ЗМІСТ
Актуальність теми дослідження. Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне одержання вчителем об'єктивної інформації про хід учбово-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію вчитель одержує в процесі контролю учбово-пізнавальної діяльності учнів.
Контроль означає виявлення, встановлення й оцінювання знань учнів, тобто визначення обсягу, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, пробілів у знаннях, навичках й уміннях в окремих учнів й у всього класу для внесення необхідних коректив у процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів і форм організації.
Саме тому проблема складання оцінки в результаті контролю, визначення її впливу на учнів молодшого шкільного віку завжди є актуальною і потребує постійного глибокого вивчення.
Основне завдання контролю - виявлення рівня правильності, обсягу, глибини й істинності засвоєних учнями знань, одержання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності й активності учнів у навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм і способів їх навчання.
Виконуючи функцію керівництва учбово-пізнавальною діяльністю учнів, контроль не завжди супроводжується виставлянням оцінок. Він може виступати як спосіб підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу, виявлення готовності учнів до засвоєння знань, навичок й умінь, їх узагальнення й систематизації. Контроль має важливе освітнє й розвиваюче значення.
Педагогічні функції контролю полягають у виявленні недоліків у роботі учнів, встановленні їх характеру й причин з метою усунення цих недоліків. Вчителеві важливо мати інформацію як про засвоєння учнями знань, так і про те, яким шляхом вони здобуті. Контроль також виконує значну виховну роль у процесі навчання. Він сприяє підвищенню відповідальності за виконувану роботу не тільки учня, але і вчителя, привчає школярів до систематичної праці й акуратності у виконанні учбових завдань.
Взагалі перевірка знань є формою закріплення і уточнення, осмислення й систематизації знань учнів. Слухаючи товариша, який відповідає на запитання, учні разом з тим ніби знову повторюють те, що вони вивчили самі напередодні. І чим краще організована перевірка, тим більше умов для такого закріплення.
Перевірка знань є формою педагогічного контролю за навчальною діяльністю учнів. Якщо врахувати, що головне навчальне завдання викладача полягає в тому, щоб весь програмний обсяг знань був засвоєний дітьми, то стане ясно, що без спеціальної перевірки знань не обійтися. Більш того, її треба організувати так, щоб дійсні знання були виявлені якнайглибше й повніше.
Перевірка - стимул до регулярних занять, до сумлінної роботи учнів. Щодо цього присутній у більшості випадків перевірки елемент імовірності й несподіванки, безсумнівно, є корисним. Перевірка знань учнів – це найважливіша об'єктивна форма самоконтролю вчителя. На сьогодні самооцінка вчителя буде об'єктивною в тому випадку, якщо перевірка знань організована так, що забезпечує найбільш повне виявлення цих знань.
Тому контроль є важливою й необхідною складовою частиною навчання й припускає систематичне спостереження вчителя за ходом навчання на всіх етапах навчального процесу.
У своїй курсовій роботі я ставила наступні завдання:
- вивчити сучасну психолого - педагогічну літературу з даного питання, дати характеристику різних методів, видів і форм контролю та оцінки знань, умінь і навичок в початковій школі;
- виявити особливості різних методів, видів і форм організації контролю й оцінки знань, умінь і навичок учнів;
- виявити роль контролю й оцінки учбово-пізнавальної діяльності учнів;
- показати види контролю, використовувані на уроках.
Об’єктом дослідження при цьому стали контроль та перевірка знань учнів молодших класів, а предметом – їх вплив на ефективність учбової діяльності учнів.
Методи дослідження. Для досягнення поставлених цілей мною були використані науково-педагогічні методи: інтерв'ювання, вивчення документації й результатів діяльності учнів, аналіз документації.
- Бардин К. В. Как научить детей учиться? – М.: Просвещение, 1987.
- Богданов Г. А. Опрос на уроках русского языка. – М.: Просвещение, 1989.
- Болотина Л. Р. Педагогика. – М.: Просвещение, 1987.
- Болсун С. Вчительські манери: сутність та вимоги до них//Рідна школа. - №8. – 2001.
- Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2001.
- Вержбицкая М. А. Призвание. Книга для учителя: из опыта работы народного учителя СССР Г. Д. Лавровой. – М.: Просвещение, 1989.
- Волкова Н. П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академія, 2001.
- Воронцов А. Б. Некоторые подходы к вопросу контроля и оценки учебной деятельности учащихся//Дошкольная педагогика. - № 3. – 2000.
- Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995.
- Дубасенюк О. А. Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. – Житомир, 1995.
- Елканов С. Б. Профессиональное самовоспитание учителя: книга для учителя. – М.: Просвещение, 1986.
- Логачевская С. П. Дойти до каждого ученика. – К.: Радянська школа, 1990.
- Маркуша А. М. Если вы учитель: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989.
- Матис Т. А. Контроль и оценка результатов обучения в начальной школе//Начальная школа. - № 4, 1999.
- Методика вивчення дидактики у педагогічному інституті/за ред. О.А. Дубасенюк та А.В. Іванченка. - Житомир, 1994.
- Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001.
- Онищук В. А. Дидактика современной школы. – К.: Радянська школа, 1987.
- Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць: Наукові записи Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 12. У 3-х частинах. Ч.3. Шлях становлення педагогічного професіоналізму у майбутніх вчителів. – Рівне: РДГУ, 2000.
- Попуянов Ю. А. Формирование оценки на начальном этапе учебной деятельности//Начальная школа. - № 7, 1999.
- Психолого-педагогічні фактори підвищення професійної майстерності вчителя-вихователя: тези Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-17 листопада 1995 року /ред. кол. О.А. Дубасенюк/відп. ред./та ін. Житомир: ЖДПІ, 1995.
- Солдатов Г. Оценки и отметки//Начальная школа. - № 2, 1998.
- Теоретичні та методичні засади соціально-педагогічної підготовки вчителя: Збірник науково-методичних праць /ред. кол. Дубасенюк О.А. та ін. – К.: ІЗМН, – Житомир.: ЖДПІ. – 1999.
- Фіцула Л.М. Педагогіка: Навч. посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.: Академія, 2000.
- Формування виховних умінь майбутніх педагогів. /за ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка. Житомир – 1996.
- Щербакова К.Й. Вступ до спеціальності: Навчальний посібник. – К.: Вища школа. 1990.
- Яковлев Н. М. Методика и техника урока в школе. – М.: Просвещение, 1985.