Особливості адаптації митного законодавства України до законодавства Європейського союзу. Є. Павленко

 

 

Львівський державний університет внутрішніх справ

 

 

У статті визначається поняття митного законодавства й предмет його регулювання – суспільних відносин щодо здійснення митної справи. Розглянуто проблеми адаптації митного законодавства України до вимог Європейського Союзу, визначені її етапи та пріоритетні напрямки, подані пропозиції щодо вдосконалення відповідної нормативної бази. 

Ключові слова: митна справа, митна політика, адаптація митного законодавства, адміністратування митного законодавства. 

The notion of customs legislation and its object – the societal relations concerning the realization of the customs duties – have been defined in this article. The problems of the adaptation of he domestic Ukrainian customs legislation to the requirements of the European Union have been discussed, as well as the stages of such adaptation have been determined. The are also the priorities of the adaptation envisaged. Some proposals regarding the modernization of the Ukrainian customs legislation are also included in this article.

Key words: customs, customs policy, adaptation of the customs legislation, administering of cutoms legislation.

Постановка проблеми. Прийняття Митного кодексу України, ринкові перетворення, вибір європейського шляху розвитку зумовили реформування всіх інститутів митного права з метою приведення митно-правової вітчизняної системи у відповідність до міжнародних норм і стандартів та максимального наближення їх положень до реалій митного простору сьогодення.Це досить тривалий процес, розрахований на значний строк. Передусім його метою є забезпечення відповідності митного законодавства України зобов’язанням, що випливають із договорів про співробітництво нашої держави з питань митної справи.

У світлі вимог Європейського Союзу (далі ЄС) щодо стратегії митної політики визначаються система й організація діяльності органів митної служби (ст. 12-18). Чітко регулюються принципи взаємовідносин митних органів та їх посадових осіб з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами та громадянами (ст. 26-29). У Митному кодексі отримали закріплення принципово нові положення щодо міжнародного співробітництва з питань митної справи (ст. 34-37). Спираючись на світовий досвід, законодавець визначив у ньому систему оперативного зв’язку між митними органами України й митними органами суміжних іноземних держав (ст. 38) та ін. [1].

Позитивним у Митному кодексі України є й те, що він заклав ідею правової регламентації митної справи з урахуванням не тільки реально існуючого економічного стану України, а й його подальших можливих перспектив з подоланням кризових явищ. У цілому націленість Кодексу є методологічним підґрунтям програми адаптування митного законодавства України до законодавства ЄС й модернізації її митної системи, розрахованої до 2011 р.

 

 

1. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.

2. Про митний тариф України: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 125.

3. Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18 березня 2004р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.

4. Дяо Лі. Проблеми митного законодавства в умовах євроінтеграції // Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення: Матер. наук.- практ. конф. – Дніпропетровськ : АМСУ, 2003. – С. 37-39.

5. Настюк В.Я. Особливості методу правового регулювання митних відносин в умовах євроінтеграції // Митна політика України в контексті європейського вибору: Проблеми та шляхи їх вирішення: Матер. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 20-21 лист. 2003 р.) – Дніпропетровськ: Акад. митної служби України, 2003. – С. 109-111.