Обгрунтування рівня фізичних навантажень студенток з захворюваннями серцево-судинної системи

Оцінка фізичного розвитку проводилось шляхом аналізу даних антропометричних змін, які проводились за загальноприйнятою методикою. Виміри проводились в один і той же час дня (9.00-11.00 та 15.00 до 18.00 годин). Отримані дані співставлялися в динаміці між етапами обстежень та між групами студенток. 

Для проведення дослідження та достовірності результатів експерименту нами було запропоновані, виходячи із авторської програми, студенткам КГ та ЕГ фізичні вправи, які несуть в собі помірну фізичні напругу та які визначили модуль “фізична підготовленість”, а саме: піднімання тулуба із положення лежачи на спині, руки за головою, ноги не фіксуються (кількість разів); кут в положенні сидячи на підлозі, руки в сторони (ноги підняті під кутом 900 ) при вільному диханні (секунди); стрибок в довжину з місця або присідання на одній нозі з опорою на руку (кількість разів); головою дістати до колін (ноги прямі): а) за допомогою рук б) без допомоги рук  в) без допомоги рук з фіксацією не менше 3 с; біг 30 м і 300 м.

Для покращання функціональних можливостей організму студенток ми запровадили методику керування інтенсивністю ФН їх фізичним та функціональним станом за допомогою побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої академічного заняття із прогнозуванням інтенсивності, об’єму занять та видів фізичних вправ, що призводять до покращення адаптаційних можливостей організму студенток та зростання МЩЗ академічних та самостійних занять. Під час проведення досліджень були визначені інтервали відпочинку між фізичними вправами і МЩЗ, які регулювались за параметрами ЧСС, життєвого показника та основних параметрів ЕКГ. Критерієм контролю за інтервалами відпочинку у часі проведення занять служив рівень відновлення частоти серцевих скорочень, який забезпечував його наближення до вихідного рівня. У процесі проведення досліджень в зв’язку з поступовим покращенням адаптаційних механізмів організму нами планово збільшувався рівень ФН і час його безперервного виконання, при цьому час відпочинку між фізичними вправами залишався в вихідних межах а МЩЗ не планувалась, а вираховувалась як наслідок функціональних можливостей організму на визначеному етапі фізичного виховання. Отже, інтервали відпочинку між фізичними вправами визначались по рівню та темпу виконання фізичних вправ – за величиною ЧСС.  На кожному етапі дослідження нами здійснювалось керування ФН студенток за визначеними нами критеріями. В часі дослідження реєструвались і уточнювались критерії керування, а також проводилась корекція обсягу, об’єму і інтенсивності ФН, що було пов’язано з необхідністю здійснювати ефективне керування маючи обмежену інформацію про керовану систему з одного боку а з іншого боку можливістю вивчити та визначити їх характеристики в процесі керування і тим самим оптимізувати процеси керування. 

Результати дослідження та їх обговорення. Отже, на першому етапі занять за допомогою побудованих нами індивідуальних портретів (моделів) фізіологічної кривої для студенток СМГ з захворюваннями серцево-судинної системи (табл. 1, рис. 1.1 - 1.4) нами було зареєстроване розраховане планове підняття МхЧСС до межі 132,0±4,0 уд/хв (100%) з часом її досягнення на 65 хв, що є серединою основної частини заняття, та  розраховане досягнення ЧСС нижче максимального на 10% - на 55 хв заняття, що є кінцем підготовчої частини і на 75 хв занять, що є закінченням основної частини заняття. 

 

Таблиця 1

Характеристика модельних параметрів індивідуальних портретів фізіологічної кривої студенток спеціальної медичної групи

 

Рівень ФН для самостійних занять студенток СМГ з захворюваннями серцево-судинної системи також регулювався за допомогою побудованих портретів фізіологічної кривої (рис. 1.1 – 1.4), які з достовірною точністю повторюють рівень досягнення ЧСС саме на 55, 65 і 75 хв академічних занять. Таке планування необхідне для покращення адаптаційних можливостей організму до наступних етапів застосування ФН. Для проведення самостійних занять студенткам ЕГ пропонувався відбиток індивідуального портрету фізіологічної кривої заняття. Також були визначені середні величини реєстрованих показників в ЕГ студенток. 

На першому етапі дослідження (табл. 1, рис. 1.1) середня пульсова вартість заняття становила 112,0±4,0 уд/хв, амплітуда зубця Т при МхЧСС зменшувалась на 30%, інтервали Р–Q i QRS достовірно не змінювались.

 

Рис. 1.1. Модель (портрет)  фізіологічної кривої на І етапі занять з фізичного виховання для студенток ЕГ

 

Рис. 1.2. Модель (портрет) фізіологічної кривої на ІІ етапі  занять з фізичного виховання для студенток ЕГ

 

Рис. 1.3. Модель (портрет)  фізіологічної кривої на ІІІ етапі занять з фізичного виховання для студенток ЕГ

 

Рис. 1.4. Модель (портрет) фізіологічної кривої на ІV етапі  занять з фізичного виховання для студенток ЕГ

 

Встановлено, що в залежності від функціональних проявів організму студенток ЕГ з захворюваннями серцево-судинної системи, моторна щільність академічного заняття на першому етапі коливалась в середині групи в межах 30,0±5,0% і достовірно (р<0,05) корелювала з іншими показниками. Інтервали відпочинку між фізичними вправами коливались в межах 1,25±0,2 хв.

Враховуючи дані першого етапу дослідження оціночна характеристика функції серцево-судинної системи була дещо змінена на другому етапі з плануванням досягнення МхЧСС на рівні 132,0±4,0 уд/хв у часі проведення академічного заняття через 55 хв, що є кінцем підготовчої частини і через 75 хв тобто наприкінці основної частини заняття. 

Для проведення самостійних занять студенткам ЕГ пропонувався індивідуальний портрет фізіологічної кривої заняття в якому відзначалась необхідність врахування потреб серцево-судинної системи у ФН відповідної інтенсивності та обсягу. Керування ФН здійснювалось, як і на першому етапі, збільшенням МЩЗ, котра на другому етапі коливалась в межах 35,0±5,0%.

На другому етапі дослідження (табл. 1, рис. 1.2) середня пульсова вартість заняття становила 116,0±4,0 уд/хв, амплітуда зубця Т при МхЧСС зменшувалась до 20% а кардіоінтервали Р – Q i QRS достовірно не змінювались. Отже, на другому етапі дослідження, в порівняні з першим, нами була виявлена підвищена моторна щільність занять, більш висока пульсова вартість заняття на фоні помірного зниження амплітуди зубця Т при МхЧСС.

 На третьому етапі (табл. 1, рис. 1.3) нами встановлено передумови підвищення адаптаційних потреб організму студенток ЕГ з захворюваннями серцево-судинної системи у подальшому підвищенні фізичних навантажень та побудови на їх основі нових індивідуальних портретів фізіологічної кривої з обов’язковим досягненням МхЧСС рівня 132,0±4,0 уд/хв за академічне заняття і плановим її підвищенням до цього рівня на 45 хв  (кінець підготовчої частини заняття), на 65 хв (середина основної частини заняття) та 80 хв (кінець основної частини заняття). Для самостійних занять студенток індивідуальний портрет фізіологічної кривої планувався виходячи з умов досягнення МхЧСС на рівні 132,0±4,0 уд/хв на 45 хв (середина основної частини заняття), ЧСС нижче максимальної на 10% на 35 хв (кінець підготовчої частини заняття) та на 55 хв (кінець основної частини заняття), що вимагало, на третьому етапі, ще більшого підвищення моторної щільності самостійних та академічних занять. Вона коливалась в межах 60,0±5,0% й була вищою майже в 1,5 рази, в порівняні з другим етапом. Середня пульсова вартість заняття на третьому етапі дослідження була 122,0±4,0, амплітуда зубця Т та кардіоінтервали Р-Q i QRS достовірно не змінювались. Отже нами спостерігалось подальше зростання пульсової вартості заняття і незначне зниження рівня її в порівнянні з другим етапом дослідження.

У продовж трьох етапів застосування індивідуальних портретів фізіологічної кривої нами було відзначене суттєве збільшення (табл. 1) адаптаційних можливостей студенток ЕГ. Тому на четвертому етапі (табл. 1, рис. 1.4) побудова індивідуального портрету фізіологічної кривої була дещо ускладнена за рахунок збільшення темпу зростання МхЧСС та її абсолютного підвищення до 140,0±4,0 уд/хв з плановим її досягненням на 40 хв (кінець підготовчої частини заняття), на 60 хв (середина основної частини заняття) і на 80 хв (кінець основної частини заняття). Відповідно до вказаного підвищились й вимоги до індивідуальних портретів фізіологічної кривої самостійних занять. Індивідуальні портрети фізіологічної кривої для самостійних занять студенток відповідали частині фізіологічної кривої академічних занять під час яких студенти  повинні досягати ЧСС 140,0±4,0 уд/хв на 40 хв. Отже, для забезпечення виконання заданого рівня фізичних навантажень моторна щільність заняття на четвертому етапі досягала 65,0±5,0%, що є вище, ніж на третьому етапі в 1,1 рази, Середня пульсова вартість заняття на цьому етапі дорівнювала 128,0±4,0 уд/хв а амплітуда зубця Т при максимальній ЧСС і кардіоінтервали Р – Q i QRS достовірно не змінювались.

 

 

Встановлено, що на четвертому етапі занять, в порівнянні з першим, час досягнення максимальної ЧСС зменшився на 25 хв, моторна щільність уроку виросла на 35%, середня пульсова вартість уроку збільшилась на 16 уд/хв.

Доведено, що фізичні вправи, їх обсяг, інтенсивність, об’єм, методика побудови індивідуальних портретів фізіологічної кривої та їх застосування достовірно підвищили адаптаційні можливості організму студенток, позитивно вплинули на компенсаторно-пристосувальні механізми серцево-судинної системи та дозволили їх переведення у групи підготовчі та основні з фізичного виховання. 

 

 

1.Массовая физическая культура в вузе: учебное пособие / [Бердников И. Г., Маглеванный А. В., Максимова В. Н. и др.]. – М.: Высшая школа, 1991. – 176 с.

2.Ільницький В. I.  Фізична культура при гіпертонічній хворобі у студентів-медиків: метод. рекомендації / В. I. Ільницький. – Тернопіль: Збруч, 1990. – 26 с.

3. Іваночко О. Моделювання фізичних навантажень студенток спеціальних медичних груп із захворюванням серцево-судинної системи / Іваночко О., Магльований А., Кунинець О., Дзівенко О. // Молода спортивна наука України : зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 12: У 4-х т. – Львів : НВФ “Українські технології”, 2008. – Т. 3. – С. 99–104.

4.Мізеров М. М. Деякі аспекти національної системи фізичного виховання студенток спеціального навчального відділення / Тез. доп.  Всеук. наук.  конф. “Спорт і національне відродження”. – Львів, 1993. – С. 36–39.

5.Мізеров М. М., Магльований А. В. Моделювання рівнів фізичних навантажень для студенток з порушенням обміну речовин / Середня ступінь ожиріння // Тез. доп. Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми фізичного виховання у вузі". – Донецьк, 1995. – С. 73–74.

6.Мізеров М. М. Системність у регламентації рухового режиму студенток спеціального медичного відділення на основі характеристик їх функціонального стану і фізичного розвитку / Збірник наукових праць за матеріалами П Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Київ–Луцьк, 1996. – С. 443–448. 

7.Організм і особистість. Діагностика та керування / Магльований А., Белов В., Котова А. - Львів; Медична газета України, 1998. – 250 с.

8.Працездатність студенток: оцінка, корекція, управління / Магльований А. В., Сафронова Г. Б., Галайтатий Г. Д., Бєлова Л. А. – Львів, 1997. – 128 с.