Художня своєрідність оповідань А. П. Чехова

Актуальність теми дослідження. Художня своєрідність є виразним авторським засобом, який суттєво підвищує місткість і глибину тексту. Естетична природа художньої своєрідності оповідань А. П. Чехова містить у собі природне протиріччя між окремим положенням її в системі численних елементів і компонентів твору та прагненням сказати більше, ніж вона, як реалія, містить у собі. Аналіз художніх деталей допомагає розширити можливості інтерпретації тексту. Висновки інтерпретатора відтворюють моральний, психологічний і культурний аспекти розуміння тексту, що представляє собою висловлення думки письменника, який, перетворюючи реальність своєї фантазії, створює модель – свою концепцію, точку зору буття людини. 

Творчість А. П. Чехова заслужено вважається яскравим зразком класичного реалізму. Однак передреволюційна критика не раз пов'язувала художній метод письменника з новітніми, виникаючими на рубежі XIX-XX століть, літературними течіями, називаючи Чехова «символістом», «символістом-імпресіоністом». 

Суперечки про зв'язок творчої манери Чехова з літературними течіями кінця XIX − початку ХХ століття не вщухали і у ХХ столітті, відзначаючи складність чехівського реалізму у зв'язку із зіткненням письменника з поети-кою символізму (М. Горький, В. Кулешов та ін. ). На початку ХХ століття намі-тилася також проблема усвідомленості і випадковості використання Чеховим власних художніх прийомів. 

Актуальність поставленої проблеми зумовлена дослідженням художньої своєрідності оповідань А. П. Чехова з точки зору її потенціалу у створенні художнього образу. Аналіз майстерної передачі автором художніх деталей породжує інтерес до розглядання засобів реалізації її в тексті, 

Стан дослідження проблеми. Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми показує, що дослідженню оповідань А. П. Чехова приділяли увагу О. С. Бурякова [3], М. Кудрявцев [15], Г. І. Соболевська [23], А. Солженіцин [24], В. Н. Шацев [29] та ін. Художньо-стилістичні особливості прозових творів Антона Павловича присвячено роботи Ю. І. Єранової [6], Н. В. Ізотової [8], Ю. І. Козубової [12], О. О. Крилової [14]. Аналіз окремих оповідань А. П. Чехова виконано А. Головачовою [4], Н. В. Капустіним [9], О. А. Корнієнко [13], В. А. Маринчак [17], О. М. Ніколенко [20] та іншими.

Об’єкт дослідження – прозова творчість А. П. Чехова у жанрі оповідання. 

Предмет дослідження – художня своєрідність прозових творів А. П. Чехова. 

Мета дослідження – аналіз специфіки художньої своєрідності А. П. Чехова на прикладі його оповідань. 

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• дослідити еволюцію формування художнього стилю оповідань А. П. Че-хова;
• з’ясувати природу і джерела художньої своєрідності оповідань А. П. Че-хова;
• проаналізувати художню своєрідність оповідань А. П. Чехова «Іонич», «Людина у футлярі» та «Дама з собачкою».

Методи дослідження. Методика дослідження базується на принципах системного і типологічного підходів, методах структурного і порівняльного аналізу тощо. 

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, два поширені розділи, висновки та список використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 34 сторінки.