ЗМІСТ
Актуальність дослідження. Психологічна адаптація до навчальної діяльності, як і будь-який новий, ще не засвоєний вид діяльності вимагає мобілізації всіх психічних і психофізіологічних сил дитини задля того, щоб опанувати необхідні вміння, навички, пристосуватися до нового режиму дня, знайти своє місце серед групи своїх нових товаришів, установити сприятливі взаємовідносини з учителем (Ш. А. Амонашвілі, М. В. Антропова, С. О. Бодаєва, М. М. Безруких, Л. А. Венгер, В. К. Котирло та інші) [6]. Зміни, що відбуваються у психіці дитини в початковий період засвоєння навчальної діяльності відбивають процес її психологічної адаптації (А. Г. Хрипкова, В. К. Котирло) [42]. Створення належних психолого-педагогічних умов для адаптації дитини до навчальної діяльності допомагає запобігти негативним явищам у їхній психіці, тобто порушенню психічної рівноваги, виникненню емоційної нестійкості, втраті інтересу до навчання тощо (С. О. Бодаєва, К. В. Бардін, К. Бютнер, Л. М. Винокуров) [21]. Успішність психологічної адаптації обумовлюється психологічною готовністю дитини до систематичного подолання труднощів, які є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу.
Арт-технології, що розробляються і застосовуються в останні роки, дозволяють досить успішно вирішувати безліч дидактичних проблем і проблем розвитку особистості дітей молодшого шкільного віку. В освітньому процесі арт-технології починають займати одне з провідних місць, що пов'язано зі складністю контингенту освітніх установ. У сучасну школу приходять діти, різні за характером і поведінці, за рівнем свого розвитку і ступеня підготовленості, тому психологічна адаптація дитини до школи обумовлюється багатьма факторами, як-от: умовами виховання дитини в родині, методами організації навчально-виховної роботи вчителя, особливостями психічного розвитку дитини, сформованістю необхідних умінь і навичок, емоційно-вольовим станом тощо. Як свідчать наші багаторічні спостереження та результати інших дослідників (Т.І. Доцевич, О. Г. Хрипкова) [43], проблема психологічної адаптації дітей до школи є досить актуальною. Вона є предметом досліджень у багатьох галузях сучасної психологічної науки (Б. Г. Ананьєв, Л. С. Виготський, В. П. Зінченко, О. М. Леонтьєв, Б. Ф. Ломов, Д. Б. Ельконін та інші) [18]. Актуальність її розробки обумовлюється різними факторами як зовнішніми соціально-психологічними, так і внутрішніми, що пов'язані з індивідуальними особливостями розвитку особистості дитини.
Слід відзначити, що явище психологічної адаптації, незважаючи на широке коло дослідження на рівні психологічних, фізіологічних, біологічних його механізмів залишається недостатньо розкритим (З. І. Барбашова, Ф. Б. Березін, М. В. Антропова та інші) [12], як у плані змісту так і профілактичних умов її корекції.
Характерною ознакою прояву психологічного механізму адаптації є те, що в ньому задіяні різні мотиваційні, емоційно-вольові та пізнавальні процеси. Саме ці процеси при взаємодії з іншими особливостями суттєво ускладнюють дослідження цього феномена в дитини, яка залучається до навчальної діяльності.
Як засвідчують результати наукових досліджень у сучасній загальній та педагогічній психології (І. І. Ліхницька, О. В. Новикова, С. С. Полтирев та інші), при вивченні проблеми психологічної адаптації перевага віддається окремим її ознакам. Наприклад, втомі (О. Г. Хрипкова, М. В. Антропова), емоційному стану (Л. Г. Дикая, Б. І. Додонов, О. Я. Чебикін та інші), працездатності (Л. М. Аболін, Б. І. Кочубей) [24] без достатнього врахування всіх психологічних механізмів, що залучаються, а часом і визначають зміст адаптаційного прояву.
Відтак, надзвичайно актуальною в сучасних умовах постає питання комплексного вивчення психологічної адаптації до різних умов навчальної діяльності учнів (В. М. Петрунек, Л. М. Таран, Н. І. Гуткіна, В. В. Давидов та інші) [7]. Дані фізіологів, психологів та педагогів засвідчують, що факт адаптації дитини до навчальної діяльності може по-різному впливати на стан її здоров'я, психічний розвиток та відношення до організованого процесу навчання.
Об'єкт дослідження –адаптація дітей до навчальної діяльності.
Предмет дослідження – вплив арт-технологій на процес адаптації дітей до школи.
Мета дослідження: полягає у визначенні впливу різних факторів на процес адаптації дітей до навчання та створення системи психолого-педагогічних заходів, які б його покращували.
Гіпотеза дослідження – ґрунтується на тому, що процес адаптації дитини до навчальної діяльності обумовлюється багатьма факторами. Полегшення адаптації досягається під час впровадження ефективної системи арт-технологій на попередження та нівелювання дезадаптаційних проявів у дітей, що залучаються до організованої навчальної діяльності.
Завдання дослідження:
- Визначити теоретично-методологічні підходи, щодо психологічної адаптації дітей до навчальної діяльності.
- Розкрити психологічні особливості адаптації дітей до навчальної діяльності.
- Розробити та апробувати систему арт-технологій для психологічної адаптації дітей до навчальної діяльності.
Методологічними та теоретичними засадами дослідження виступили основні положення системного підходу (Б. Ф. Ломов) до комплексного аналізу психічних явищ; закономірності психічного розвитку особистості (Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко), теоретичні уявлення про функції, механізми та умови прояву адаптації як психологічного явища, основні положення теорії емоційної регуляції навчальної діяльності (О. Я. Чебикін).
Методи дослідження. У роботі був використаний комплексний підхід до вивчення психологічних факторів адаптації дітей. Провідними методами дослідження були емпіричні: бесіда, спостереження, метод експертних оцінок, опитування, тестування і психолого-педагогічний формуючий експеримент.
Експериментальною базою дослідження були: середня школа № 4 м. Рівного. У дослідженні брали участь 29 учнів.
Наукова новизна та теоретична значущість роботи полягає в комплексному теоретично-експериментальному дослідженні психологічних особливостей процесу адаптації, визначенні її рівнів прояву у дітей з урахуванням статевих відмінностей; розкритті гуманістичного підходу вальдорфської педагогіки та психолого-педагогічних умов емоційного забезпечення процесу адаптації дітей до навчальної діяльності. Уперше одержано дані про те, що рівень адаптації (високий, середній, низький) детермінується різними співвідношеннями розвитку інтелектуальних, емоційно-вольових і мотиваційних особливостей.
Дістало подальший розвиток уявлення про психологічні механізми адаптації дитини до навчальної діяльності як складного процесу, у якому внутрішні особливості психічного розвитку на рівні пізнавальних, мотиваційних, інтелектуальних, емоційно-вольових та комунікативних, виступають провідними.
Удосконалено умови ефективності психологічної адаптації дітей до пізнавальної діяльності, що забезпечується системою цілеспрямованих методів арт-терапії.
Особистий внесок автора в роботах у співавторстві полягає в розробці цілеспрямованої системи попередження та корекції дазаптаційних проявів у дітей у навчальній діяльності.
Практичне значення дослідження полягає: у розробці методів оцінки рівня адаптації дітей до навчальної діяльності; авторської системи психолого-педагогічних умов і методів попередження та корекції небажаних проявів адаптації дітей, які можуть бути використані практичними психологами, учителями, а також викладачами педагогічних факультетів в системі професійної підготовки студентів, в розкритті суттєвих психологічних факторів, що детермінують процес адаптації дітей до навчальної діяльності.
Достовірність наукових результатів і обґрунтованість висновків забезпечувалася: теоретичним аналізом проблеми, відповідністю методів меті і завданням дослідження, використанням стандартизованих методик, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного і якісного аналізу експериментальних даних, використанням сучасних методів статистичної обробки матеріалу.
Структура дипломної роботи. Дипломна складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, загального висновку, додатків.
- Аллан Д. Ландшафт детской души. – СПб.: Минск, 1997.- 256 с.
- Альманах психологических тестов. – М.: «КСП», 1996, 400 с.
- Бамм Р., Бараш Б. и др. Семейное воспитание. Словарь для родителей. – М.: Просвещение, 1966. С. 321.
- Батарашев А.В. Тестирование. Основной инструментарий практического психолога: Учеб. Пособие. – 3 изд., перераб. и доп. – М.: Дело, 2003 – 240 с.
- Битянова М.Р., Азарова Т.В. и др. Работа психолога в начальной школе. – М.: Изд – во «Совершенство», 1998. – 352 с..
- Бурно М. Терапия творческим самовыражением. М: Медицина, 1989.
- Гаспаров Е. Застенчивый ребёнок // Дошкольное воспитание №5. 1998 С. 32.
- Детская практическая психология: Учебник/ Под. ред Т.Д. Марцинковской. – М.: Гардарики, 2005. – 225 с.
- Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей. – СПб.: Гиппократ, 2000.- 180 с.
- Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. – СПб.: Гиппократ, 1995. – 128 с.
- Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребёнка. – М.: Просвещение, 1986.
- Зимбардо Ф. Застенчивость: Пер. с англ. – М.: Педагогика, 1991. – 208 с.
- Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. Изд. Второе, доп., испр. и перераб. – М.: Логос, 2001. 384 с.
- Кащенко В.П. Педагогическая коррекция: Исправление недостатков характера у детей и подростков. – М. Изд. Центр «Академия» С 62.
- Кейз К. Об эстетическом моменте переноса // Исцеляющее искусство. 1998. Т.1.№ 3.
- Козлова С.А. Мой мир: Приобщение ребёнка к социальному миру. – М.: «Линка – пресс», 2000. – 224 с.
- Копытин А.И. Основы арт-терапии. – СПб.: Гиппократ, 1999.- 360 с.
- Кряжева Н.Л. Мир детских эмоций. Дети 5 – 7 лет. – Ярославль: Академия развития, 2000. – 208 с.
- Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. – Ярослааль: Академия развития, 1996. – 208 с.
- Кудрина Г.Я. Диагностические методы обследования детей. – Иркутск, 1992. – 157 с.
- Лутошкин А.Н. Эмоциональная жизнь детского коллектива. – М.: Знание, 1978. – 127 с.
- Любина Г.А. Обучение дошкольников «языку чувств» // Дошкольное воспитание. – 1996, №2.
- Мамайчук И.И. Психологическая помощь детям с проблемами в развитии. – СПб.: Речь, 2001. – 220 с.
- Марилов В.В. Общая психопатология: Учебное пособие для студ. высш. учеб. Заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 224 с.
- Мурашова Е.В. Ваш непонятный ребёнок. Психологические проблемы детей. – М.: Дрофа, 2002. – 416 с.
- Мурашова Е.В. Дети – «тюфяки» и дети – «катастрофы» // Обруч. 2003. №6. С. 13 –15.
- Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. Учебник для студ. вузов. – 7-е изд. Стереотип. – М.: Изд. Центр «Академия» 2003. – 456 с.
- Мухина В.С. Детская психология: Учеб. Для студ-в пед. институтов/ Под ред. Л.А. Венгера. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение. 1985. – 272 с.
- Неверович Я.З. Мотивация и эмоциональная регуляция деятельности у детей дошкольного возраста / Под ред. А.В. Запорожца, Я.З. Невировича. – М., 1986.
- Непомнящая Н.И. Становление личности ребёнка 6–7 лет. – М.: Педагогика, 1992.
- Обухова Л.Ф. Возрастная психология. Учебник. – М.: Педагогическое общество России, 2003. – 448 с.
- Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы. – М., Тривола, 19950
- Овчарова Р.В Справочная книга школьного психолога. – 2 – е изд., дораб. – М.: «Просвещение», «Учебная литература», 1996. – 352 с.
- Оклендер В. Окна в мир ребенка. – М, 1997.- 89 с.
- Орлов Ю.М. Эмоции и чувства. – М., 1996.
- Орман. В.И. Вопросы для выяснения эмоциональных и волевых качеств ребёнка // Дошкольное воспитание. – 1974, №7.
- Осипова А.А. Общая психокоррекция. – М., 2000.- 289 с.
- Островская Л. Детские страхи// Дошк. воспитание. – 1997. - № 10. – С. 17-19.
- Практикум по арт-терапии // Под ред. А.И. Копытина. - СПб: Питер, 2000. - 448 с.
- Практикум по арт-терапии// Под ред. А.И.Копытина. – СПб: Питер, 2000.– 448 с.
- Практическая психология образования / Под ред. И.В. Дубровиной: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений. – М.: Т.Ц. «Сфера», 1997. – 528 с.
- Психокоррекционная и развивающая работа с детьми. – М.: Академия. 2001. – 224 с.
- Психология. Словарь /Под. Общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат. 1990. – 461 с.
- Психотерапия. Под ред. Б.Д. Карвасарского; СПб, 2000. – 294 с.
- Рудестам К. Групповая психотерапия. – СПб.: Минск, 1998.- 456 с.
- Хайкин Р. Художественное творчество глазами врача. СПб.: Наука, 1992.