Розвиток вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів ДМШ на матеріалі обробок народних пісень

Актуальність дослідження. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, сучасні тенденції її реформування актуалізували важливі завдання розвитку національної освітньо-виховної системи на основі українських культурних цінностей, педагогічних і мистецьких традицій. Як засвідчує світова практика та численні наукові дослідження, саме в національній освітньо - виховній системі закладені механізми, що забезпечують відтворення культурного досвіду минулого та формують духовний світ людини майбутнього. 

Особливості функціонування ДМШ в нашій державі засвідчують популярність бандури в системі музично-естетичної освіти та виховання учнів. Концепція навчання в класі бандури спирається на поєднанні основних постулатів історії загальної й музичної педагогіки, врахування національних музично – педагогічних традицій і сучасних тенденцій розвитку бандурного мистецтва в Україні та за її межами. 

Завдання підготовки бандуристів у дитячій музичній школі передбачають світоглядний та загальномузичний розвиток учнів, формування вокально-інструментальних умінь та навичок, засвоєння отриманих знань у практичній діяльності – музикуванні, художні діяльності, побуті тощо. 

Практика показала, що навчальний процес в класі бандури здійснюється в основному за встановленими традиціями, методами та підходами. Тому, на наш погляд, є потреба в пошуку ефективних шляхів виконавського розвитку учнів в класі бандури в дитячій музичній школі, яка б збагатила навчальний процес новими підходами та методами. 

Розвиток вокально-інструментальних навичок, учнів-бандуристів в ДМШ є складною системою, яка вимагає чіткого перспективного бачення педагогічного процесу як цілісної і послідовної системи, в якій кожна ланка, кожен структурний підрозділ, кожен фактор доповнюють один одного, забезпечуючи тим самим рішення єдиних художньо-мистецьких та виховних завдань. У цьому процесі виключну роль відіграють українські народні пісні, бо саме яскравий та зрозумілий поетичний текст, образність, чіткість форми, простота та доступність забезпечують успішний вокально-інструментальний розвиток учнів-бандуристів. 

Актуальність цієї проблеми та недостатня розробленість питання розвитку вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів ДМШ обумовили вибір теми магістерського дослідження: «Розвиток вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів ДМШ на матеріалі обробок народних пісень». 

Стан дослідження проблеми. Аналіз психолого-педагогічних дослі-джень продемонстрував недостатню розробленість проблеми розвитку вико-навських умінь та навичок учнів-бандуристів дитячих музичних шкіл. Вихідним принципом наукових розробок з проблем іторії та теорії бандурного виконавства є культурно-історичний феномен кобзарства в цілому, розвиток традиційних форм українського співу і гри на бандурі, проблеми виконавства в його художніх та рухомоторних аспектах (П. Конопленко-Запорожець, І. Панасюк, У. Самчук, О. Олексієнко, В. Дутчак). Проблема розвитку і фор-мування вокально-інструментальних навичок учнів ДМШ досліджена М. Вікторовою, Г. Ониськівим, Р. Сапожніковим, Л. Мандзюк, І. Мокрогуз. Однак розвиток вокально-інструментальних навичок учнів ДМШ по класу бандури на основі обробок народних пісень як педагогічна проблема практично не вивчалася. 

Об'єкт дослідження - виконавська підготовка учнів-бандуристів в дитячій музичній школі. 

Предмет дослідження - процес розвитку вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів. 

Мета роботи полягає у науковому обґрунтуванні й експериментальній апробації педагогічних умов розвитку вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів на матеріалі обробок народних пісень. 

Гіпотезою дослідження є положення згідно з яким розвиток вокально-інструментальних навичок учнів - бандуристів буде здійснюватися більш ефективно за умови реалізації запропонованих педагогічних умов. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• проаналізувати теоретико-методологічні засади сучасної школи бандурного мистецтва;
• дослідити особливості вокально-інструментальної підготовки бандуристів у ДМШ;
• конкретизувати зміст поняття "вокально-інструментальні навички учнів-бандуристів" та виокремити їх структурні компоненти;
• виявити місце та значення обробок українських народних пісень у педагогічному репертуарі бандуристів;
• розробити та апробувати методику розвитку вокально-інструмен-тальних навичок учнів-бандуристів ДМШ на матеріалі обробок народних пісень. 

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: провідні позиції психології (Б. Г. Ананьєв, А. Г. Ковальов, Г. С. Костюк, І. Павлов, В. М. М’ясіщев та інші.), розвиток психіки, свідомості та діяльності особистості (М. Каган, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн); концепції розвитку виконавських навичок (С. Рубінштейн, Л. Вигоцький, Н. Берштейн, В. Петрушин, О. Шульпяков, Г. Прокофьєв, А. Корженевський, Г. Ониськів, І. Левченко, В. М'ясіщева, Д. Ростовський, К. Тарасова); мистецтвознавчі та культурологічні засади сучасної школи бандурного мистецтва (С. Баштан, А. Омельченко, З. Штокалко). 

Методи дослідження. У роботі використані такі методи дослідження, як оглядово-аналітичний аналіз наукової, методичної та нотної літератури у межах досліджуваної тематики; історичний метод – у хронологічній послідовності аналізу методичних видань; метод системного підходу; метод порівняльного аналізу; музикознавчий метод розгляду музичного твору; спостереження та узагальнення. 

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше розкрито зміст вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів, запропоновано методику розвитку вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів на матеріалі обробок народних пісень. 

Теоретичне значення дослідження полягає у науковому та психолого- педагогічному обґрунтуванні понять, які поглиблюють сучасне розуміння процесу виконавської підготовки в класі бандури . 

Практичне значення роботи полягає у можливості безпосереднього використання її положень і висновків у педагогічній діяльності викладачів по класу бандури. Сформовані основні положення розвитку вокально-інструментальних навичок учнів-бандуристів можуть бути використані в написанні методичних рекомендацій  та програм. 

Експериментальна база. Дослідницька робота здійснювалася на базі дитячої музичної школи м. Здолбунів Рівненської області. Експериментом було охоплено 70 учнів-бандуристів (35 в експериментальній та 35 в контрольній групах). 

Особистий внесок автора полягає у теоретичному обґрунтуванні основних положень досліджуваної проблеми; в уточненні поняття «вокально-інструментальні навички бандуриста», у визначенні комплексу педагогічних умов, що сприяли ефективному виконавському розвитку учнів. 

Вірогідність і аргументованість результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів адекватних предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вивірених даних, використанням статистичних методів обробки експериментальних даних, поєднанням кількісного та якісного аналізу здобутих результатів. 

Апробація результатів дослідження та їх впровадження здійснювалися у процесі роботи з учнями-бандуристами у ДМШ. Практичні результати дослідження визначались шляхом проведення занять з учнями-бандуристами ДМШ м. Здолбунів Рівненської області. 

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (114 найменувань), додатки (10 аркушів), загальний обсяг роботи склав 102 сторінки.