Березові, вересові, фіалкові

 

1. Березові

1.1 БЕРЕЗА КЛОКОВА (Betula klokovii Zaverucha)

1.2 БЕРЕЗА ДНІПРОВСЬКА (Betula borysthenica Klok.)

1.3 БЕРЕЗА ТЕМНА (Betula obscura A. Kotula incl. B. Kotulae)

1.4 БЕРЕЗА НИЗЬКА (Betula humilis Schrank)

1.5 БЕРЕЗА НИЗЬКА (Betula humilis Schrank)

2. Вересові

2.1 ХАМЕДАФНА ЧАШКОВА

2.2 СУНИЧНИК ДРІБНОПЛОДИЙ Arbutus andrachne L

2.3 РОДОДЕНДРОН СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ, рододендрон Кочі, червона рута Rhododendron kotschyi Simonk. (Rh. myrtifolium Schott et Kotschy)

3. Фіалкові

3.1 ФІАЛКА ДЖОЯ (Viola jooi Janka)

3.2 ФІАЛКА БІЛА (Viola alba Bess.)

3.3 ФІАЛКА КРИМСЬКА, фіалка скельна (Viola oreades Bieb.)

Використана література 

 

 

Ряд Покритонасінні – Magnoliophyta (angiosperma), Родина Березові – Betulaceae.

Наукове значення. Реліктовий ендемічний вузьколокальний вид.

Статус. I категорія.

Поширення. Кременецькi гори (гори-останцi Страхова, Маслятин).

Місця зростання. Вапняковi скелi, вапняково-пiщанi схили.

Чисельність. Локальні популяції нечисленні (понад 20 дерев), зменшуються.

Причини зміни чисельності. Природне згасання виду, обмеженість ареалу, слабке насіннєве відновлення.

Загальна характеристика. Листопадне дерево заввишки до 12 м, молоді гілки опушені, іноді – зі смолистими бородавочками. Листки цупкі, шкірясті, зубчасті. Квітки зібрані у сережки. Плід – однонасінний горішок з плівчастими крильцями. Цвіте у травні. Плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Заходи охорони. Охороняється у Кременецьких Горах – філіалі природного заповідника Медобори. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах. Необхідно постійно контролювати стан популяцій виду.

 

 

Ряд Покритонасінні – Magnoliophyta (angiosperma). Родина Березові – Betulaceae

Наукове значення. Ендемічний нижньодніровський вид.

Статус. III категорія.

Поширення. Пониззя Днiпра i Пд. Бугу.

Місця зростання. Пiщанi арени у рiчкових долинах (у складi невеликих березових гаїв – «колкiв»).

Чисельність. Локальні популяції бувають численні, кількість їх скорочується.

Причини зміни чисельності. Затоплення окремих місць зростання, витіснення сосновими насадженнями.

Загальна характеристика. Листопадне дерево заввишки до 10 м, з білою корою на стовбурі, червонувато-бурою, зі смолистими бородавочками – на гілках. Листки цупкі, шкірясті, яйцевидно-ромбічні, іноді – довгастояйцевидноромбічні, на коротко опушених або майже оголених черешках. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Плід (горішок) яйцевидний, опушений біля верхівки, з плівчастими крильцями. Цвіте у квітні – травні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням.

Заходи охорони. Охороняється у Чорноморському біосферному заповіднику. Доцільно встановити контроль за станом популяцій, створити заказники у місцях зростання берези дніпровської, вирощувати її у ботанічних садах.

 

 

Ряд Покритонасінні – Magnoliophyta (angiosperma)

Родина Березові – Betulaceae

Наукове значення. Центральноєвропейський пограничноареальний вид.

Статус. III категорія.

Поширення. Передкарпаття, зрiдка – Правобережжя (зони мiшаних лiсiв та лiсостепова). Вид поширений також у сх. частинi Центр. Європи.

Місця зростання. Широколистянi лiси, вологi лiсовi узлiсся та галявини, схили пагорбiв, пiдсушенi болота.

Чисельність. Популяції нечисленні. Трапляється поодинці або невеликими групами.

Причини зміни чисельності. Вирубування лісу в місцях зростання берези темної.

Загальна характеристика. Дерево заввишки 9-12 м, з чорно-сірою, сірою або чорно-коричневою гладкою корою. Листки берези яйцевидні, пилчасті або двопилчасті, шкірясті. Квітки зібрані у сережки. Плід – горішок з плівчастими крильцями. Цвіте у квітні -травні. Плодоносить у липні – серпні. Розмножується насінням.

Заходи охорони. Охороняється у Кременецьких Горах – філіалі природного заповідника Медобори (Тернопільська обл.). Вирощують у Центр, ботанічному саду НАН України (Київ). Необхідно контролювати стан популяцій; створити заказники у місцях зростання виду, вирощувати його у ботанічних садах.

 

 

Ряд Покритонасінні – Magnoliophyta (angiosperma)

Родина Березові – Betulaceae

Наукове значення. Реліктовий гляціальний вид на пд. межі ареалу.

Статус. III категорія.

Поширення. Полiсся, Волинська височина, зрiдка – пн. частина Правобережного Лiсостепу. Вид поширений на Скандинавському п-овi, у пн. частинi Сх. Європи, на Уралi, у Сх. Сибiру.

Місця зростання. Евтрофнi (осоково-гiпновi та осоковi) та мезотрофнi (осоково-сфагновi, березово-осоково-сфагновi, очеретяно-сфагновi) болота.

Чисельність. Трапляються поодинокі куртини або групи. Спостерігається зменшення кількості популяцій.

Причини зміни чисельності. Осушування та освоєння боліт.

Загальна характеристика. Чагарник заввишки 1-2, 5 м, з чорно-бурою корою на старих гілках, червонувато-бурою – на молодих, вкритих смолистими бородавочками і рідкими короткими волосками. Листки завдовжки 1- З см, серцевидні або яйцевидно-овальні, з зубчастим краєм. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Жіночі сережки при плодах довгастояйцевидні, з двома листками біля основи. Плід (горішок) завдовжки до 2 мм, з крильцями. Цвіте у травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно (розростанням кущів) та насінням.

Заходи охорони. Охороняється в природному заповіднику Розточчя (Львівська обл.), Шацькому національному природному парку (Волинська обл.) та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Романівське болото (в межах Києва). Слід надати природоохоронний статус усім територіям, де зростає вид.

 

 

Ряд Покритонасінні – Magnoliophyta (angiosperma)

Родина Березові