Способи оптимізації самостійної пізнавальної діяльності інтерна-педіатра за умов кредитно-модульної системи навчання

У статті розглянуто особливості самостійної пізнавальної діяльності інтернів-педіатрів за умов кредитно-модульної системи навчання. Визначено фактори, що вливають на ефективність самостійної роботи інтерна, запропоновано способи її оптимізації.

 

Ключові слова: пізнавальна діяльність, самостійна робота, кредитно-модульна система, модульно-рейтингова оцінка знань.

 

Актуальність дослідження. Постановка проблеми. Відповідно до Болонської декларації (1999 р.) та Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (European CreditTransfer System), до яких 19 травня 2005 р. у м. Бреґен (Норвегія) приєдналася Україна, вітчизняна система підготовки фахівців зазнає якісного реформування.

Упровадження нової системи навчання потребує підвищення ефективності навчальних занять на основі впровадження інноваційних навчальних технологій. Вирішення цього завдання фахівці вбачають в оптимальному поєднанні у навчальному процесі різних методів навчання. Тому вагомого значення у структурі навчальної діяльності набуває самостійна робота інтерна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Деякі дослідники питання розвитку самостійності у процесі навчання (В. Буряк, М. Солдатенко, В. Ужик та ін.) стверджують, що розвиток самостійної пізнавальної діяльності особистості залежить від низки факторів:

• тривалості формування вмінь і навичок, ґрунтовної підготовки педагога;
• наявності чіткого плану щодо формування умінь і навичок самостійної роботи;
• оптимальності співвідношення репродуктивних і творчих самостійних завдань, їх відповідності рівням розумового розвитку, активності й самостійності особистості;
• умотивованості до опанування прийомами пізнавальної діяльності [3; 12; 13].

Відповідно до наказу МОЗ України «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти» впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів потрібно удосконалити систему забезпечення якості медичної і фармацевтичної освіти на етапі підготовки в інтернатурі, а саме:

• привести перелік спеціальностей у процесі підготовки в інтернатурі до європейських вимог;
• розробити відповідні кваліфікаційні характеристики та програми підготовки, визначивши форми державної атестації, якими вводяться стандартизовані методи контролю професійної компетентності інтернів, що відповідають європейським вимогам;
• запровадити ліцензійний інтегрований іспит «Крок-3».

Мета статті – розгляд особливостей самостійної пізнавальної діяльності інтернів-педіатрів за умов кредитно-модульної системи навчання, визначення факторів, які впливають на ефективність самостійної роботи інтерна, презентація способів її оптимізації.

Виклад основного матеріалу. За умов кредитно-модульної системи навчання спостерігається значне наближення сутності та змісту самостійної роботи інтернів, що дозволяє розробити універсальні підходи до організації пізнавальної діяльності майбутнього лікаря. Самостійна робота інтерна-педіатра – це підготовка фахівця з оволодіння науковими знаннями і практичними навичками, його активна розумова діяльність на всіх етапах навчально-виховного процесу. У структурі навчальної діяльності вона займає 30-50% загального навчального часу; на самостійне опрацювання відводиться 50-70% обсягу навчального матеріалу.

Кредитно-модульна система є новим способом організації навчального процесу, який передбачає послідовне та ґрунтовне опрацювання інтернами навчального матеріалу, розділеного на окремі модулі (блоки, розділи) як логічно завершені частини теоретичних знань і практичних умінь із певної навчальної дисципліни. При цьому навчальний час визначається не кількістю аудиторних годин, а обсягом навчальної роботи у формі кредитів. Оцінювання якості здобутих знань і набутих умінь здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої присвоюється кваліфікація лікар (провізор) -спеціаліст певного фаху.

Метою навчання в інтернатурі зі спеціальності «Педіатрія» є підготовка лікаря-педіатра та визначення рівня знань і умінь відповідно до вимог кваліфікаційних характеристик.

Важливим завданням навчання в інтернатурі є поглиблення професійних знань, удосконалення вмінь і навичок інтернів-педіатрів, ознайомлення їх з останніми досягненнями в педіатрії та надання допомоги в підготовці до практичної діяльності.

Методика навчання складена на основі типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) випускників вищих медичних навчальних закладів III-IV рівнів акредитації зі спеціальності «Педіатрія» за наказом МОЗ України і затверджена методичною комісією факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Зміст робочої програми охоплює обсяг теоретичних знань і практичних навичок, необхідних інтернам-педіатрам для проведення самостійної роботи.

Навчальний план спеціалізації включає лекційні, семінарські та практичні заняття. Після проходження курсу спеціалізації проводиться заключна конференція та іспит. За додатковими програмами проводяться заняття із суміжних дисциплін. Перевірка знань передбачає базовий та заключний контроль із використанням спеціальних програм та комп'ютера. Інтернам, які успішно склали ліцензійний іспит «Крок-3» і заключний екзамен на кафедрі, видається сертифікат спеціаліста встановленого зразка.

Як і раніше, основними формами організації навчального процесу в інтернатурі залишаються лекційні, семінарські та практичні заняття, спецкурси, спецсемінари, різні види практик, консультації, контрольно-кваліфікаційні роботи. Підготовка до занять потребує швидкого орієнтування інтерна у значному потоці наукової та навчальної інформації, її критичного осмислення, логічного структурування, демонстрування вміння самостійно поповнювати свої знання. Тому реалізація кредитно-модульної системи потребує значного збільшення самостійної пізнавальної діяльності інтернів [10; 11].

Самостійна робота інтерна в широкому розумінні – це підготовка фахівця з оволодіння науковими знаннями та практичними навичками, його активна розумова діяльність на всіх етапах навчально-виховного процесу. У структурі навчальної діяльності вона займає 30-50% загального навчального часу, при цьому на самостійне опрацювання відводиться 50-70% обсягу навчального матеріалу [3; 6]. Таким чином, за умов кредитно-модульної системи спостерігається значне наближення сутності та змісту самостійної роботи інтернів очно-заочної форми навчання на кафедрах факультету післядипломної освіти і медичних факультетів