Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Облік розрахунків зі страхування

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
Розділ 1. Поняття соціального страхування
Розділ 2. Облік розрахунків зі страхування
Розділ 3. Відображення розрахунків зі страхування у фінансовій звітності
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
 
ВСТУП
 
Процес регулювання оплати праці почався з 1991 р., коли було прийнято ЗУ "Про підприємства в Україні" і їм було надано право самостійно встановлювати системи, форми, визначати розмір оплати праці.
У 1992 р. затверджено декрет КМУ "Про оплату праці", на підставі якого у 1995 р. прийнято ЗУ "Про оплату праці", що регламентує питання тарифікації та оплати праці.
З 1993 р. введено в дію ЗУ "Про колективні договори і угоди", яким передбачено порядок укладання угод і договорів з питань організації праці, визначення умов та порядку встановлення розміру оплати праці.
У 43-46 статтях Конституції України відзначено, що громадяни мають право на працю, відпочинок, соціальний захист, безпечні та здорові умови праці і заробітну плату. Питання оплати праці регламентують такі законодавчі акти, як "Кодекс законів про працю", ЗУ "Про відпустки" та деякі інші.
Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. №1375/2000 схвалено "Концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні".
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, суть якого полягає у забезпеченні певними коштами для прожиття у разі повної, часткової чи тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадян обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законами.
Право на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок:
  • підприємств, установ і організацій;
  • державного бюджету;
  • страхових внесків громадян;
  • інших джерел соціального забезпечення.
Соціальні гарантії забезпечуються також створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (будинки для людей похилого віку, дитячі будинки, будинки інвалідів тощо). Пенсії та інші види соціальних виплат і допомог повинні забезпечити не нижчий від прожиткового мінімуму рівень життя.
Важливе значення, отже, має також правильний облік зі страхування на підприємстві. Дослідження цього процесу є предметом дослідження курсової роботи. Важливість цієї проблеми зумовлює актуальність дослідження теми.
Метою роботи слід вважати дослідження основних теоретичних та прикладних аспектів обліку розрахунків зі страхування.
Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.
 
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування загальнообов’язкове державне соціальне страху¬ва¬ння – це система прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціа¬льного захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Законодавство України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування складається з Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, то застосовуються норми міжнародного договору.
Завданням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї, смерті громадянина та членів його сім’ї тощо.
Право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним стра¬хуванням згідно з Основами мають застраховані громадяни України, іноземні гро¬мадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, як¬що інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним дого¬вором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування [2]:
  • пенсійне страхування;
  • страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
  • медичне страхування;
  • страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
  • страхування на випадок безробіття;
  • інші види страхування, передбачені законами України.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
  • Загальнообов’язкове державне соціальне страхування громадян України здійснюється за принципами:
  • законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • обов’язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), громадян – суб’єктів підприємницької діяльності;
  • надання права отримання виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю тощо;
  • обов’язковості фінансування страховими фондами (установами)
  • витрат, пов’язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, у обсягах, передбачених законами з окремих
Фото Капча