Формування уявлень про колір в учнів початкових класів

Актуальність теми. Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості - первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі.

З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

Сучасні спостереження дають підстави вченим зробити висновок, що колористична безграмотність робітника, техніка, інженера приводить до практичної необхідності здолати бар’єр на шляху до якості в поліграфії, хімії полімерів, виробництва барвників в текстильній промисловості. Нездоланною перепоною в цих та інших напрямках виробництва є чисто фізична сліпота до кольору, його тональності, насиченості відтінку (Г. І. Ашкеназі).

Академік С. В. Вавілов писав: «Володіння кольоровим баченням надзвичайно підвищує цінність зорового сприймання. Кольорове бачення дає можливість дуже швидко і по-новому розрізняти предмети і елементи середовища».

Кольорове бачення людини - явище унікальне і закономірне. Проблематика, пов’язана з даним явищем, постійно привертає увагу вчених різних спеціальностей.

Сьогодні вже зрозуміло, що розкрити це складне явище, розглядаючи його лише на якомусь одному рівні (фізичному, фізіологічному, психологічному, естетичному і т. д.) практично неможливо. Потрібно розглядати систему цілісно і теоретичні концепції апробувати в педагогічному процесі художньо-естетичного розвитку школярів.

Стан дослідження проблеми. Окремі педагоги ентузіасти на теренах колишнього СРСР (Б.Нєменський, А.Мелік-Пашаєв, В.Щербаков, Б.Юсов та інші) намагалися працювати в даному напрямку, але педагогічні дослідження в галузі художнього розвитку школярів належної підтримки не знайшли. Ситуація радикально міняється, образотворче мистецтво як предмет гуманітарно-естетичного циклу, в сучасній педагогічній науці все частіше стає об’єктом переосмислення і експериментального вивчення.

Переглядаються застарілі і створюються більш досконалі програми, посібники з даного предмета (Л.Малиновська, В.Ввільчинський, П.Сензюк, В.Костенко, Л.Зеленіна), методика його викладання збагачується новими науково-теоретичними і практичними висновками і дослідженнями. Однак в практичній діяльності загальноосвітніх шкіл використовуються далеко не всі можливості образотворчого мистецтва, зокрема роль кольору в образотворчій діяльності молодших школярів недостатньо розглядалася в Україні, а також на території СНД.

Послідовної систематизованої розробки даної проблеми немає. Таким чином, значимість кольору як одного з найважливіших засобів образотворчої діяльності школярів, розвитку кольорового бачення та сприймання, відсутність дослідження специфіки навчання школярів основ колористики дають підставу вважати тему даного дослідження актуальною.

Об’єкт дослідження - процес художньо-естетичного виховання молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.

Предмет дослідження - психолого-педагогічні умови та їх вплив на формування в молодших школярів знань, умінь і навичок з колористики в процесі образотворчої діяльності.

Мета дослідження полягає у визначенні та теоретичному обгрунтуванні, експериментальній перевірці психолого-педагогічних умов формування знань і умінь з колористики в молодшому шкільному віці.

У відповідності з об’єктом, предметом і метою дослідження були передбачені такі завдання:

• здійснити аналіз програмних вимог з образотворчого мистецтва для 1-4 класів стосовно формування кольорознавчих понять і навичок роботи з кольором;
• дослідити формування понять про колір і його властивості у молодших школярів;
• експериментально дослідити формування кольорознавчих знань, умінь і навичок учнів початкових класів.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися загальнонаукові методи емпіричного та теоретичного рівнів, які взаємодоповнювали один одного і забезпечували можливість комплексного пізнання предмету дослідження, зокрема, вивчення та аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератур з проблем дослідження, аналіз та узагальнення досвіду вивчення проблеми образотворчої діяльності в початкових класах, спостереження навчального процесу, бесіди з вчителями та школярами, вивчення самостійних творчих робіт школярів.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел, загальний обсяг роботи - 41 сторінка, список використаних джерел включає 36 найменувань.