні балки; 3 – колони; 4 – плита
Таблиця 1
Вихідні дані для проектування
2. Компоновка міжповерхового Перекриття
Конструктивні схеми перекриття (компоновка) відрізняються величиною прольотів або напрямом головних балок, які можуть бути розташовані в поперечному чи поздовжньому напрямах будівлі. Другорядні балки розташовуються перпендикулярно до головних.
Основною несучою конструкцією ребристого перекриття є головні балки, які спираються на колони і сприймають навантаження від плити через другорядні балки.
Орієнтація головних балок приймається в залежності від призначення будівлі, вимог освітлення, просторової жорсткості, вентиляції та технології виробництва.
Завдяки розташуванню головних балок у поперечному напрямі будівлі підвищується її загальна жорсткість.
При розташуванні головних балок у поздовжньому напрямі жорсткість будівлі зменшується. Часте розташування другорядних балок обумовлює зменшення ширини віконних прорізів, а перехід до збільшених віконних прорізів вимагає використання перемичок з підвищеною несучою спроможністю.
3. Конструктивна схема перекриття
Відповідно до компоновки перекриття та з урахуванням вихідних даних на проектування приймаємо розташування головних балок у поперечному напрямі будівлі, а другорядних – у поздовжньому. Крайніми опорами головних балок є цегляні стіни, а середніми – залізобетонні колони.
Крайніми опорами другорядних балок є також цегляні стіни, а середніми – головні балки.
Осі зовнішніх поздовжніх та поперечних стін розташовані на відстані 20 см від внутрішніх поверхонь стін (рис. 2). Змінюючи орієнтацію балок перекриття або величини польотів у межах рекомендованих, можна скласти декілька варіантів конструктивних схем.
Рис. 2. Прив’язки ділянок опирання балок на зовнішні стіни
4. Попереднє визначення товщини плити і розмірів поперечного перерізу балок
Для попереднього визначення товщини плити можемо скористатися табл. 2. За вихідними даними кН/м2. З урахуванням інтерполяції попередньо прийнята товщина плити складає см. Попередньо прийняті розміри перерізів елементів перекриття наведені у табл. 2
Таблиця 2
Попередні розміри поперечного перерізу елементів перекриття
5.1. Вибір розрахункової схеми
Плити балочного перекриття опираються на другорядні та головні балки; є плитами, опертими по контуру, і розраховуються в напрямі коротшої сторони. Розраховуючи плиту, розглядають смугу шириною 1 м, яка опирається на стіни (крайні опори) та другорядні балки (середні опори) (рис. 5).
Розрахункова схема плити є нерозрізна багатопролітна балка, яка завантажена рівномірно розподіленим навантаженням інтенсивністю ;
Рис. 5. Розрахункова схема плити
5.2. Визначення розрахункових прольотів плити
Плита заглиблена в цегляну стіну на відстань см (рис. 6).
Рис. 6 Визначення розрахункових прольотів плити
5.3. Визначення навантаження на плиту
Розрахунки зводимо до табл. 6. Розрахункове навантаження на 1м плити дорівнює навантаженню на 1 м2, тому що ширина розрахункової смуги плити 1 м. Щільність важкого бетону прийнята кН/м3.
Таблиця 4
Навантаження на плиту
5.4. Визначення згинальних моментів
Розрахункові зусилля з урахуванням їх перерозподілу внаслідок пластичних деформацій бетону визначаються таким чином:
Поперечні сили по гранях опор не визначають, тому що завжди виконується умова міцності.
5.5. Визначення товщини плити
Товщину плити, попередньо прийняту для визначення її ваги, уточнюємо з урахуванням дії найбільшого згинального моменту у прольоті
Оптимальний процент армування для плит, опертих по чотирьох сторонах, складає ; приймаємо . Таким чином,
Використовуючи таблицю коефіцієнтів для розрахунків згинальних елементів, армованих одиночною арматурою, за величиною знаходимо відповідний йому коефіцієнт за табл. 2 додатка.
Необхідна робоча висота перерізу плити
Рис. 8 Поперечний переріз плити
5.6. Визначення площі поздовжньої робочої арматури
Для сприйняття згинальних моментів у розтягнутих зонах встановлюються плоскі зварні