Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Етимологічний склад української мови

Тип роботи: 
Курсова робота
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
І. Джерела розвитку лексичного складу сучасної української мови
1.1. Успадкована лексика як джерело збагачення лексичного складу сучасної української мови
1.2. Особливості етимології запозичених слів в українській мові
ІІ. Етимологічний аналіз української лексики загального вживання
2.1. Джерела успадкованої лексики індоєвропейського лексичного фонду
2.2. Етимологія успадкованих слів праслов’янської та власне української лексики
2.3. Запозичені лексичні одиниці старослов’янського та тюркського походження
2.4. Генезис українських запозичень з латинської та грецької мови
2.5. Походження запозичень з європейських мов
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Набуття українською мовою статусу державної є фундаментальним чинником розвитку не тільки лексичного складу, а й усієї мовної системи, що виявляється на різних рівнях, – стилістичному, словотвірному, граматичному. Демократизація суспільного життя, важливі зміни в економіці, виникнення нових культурних реалій, функціонування української мови в різних галузях суспільства – усе це зумовлює потужні процеси розвитку української лексики кінця ХХ – початку ХХІ ст. Вони здійснюються під впливом цілої сукупності чинників, які визначають активізацію та актуалізацію потенцій української національної мови.

Сучасний етап розвитку лінгвославістики характеризується тим, що на передній план у порівняльних дослідженнях слов’янських мов висуваються проблеми, пов’язані з дослідженням лексики. Пріоритетне значення розробки лексичної проблематики відображає тенденцію до укрупнення та ускладнення тих одиниць, які залучаються до мовного аналізу. Дослідження української мови  дедалі більше охоплюють, поряд із кореневими та афіксальними морфемами, також і слово як таке, тобто взяте в єдності його форми та змісту. Встановлення зв'язків відновлюваних форм у площині формальної та семантичної похідності природним чином веде до того, що об'єктом дослідження стають уже не окремі слова з їх значеннями, а лексикон української мови як система. 

Усі ці зміни дають підстави говорити про актуальність дослідження етимологічного складу української, одним із завдань якого є вивчення генетичних джерел української лексики. При цьому теоретико-методологічному плані дослідження етимології українських лексем набуває комплексного характеру, перетворюючись із суто компаративного на компаративно-типологічне і збагачую-чись за рахунок теоретичного апарату зіставно-типологічного мовознавства, наслідком чого є поглиблення характеристики закономірностей розвитку мови та застосування типологічних критеріїв для створення й оцінки гіпотетичних побудов, пов’язаних із дослідженням  мовних одиниць та їхніх угруповань. 

Стан дослідження проблеми. Системний огляд етимології української лексики знаходить своє висвітлення в цілому ряді досліджень. Зокрема, серед етимологічних досліджень словникового складу української мови слід відзна-чити праці Л. М. Архипенко [1], Л. А. Булаховського [3], Н. В. Волошиної [7],  О. С. Мельничука [8], А. Мейє [19], А. П. Непокупного [21], О. І. Потапенко [24], Н. Тацуняк [30], К.М. Тищенко [31], Ф. П. Філіна [34], В. П. Шульгач [37] та ін.

Мета дослідження – аналіз етимологічного складу лексики української мови. 

Об’єкт дослідження – лексичний склад сучасної української мови.

Предмет дослідження – джерела лексичного складу сучасної української мови за їх походженням.

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

  • проаналізувати успадковану лексику як джерело збагачення лексичного складу сучасної української мови;
  • з’ясувати особливості етимології запозичених слів в українській мові;
  • здійснити етимологічний аналіз української лексики успадкованої з індоєвропейського лексичного фонду;
  • проаналізувати етимологію успадкованих слів праслов’янської та власне української лексики;
  • охарактеризувати етимологію запозичених лексичних одиниць старослов’янського та тюркського походження;
  • вивчити генезис українських запозичень з латинської та грецької мови;
  • проаналізувати походження запозичень з європейських мов.

Методи дослідження. У роботі використано різні прийоми описового методу: шляхом спостережень виявлено лексеми успадкованого та запозиченого походження, за допомогою прийомів узагальнення та класифікації вибрані слова розподілено за генетичними групами, застосовано також прийом інтерпретації результатів спостереження. Також використано прийоми порівняльного та порівняльно-історичного методу.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 45 сторінок. 

 

Список використаних джерел: 
  1. Архипенко Л. М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ – початку ХХІ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 01 «Українська мова» / Л. М. Архипенко. – Х., 2005. – 20 с. 
  2. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бенвенист. – М.: Прогресс, 1995. – 456 с. 
  3. Булаховський Л. А. Питання походження української мови / Л. А. Булаховський // Вибрані праці: в 5-ти т. / Л. А. Булаховський. – К., 1997. – Т. 2. – С. 9-216. 
  4. Бурлак С. А. Параллели между славянскими и германскими языками: индоевропейское наследие и типологическое сходство / С. А. Бурлак, А. С. Мельников, А. В. Циммерлинг // Славянская языковая и этноязыковя системы в контакте с неславянским окружением; отв. ред. Т. М. Николаева. – М.: Языки славянской культуры, 2002. – С. 112-184. 
  5. Вайнрайх У. Языковые контакты: Состояние и проблемы исследования / У. Вайнрайх; ред. О. М. Логвиненко. – К.: Вища школа, Издательство при КГУ, 1979. – 262 с. 
  6. Волох О. Т. Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія / О. Т. Волох // Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Словотвір / О. Т. Волох. – К., 1986. – С. 152-163. 
  7. Волошина Н. В. Етимологічний аналіз лексичних англіцизмів у системі мови-реципієнта / Н. В. Волошина // Держава та регіони. Сер. Гуманіт. науки . – 2011. – Вип. 2. – С. 67-71.
  8. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов / за ред. О. С. Мельничука. – К.: Наук. думка; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, 1996. – 595 с. 
  9. Грищенко А. П. Сучасна українська літературна мова: Підручник для вузів / Грищенко А. П., Мацько Л. І., Плющ М. Я., Тоцька Н. І., Іздиган І. М.; за заг. ред. А. П. Грищенка. – К.: Вища шк., 2002. – 439 с. 
  10. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 1: А-Г / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1982. – 632 с.
  11. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 2: Д-Копці / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1985. – 572 с. 
  12. Етимологічний словник української мови: В 7 т. – Т. 3: Кора-М / Ред. кол.: О. С. Мельничук (гол. ред.), В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, В. Г. Скляренко, О. Б. Ткаченко; Укладачі: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, Т. Б. Лукінова, О. С. Мельничук, Г. П. Півторак, А. Д. Пономарів, Н. С. Родзевич, В. Г. Скляренко, І. А. Стоянов, А. М. Шамота. АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1989. – 553 с.
  13. Етимологічний словник української мови: У 7 т. Т. 4. Н – П / ред.: О. С. Мельничук; НАН України. Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні. – К.: Наук. думка, 2003. – 653 с.
  14. Етимологічний словник української мови: У 7-ми т. Т. 5. Р – Т / ред.: О. С. Мельничук; Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні НАН України. – К. : Наук. думка, 2006. – 704 с.
  15. Етимологічний словник української мови: у 7 т. Т. 6. У – Я / ред.: О. С. Мельничук, Т. Б. Лукінова, О. Б. Ткаченко; уклад.: Г. П. Півторак, О. Д. Пономарів, І. А. Стоянов; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні. – К., 2012. – 566 с.
  16. Жайворонок В. В. Запозичена лексика в українській мовній картині світу: Мова у слов’янському культурному просторі / В. В. Жайворонок. – Умань, 2002. – 412 с. 
  17. Жлуктенко Ю. О. Мовні контакти. Українсько-англійські міжмовні відносини / Ю. О. Жлуктенко; ред. І. Г. Рознер. – К.: Вид-во КДУ, 1996. – 186 с. 
  18. Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. – К.: Знання, 2004. – 326 с. 
  19. Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков / А. Мейе. – М., Л.: Гос. социально-экономическое издательство, 1938. – 510 с. 
  20. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української мови в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / О. Г. Муромцева. – Х.: Вища шк., 1985. – 152 с. 
  21. Непокупний А. П. Балтійські родичі слов’ян / А. П. Непокупний. – К.: Наук. думка, 1979. – 183 с. 
  22. Непокупный А. П. Очерки по сравнительной семасиологии германских, балтийских и славянских языков / А. П. Непокупный, Н. Н. Быховец, В. А. Пономаренко и др. – К.: Довіра, 2005. – 367 с. 
  23. Півторак Г. П. Іншомовна лексика з компонентом філ. – в українській мові // Українська мова та література в школі. – 1978. – №7. – С. 19-24. 
  24. Потапенко О. І. Етимологія української мови: Навч. посіб. / О. І. Потапенко, Л. П. Кожуховська, Л. Е. Довбня, Т. В. Чубань, Т. М. Левченко. – К.: Міленіум, 2002. – 204 с.
  25. Русанівський В. М. Збагачення й оновлення мови / В. М. Русанівський // Укр. мова і літ. в шк. – 1976. – № 8. – С. 47-57. 
  26. Русанівський В. М. Семантичні процеси розвитку української лексики / В. М. Русанівський // Історія української мови: Лексика і фразеологія. – К., 1983. – С. 660-715. 
  27. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: [підручник] / О. О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с. 
  28. Скляренко В. Г. Русь і варяги. Історико-етимологічне дослідження: моногра-фія / В. Г. Скляренко; Ін-т мовознав. ім. О.О.Потебні НАН України. – К.: Довіра, 2006. – 118 с.
  29. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / за заг. ред. академіка І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 438 с. 
  30. Тацуняк Н.  Феномен українського словника. Проблема стратифікації питомої лексики української мови відповідно до її походження / Н. Тацуняк; Акад. наук вищ. освіти України, Рада молодих учен. – К.; Умань : СПД Жовтий, 2009. – 23 с.
  31. Тищенко К.М. Лекції з генетичного мовознавства: передісторія мовлення, палеосигніфіка, історична синтактика / К.М. Тищенко. – К.: вид-во Київського університету, 1999. – 53 с.
  32. Українська мова: Енциклопедія / ред. кол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зяблюк та ін. – К.: Укр. енцикл., 2000. – 752 с. 
  33. Филин Ф. П. Происхождение русского, украинского и белорусского языков (Историко-диалектологический очерк) / Ф. П. Филин. – Ленинград: Наука, 1972. – 654 с. 
  34. Филин Ф. П. Образование языка восточных славян / Ф. П. Филин. – М., Ленинград: Изд-во Академии наук СССР; Институт русского языка, 1962. – 293 с. 
  35. Цимбалюк Ю. В. Слова латинського походження в українській мові / Ю. В. Цимбалюк; ред. В. А. Кондратенко. – К.: Наук. думка, 1970. – 74 с. 
  36. Шахрай О. Б. К проблеме классификации заимствованной лексики // Вопросы языкознания. – 1970. – №3. – С. 53-58.
  37. Шульгач В. П. Українські етимології / В. П. Шульгач // Мовознавство . – 2001. – № 4. – С. 28-32.
478
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.