Новація умов трудового договору

Крім переведення до іншого підприємства, ст. 32 КЗпП України вказує, на переведення до іншої місцевості. Якщо місце роботи працівника визначається місцезнаходженням підприємства, то працівнику без його на те згоди не може бути запропонована робота в іншому населеному пункті. В даному випадку межа переведення співпадає з межами населеного пункту. В усіх випадках переведення до іншого підприємства, до іншої місцевості трудова функція не змінюється, але можуть змінюватись інші істотні умови: розмір заробітної плати, режим роботи, запровадження або скасування різного роду пільг тощо. Але слід зазначити, що самі по собі вони не можуть вплинути на зміну трудового правовідношення, оскільки визначальне значення має саме зміна місця роботи, яка тягне за собою зміну інших істотних умов праці, які мають другорядне значення для формування поняття переведення.

 

 

У рамках даної умови трудового договору фіксується ціла низка моментів щодо розміру заробітної плати: посадового окладу працівника або тарифної ставки, доплат, надбавок, різного роду заохочувальних виплат. Включення угоди про заробітну плату до трудового договору зумовлене тим, що в такий спосіб уточнюється розмір винагороди, в тому числі на підприємствах, що дотується з бюджету – в рамках передбачених правовими актами, в тому числі за наявності “вилки” посадових окладів. Крім того, виражається згода працівника укласти договір про роботу на конкретному підприємстві на запропонованих йому умовах. Свого часу Ю. П. Орловський наголошував на тій обставині, що включення до легального визначення поняття трудового договору вказівки про заробітну плату означає намагання не тільки виділити найістотніші ознаки даного договору, а й показати, що заробітна плата належить до числа тих умов з приводу яких повинна бути досягнута угода. Вказані аргументи на розширення договірної свободи щодо досягнення умов оплати праці дозволяють віднести умову про заробітну плату до обов’язкових умов трудового договору.

У процесі праці можуть змінюватися системи та розміри заробітної плати, надбавки, доплати, що, в свою чергу призводить до зміни цієї істотної умови праці. Такі зміни можуть бути викликані лише об’єктивними перетвореннями в організації виробництва і праці, модернізації техніки і технології, встановленням нового обладнання, атестацією робочих місць тощо.

Разом з тим, сама по собі заміна умови про заробітну плату – тарифних ставок, посадових окладів, надбавок, доплат – у бік зменшення не впливає на зміну трудових правовідносин і, таким чином, не виникає необхідності переведення на іншу роботу. При певних змінах організації виробництва і праці збільшення чи зменшення розміру заробітної плати може тягнути за собою зміну істотних умов праці. Отже, умова про заробітну плату не має самостійного впливу на формування переведення.

 

 

Укладення трудового договору не означає фактичного виконання трудових обов'язків. На практиці частими є випадки, коли виникає певний розрив у часі між цими двома датами. Якщо є домовленість про початок роботи пізніше дати укладення трудового договору, то всі правові наслідки, пов'язані з виникненням трудових правовідносин, визначаються з дня початку роботи. З вищевикладеного можна зробити висновок, що дата початку роботи впливає на виникнення трудових правовідносин, але не має жодного впливу на зміну останніх.

Інші істотні умови, зазначені в ст. 32 КЗпП України, також не мають самостійного впливу на зміну трудових правовідносин, а отже, переведення.

 

Таким чином, під переведенням слід розуміти зміну трудової функції працівника та місця роботи, що тягнуть за собою зміну інших істотних умов праці. Зміна таких умов трудового договору, як трудова функція і місце роботи, є визначальними при формуванні поняття переведення, причому при зміні трудової функції відбувається переведення на іншу роботу, а при зміні місця роботи – переведення до іншого місця роботи. Інші умови трудового договору є другорядними щодо трудової функції і місця роботи і не мають самостійного впливу на зміну трудового правовідношення, а отже, формування такого поняття, як переведення.

 

1. Pacta conventа guae negue contra leges, negue dolo malo inita sunt, omni modo observanda sunt // Лат. юрид изречения / Сост. Е. И. Темнов. – М., 1996. – С. 298.

2. Трудове право України / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. – К. : Знання, 2000, – С. 216.

3. Пилипенко П. Д. Трудовое право України. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – С. 215.

4. Трудовое право России / Под ред. СП. Маврина, Е. Б. Хохлова. – М. : Юристъ, 2003. – С. 305.

5. Трудовое право России / Под. ред. С. Ю. Головина. – М. : Норма, 2004. – С. 153.

6. Трудовое право России / Под. ред. О. В. Смирнова. – М. : Проспект, 1999. – С. 211.

7. Трудовое право России / Под общ. ред. Ю. П. Орловского, А. Ф. Нуртдиновой. – М. : МЦФЭР, 2004. – С. 242.

8. Трудовой договор / Под. ред. Л. В. Тихомирова; М. Ю. Тихомирова. – М., 2003. С. 98.

9. Пашков А. С, Смирнов О. В. Советское трудовое право. – М., 1988. – С. 276.

10. Сыроватская Л. А. Трудовое право: Учебник. – М. : Юристъ, 1999. – С. 160.

11. Фатуев А. А. Трудовое право в жизни человека. – М., 1991. – С. 151.

12. Голованова Е. А. Переводы рабочих и служащих на другую работу. – М., 1986. – С. 35.

13. Бугров Л. Ю. Советское законодательство о переводах на другую работу. – Красноярск» Изд-во Краснояр. ун-та, 1987. – С. 41.

14. Советское трудовое право / Под ред. Н. Г. Александрова, Д. М. Генкина. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1946. – С. 163.

15. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин. – Кл Знання, 2003. – С 59.

16. Прокопенко В. I. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998. – С 216.

17. Пилипенко П. Д. Зазнач, праця. – С. 61.

18. Трудове право України / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І. Чанишевої. – К. : Знання, 2000. – С 212.

19. Пилипенко П. Д. Зазнач, праця. – С 62-77.

20. Трудовое право России / Под ред. Р. 3. Лившица, Ю. П. Орловського. – М. : НОРМА-ИНФРА, 1999. – С. 103-104.

21. Трудовое право / Под ред. О. В. Смирнова. – М. : Проспект, 1999. – С. 193.

22. Трудовое право России / Под ред. С. П. Маврина, Е. Б. Хохлова. – М. : Юристъ» 2003. – С. 266-268.

23. Сыроватская Л. А. Зазнач, праця. – С. 149.

24. Советское трудовое право: Учебник / Под ред. А. С. Пашкова, О. В. Смирнова. – М. « 1988. – С. 254.

25. Прокопенко В. І. Зазнач, праця.

26. Ставцева А. И., Хохрякова О. С. Трудовой договор. – М., 1983. – С. 26.

27. Трудовое право России: Учебник / Под ред. А. С. Пашкова. – СПб., 1993. – С. 128.

28. Ставцева А. И. Правовые вопросы перераспределения трудовых ресурсов. – M., 1974. – С. 143.

29. Фатуев А. А. Зазнач, праця. – С. 168.

30. Лившиц Р. 3. Заработная плата в СССР. Правовое исследование. – М., 1972. С. 15-17.