Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Новітні тенденції зовнішньополітичного процесу в Україні

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Основними передумовами реалізації цілей зовнішньої політики України, визначених у Постанові Верховної Ради України «Про Основні напрями зовнішньої політики України» від 2 липня 1993 року, затверджених Президентом України Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу і Програмі інтеграції України до Європейського Союзу (ЄС), інших основоположних документах у сфері зовнішньої політики, є подальше реформування економіки, удосконалення механізму державного управління, зміцнення демократичних відносин та інституцій громадянського суспільства. Це є необхідним фактором для гарантування незалежності України, її безпеки, політичної стабільності, економічного розвитку і соціальної злагоди, добробуту громадян.
Україна проводить збалансовану та конструктивну зовнішню політику, яка є запорукою збереження, розширення і поліпшення сприятливого зовнішнього середовища для внутрішнього її розвитку, зміцнення безпеки країни та її позицій у світі в умовах існуючих змін у характері міжнародної взаємодії, невирішеності багатьох кардинальних проблем сучасності, появи нових загроз людству, реформування наявних та створення нових механізмів забезпечення регіональної та світової безпеки.
Пріоритетним завданням зовнішньої політики України є забезпечення миру, стабільності, добросусідства та партнерства по всьому периметру її державних кордонів у контексті магістрального курсу на інтегрування до європейських та євроатлантичних структур. Враховуючи, що всебічний розвиток європейських інтеграційних процесів є одним із системоутворюючих факторів сучасних міжнародних відносин, Україна розглядає необхідність повномасштабної європейської та євроатлантичної інтеграції як ключовий засіб для якнайповнішої реалізації національних інтересів, забезпечення успішного вирішення фундаментальних завдань внутрішнього розвитку та участі в міжнародному співробітництві.
Головним орієнтиром євроінтеграційної політики України є зближення з Європейським Союзом, насамперед в економічній сфері, зокрема в рамках створення зони вільної торгівлі Україна – Європейський Союз, Митного союзу та поступового забезпечення відповідності критеріям, необхідним для приєднання України до Валютного союзу ЄС.
Першочерговими завданнями на цьому шляху є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ), забезпечення широкого визнання європейськими інституціями перспективи набуття Україною асоційованого статусу та в подальшому повноправного членства у Європейському Союзі, завершення процесу оформлення державного кордону, лібералізація візового режиму з ЄС, активізація регіонального співробітництва з державами Центральної Європи як засобу мінімізації негативних та посилення позитивних для України наслідків розширення ЄС.
Поглиблення євроатлантичної інтеграції вимагатиме подальшого розвитку положень Хартії про особливе партнерство, реалізації Плану дій Україна – НАТО, відповідного поглиблення двосторонніх відносин з державами – членами НАТО з метою вступу в цю організацію.
Принципове значення для успішної реалізації завдань європейської та євроатлантичної інтеграції має розвиток відносин стратегічного партнерства із США, ключовим елементом чого повинно стати переведення їх у реальну площину, зокрема, розвиток політичного та безпекового діалогу, забезпечення сприятливих умов для торговельно-економічного співробітництва.
Подальше поглиблення співробітництва з державами Центрально-Східної Європи в усіх сферах Україна розглядає як важливу складову реалізації стратегічного євроінтеграційного курсу, напрацювання моделей зближення з ЄС. Окреме місце у цьому належить розвитку відносин стратегічного партнерства з Польщею.
Одним з ключових питань здійснення результативної зовнішньої політики є забезпечення відповідності євроінтеграційному курсу розвитку відносин з Російською Федерацією, а також державами Чорномор'я, Кавказу, Середнього Сходу і Центральної Азії.
Найбільш проблемними в цьому контексті залишаються питання забезпечення національних інтересів України у відносинах з Російською Федерацією відповідно до положень Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, визначення змісту задекларованого стратегічного партнерства.
Подолання негативних тенденцій в економічних відносинах, використання потенціалу в сфері торговельно-економічного співробітництва, продовження переговорного процесу щодо вирішення питань, пов'язаних з оформленням державного кордону з Росією, розподілом колишнього майна СРСР за кордоном, перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні, є основними завданнями реалізації зовнішньої політики нашої держави на російському напрямі.
Участь України у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) з Республікою Білорусь, Республікою Казахстан та Російською Федерацією може здійснюватись у межах та формах, що відповідають Конституції України, законам, іншим актам, її міжнародним зобов'язанням, стратегічному євроінтеграційному курсу та національним інтересам.
Окреме значення має необхідність реагування на негативні для України процеси та тенденції в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД), пов'язані з подальшим гальмуванням, насамперед з боку Росії, процесу завершення формування зони вільної торгівлі, а також спробами посилення політизації діяльності СНД.
Україна є активною учасницею боротьби міжнародного співтовариства з тероризмом. Щодо цього та інших ключових питань світового порядку денного Україна виступає з позицій необхідності посилення ролі Організації Об'єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі у світових і загальноєвропейських процесах, у тому числі щодо врегулювання та запобігання конфліктам.
Закономірним і невідворотним є подальше визначення завдань України стосовно її утвердження як потужної та впливової регіональної держави, що відповідає її політичному, економічному, науковому та культурно-гуманітарному потенціалу і визначає перспективну роль України в розвитку політичної та економічної взаємодії на європейському континенті та в прилеглих регіонах, забезпеченні регіональної стабільності та безпеки.
Особливе значення в цьому контексті має формулювання основних засад регіональної політики України як складової євроінтеграційного курсу. Активна участь у рамках регіональних угруповань, зокрема Центральноєвропейської ініціативи, Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС), ГУУАМ, повинна сприяти широкому залученню України до політичних та економічних процесів у Центральній та Південно-Східній Європі, на Південному Кавказі, а також в Центральній Азії.
Україна є членом Парламентської асамблеї Ради Європи, і тому важливе значення для розвитку зовнішньої політики України має продовження співробітництва в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи. Принципово важливим є формування комплексного бачення перспективних можливостей України в транспортно-енергетичній сфері, насамперед у кавказько-каспійському, середньосхідному та центральноазійському регіонах.
Забезпечення стратегічних інтересів України передбачає поглиблення зовнішньоекономічних відносин, посилення її присутності як на традиційних ринках, у першу чергу у державах СНД, Центральної та Південно-Східної Європи, так і освоєння нових ринків для українських товарів та послуг на Близькому Сході, в Латинській Америці, Азії та Африці.
Принциповими засадами реалізації зовнішньої політики України в усіх сферах є забезпечення її комплексного та збалансованого характеру, послідовності дій на міжнародній арені відповідно до визначених пріоритетів.
У цьому зв'язку важливе значення має подальше поглиблення взаємодії та координації діяльності органів державної влади у зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сферах.
Виходячи з необхідності подальшої реалізації визначених ключових завдань зовнішньої політики України, спрямованих на забезпечення її національних інтересів, учасникамии парламентських слухань щодо зовнішньо-політичного процесу в Україні було рекомендовано:
1. Верховній Раді України:
активізувати законотворчий процес, спрямований на реалізацію стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС та НАТО згідно з результатами проведених відповідних парламентських слухань та визначених завдань на цих напрямах, включаючи забезпечення якнайскорішого вступу України до СОТ;
сприяти якнайскорішому вирішенню проблемних питань, які існують між Україною та Російською Федерацією як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях, використовуючи, зокрема, формат українсько-російського міжпарламентського співробітництва;
забезпечити подальший розвиток взаємодії в рамках Парламентської Асамблеї України та Республіки Польща;
сприяти розвитку співпраці в рамках Парламентської Асамблеї ОЧЕС з метою розширення регіональної взаємодії у пріоритетних напрямах діяльності цієї організації;
прискорити створення Міжпарламентської асамблеї ГУУАМ;
зініціювати створення Міжпарламентської Балтійсько-Чорноморської Асамблеї (Україна, Польща, Литва та інші) ;
сприяти роботі Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України по підготовці і попередньому розгляду узгоджених законопроектів про засади внутрішньої політики України, про засади зовнішньої політики України та про засади національних інтересів і національної стратегії розвитку України;
продовжити сприяння в питанні забезпечення активної участі України у миротворчій діяльності, яка здійснюється під егідою ООН та інших міжнародних організацій відповідно до норм українського законодавства;
активізувати діяльність депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків, забезпечити їх належне фінансування в 2004 – 2006 роках;
забезпечити законодавчий процес, спрямований на узгодження законодавчих актів України з Конвенцією про захист прав та основних свобод людини та рекомендаціями, які приймаються Парламентською асамблеєю Ради Європи з тих чи інших питань.
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити неухильне виконання Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу і Програми інтеграції України до Європейського Союзу, реалізації завдань стосовно вступу до СОТ, виконання положень Плану дій Україна – НАТО з метою переходу до Інтенсифікованого діалогу та Плану дій щодо членства України в цій організації;
сприяти подальшому розвитку стратегічного партнерства із США, спрямованого на поглиблення політичного та безпекового діалогу, забезпечення сприятливих умов для торговельно-економічного співробітництва;
продовжити здійснення заходів відповідно до законодавства України та міжнародного права з метою захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державного кордону України в Керченській протоці, активізувати переговорний процес щодо розмежування акваторії Азовського моря;
продовжити здійснення заходів, спрямованих на забезпечення національних інтересів України при вирішенні проблемних питань у відносинах з Російською Федерацією в економічній і торговельній сферах, у питаннях розподілу майна СРСР за кордоном, перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Україні, підготовки угоди про реадмісію, про розвиток міжрегіонального та прикордонного співробітництва, а також у соціальній та культурно-гуманітарній сферах;
при розгляді питань про участь України у співпраці в рамках формування ЄЕП забезпечити дотримання відповідності такої участі Конституції, законам, іншим актам законодавства України, її міжнародним зобов'язанням, стратегічному євроінтеграційному курсу та національним інтересам;
здійснити порівняльний аналіз договірно-правової бази в рамках СНД з договірно-правовою базою двосторонніх відносин України з окремими державами СНД;
сприяти подальшому розвитку стратегічного партнерства з Польщею, спрямованого на реалізацію курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію, напрацювання моделей зближення з ЄС;
здійснювати заходи, спрямовані на завершення переговорного процесу з Румунією щодо делімітації континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі;
прискорити проведення установчого засідання Парламентської Асамблеї ГУУАМ; сприяти забезпеченню ефективної діючої зони вільної торгівлі в рамках ГУУАМ, активізувати діяльність щодо реалізації домовленостей, досягнутих під час саміту ГУУАМ у липні 2003 року;
активізувати заходи щодо розбудови українських ділянок панєвропейських транспортних коридорів з метою подальшої інтеграції транспортних мереж України до європейських транспортних мереж;
сприяти реалізації заходів щодо подальшого розвитку регіонального співробітництва в рамках ОЧЕС, насамперед у сфері транспорту, енергетики, співробітництва з питань науки і технологій, туризму, захисту навколишнього середовища, а також зміцнення співробітництва цієї організації з ЄС;
продовжити вдосконалення механізмів залучення та використання коштів міжнародних фінансових інституцій, зокрема, прискорити вирішення проблемних питань для започаткування нової програми з Міжнародним валютним фондом;
активізувати заходи щодо виконання програми покращання міжнародного позитивного іміджу України на 2003 – 2006 роки, забезпечити належне фінансування цієї програми.
3. Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським радам, відповідним державним адміністраціям, громадським організаціям у межах своїх повноважень при розробці і реалізації програм та проектів міжнародного співробітництва, договорів неухильно дотримуватися положень Конституції, інших актів законодавства України з питань зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, в яких визначаються принципи, порядок здійснення та координації цієї діяльності.
 
Список використаних джерел:
 
Рекомендації парламентських слухань «Зовнішня політика України як інструмент забезпечення національних інтересів держави: здобутки, реалії та перспективи». – К. : Лібра, 2006.
Семаковська В. А. Зовнішньополітичний процес в Україні // День. – 2005. – № 4.
Щербак Ю. Багатоголосся української зовнішньої політики: гармонія чи дисонанс? // День. – 2006. – № 11.
Фото Капча