Формування природничих понять в учнів третіх класів

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку національної школи характеризується глибокими і різнобічними пошуками шляхів удосконалення початкової освіти. Пріоритетними напрямами її реформування є досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів, у тому числі природознавства, яке включає систему інтегрованих знань з різних природничих наук про об’єкти і явища живої і неживої природи та взаємозв’язки і залежності між ними і на доступному рівні відображає цілісну науково-природничу картину світу і місце в ній людини. Його зміст, як зазначено в проекті Концепції розвитку загальної середньої освіти, закладає підвалини формування наукового світогляду, стилю мислення, розвитку екологічного мислення. Однак для розкриття ролі людини в пізнанні світу природи необхідно посилити практичний характер змісту природознавства, його гуманітарну спрямованість. 

Аналіз шкільної практики засвідчує наявність суперечностей між завданнями щодо формування у молодших школярів природничих знань, які передбачені у новітніх нормативних документах, та недостатнім рівнем їх вирішення. Зокрема набуває особливої значущості проблема формування природничих понять. Учні часто засвоюють визначення поняття без розуміння його сутності, оперують термінами без усвідомлення наявних істотних ознак, відчувають труднощі у класифікації і систематизації понять. Зняття цих суперечностей передбачає здійснення спеціально організованого процесу формування понять та цілеспрямованої системи роботи в ньому, що дозволить поєднати процеси навчання і розвитку учнів. 

Проблема формування понять привертала увагу багатьох видатних представників педагогічної науки: М.Ф. Бабія [3], В.С. Безпалько [7], О.М. Варакути [13, 14], Є.А. Постнікової [29] та ін. Натуральні є засоби навчання були спеціальним предметом дослідження Г.Н. Аквілєвої [1, 2], О. Біди [9], Н.С. Коваль та Л.К. Нарочної [18] та інших вчених.

Однак, не зважаючи на різноаспектність дослідження розглядуваної проблеми, спеціальних праць, предметом вивчення яких було б формування природничих понять в учнів початкових класів, враховуючи при цьому системний підхід у формуванні їх змісту та обсягу, забезпечення послідовності процесу формування понять системою пізнавальних завдань, використання знань, умінь і навичок, здобутих під час вивчення інших предметів, досі ще нема. 

Мета дослідження полягає у виявленні, науковому обгрунтуванні та експериментальній перевірці ролі натуральних засобів навчання у забезпеченні ефективності процесу формування природничих понять в учнів початкових класів.

Для реалізації поставленої мети визначено наступні завдання дослідження:

• проаналізувати проблеми формування природничих понять у психо-лого-педагогічній і методичній літературі;
• окреслити визначення «поняття» як педагогічної категорії та особливості їх формування на основі використання натуральних засобів навчання;
• дослідити використання натуральних засобів навчання в процесі дослідної роботи на уроках природознавства;
• емпірично дослідити ефективність натуральних засобів навчання у формуванні природничих понять учнів 3-х класів.

Об’єкт дослідження - процес формування природничих понять в учнів початкових класів.

Предмет дослідження - натуральні засоби навчання, що сприяють ефективному формуванню природничих понять у молодших школярів.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що за умови широкого використання натуральних засобів навчання у процесі вивчення учнями молодших класів природознавчих понять підвищиться ефективність засвоєння понять, сформуються вміння учнів використовуватися їх у практичній діяльності.

Теоретичними основами дослідження стали дослідження поняття як форми мислення, психолого-педагогічні теорії про особливості засвоєння та шляхи формування в учнів наукових понять, методичні системи управління цілісним процесом навчання природознавства  в  початкових  класах та ін.

Методи дослідження включають у себе теоретичні: аналіз і узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної та норма-тивної документації; метод теоретичного аналізу і синтезу на етапах визна-чення мети, предмета, завдань дослідження; емпіричні та експериментальні: спостереження, бесіда, констатувальний і формувальний експерименти, статистичний аналіз експериментальних даних.

Організація дослідження передбачала кількаетапне проведення експери-менту: опрацювання наявних літературних джерел, узагальнення інформації у вигляді теоретичного аналізу проблеми підбір методик для організації експери-менту, констатувальний експеримент, розробка методик підвищення ефективності засвоєння учнями природничих понять на основі використання натуральних засобів навчання, аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Експериментальною базою дослідження стали 3-ті класи Дроздинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Загальна кількість респондентів складала 49 учнів.

Практичне значення дослідження полягає у розробці методики форму-вання природничих понять у молодших школярів, яка може бути використана вчителями початкових класів, викладачами і студентами педагогічних закладів, у системі післядипломної освіти вчителів, укладачами програм, авторами підручників, методичних посібників.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг роботи - 80 сторінок.