Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Облік в зарубіжних країнах

Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
102
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Лакіза В. В.
 
ОБЛІК В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
 
до виконання лабораторних робіт
для студентів напряму підготовки
6. 030503 «Міжнародна економіка»
усіх форм навчання
 
 
ЗМІСТ
 
1. Загальні положення
2. Методичні вказівки для виконання лабораторних робі
211. Лабораторна робота №1 «Складання консолідованої фінансової звітності»
2.1.2. Лабораторна робота №2 «Структурування фінансових результатів господарювання підприємства»
2.1.3. Лабораторна робота №3 «Визначення змісту господарських операцій»
2.1.4. Лабораторна робота №4 «Виявлення інвентаризаційних різниць в результаті проведення переобліку»
2.1.5. Лабораторна робота №5 «Амортизація довгострокових активів»
2.1.6. Лабораторна робота №6 «Документальне оформлення обліку розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги»
2.1.7. Лабораторна робота №7 «Проведення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з акредитацією фірми»
2.1.8. Лабораторна робота №8 «Документальне оформлення операцій з обліку розрахунків за податками та платежами»
Додатки
Рекомендована література
 
1. Загальні положення
 
У методичному посібнику подані вказівки для виконання лабораторних робіт з дисципліни «Облік в зарубіжних країнах» (для студентів напряму підготовки 6. 030503 «Міжнародна економіка» усіх форм навчання).
Основна мета лабораторних робіт – систематизація та подальше поглиблення знань та практичних навичок, отриманих при вивченні дисципліни «Облік в зарубіжних країнах».
Студенти спеціальності «Міжнародна економіка» вивчають дисципліну «Облік в зарубіжних країнах» протягом семестру і виконують всі лабораторні роботи, передбачених у навчальному процесі.
Основними джерелами даних для виконання завдань служать заповненні баланси, форми річного звіту підприємства, яке здійснює зовнішньоекономічну діяльність та додаткові дані, взяті з регістрів бухгалтерського звіту та пояснювальної записки до річного звіту. Необхідність виконання лабораторних робіт передбачена робочою програмою курсу, згідно положень якої студент повинен освоїти основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності; порядок відображення господарських операцій з обліку активів, власного капіталу та зобов'язань в системі рахунків бухгалтерського обліку; особливості документування основних господарських операцій та процесів на підприємстві.
Лабораторні роботи укладені таким чином, що студент повинен вміти користуватись відповідними нормативними, інструктивними та законодавчими документами, які регулюють облік; організовувати сучасний облік активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства; виконувати необхідні розрахунки, пов'язані з обліковими операціями; заповнювати первинні документи та регістри обліку господарських засобів та джерел їх утворення; складати зведені та підсумкові облікові регістри та форми звітності., вивчення порядку здійснення операцій суб’єктів господарювання України, необхідних для оцінювання результатів міжнародної економічної діяльності підприємства.
Пропоновані послідовність та кількість виконання лабораторних робіт носять рекомендаційний характер і можуть змінюватися залежно від кількості годин, відведених для лабораторних занять та обсягу пройденого матеріалу для студентів відповідних форм навчання.
 
2. Методичні вказівки для виконання лабораторних робіт
 
Кожна лабораторна робота має свою мету, завдання, прикладні задачі, методику аналізування (при необхідності), порядок проведення розрахунків, узагальнення результатів. Після виконання лабораторної роботи студенти пишуть висновки.
Лабораторні роботи оформляються у вигляді звіту на скріплених і пронумерованих аркушах формату А4 – 290х210 (з одного боку). Сторінки заповнюються чорним, фіолетовим або синім чорнилом (пастою).
Титульний аркуш пояснювальної записки оформляється відповідно до наведеного зразка (додаток 1).
Формули, рисунки та таблиці курсового проекту повинні бути пронумеровані. Заголовки та пояснення виконують відповідно до вимог та правил ЄСКД.
Обов’язковими частинами звіту є мета, завдання, прикладні засади роботи та її короткий зміст, теоретичні відомості за темою відповідної роботи, висновки (обсяг не більше, ніж на одну сторінку).
Звіт з виконання складається з частин, що охоплюють всі пункти відповідної лабораторної роботи.
У загальному випадку форма звіту може бути такою:
Титульний аркуш.
Завдання згідно варіанту до виконання лабораторної роботи.
Короткий зміст лабораторної роботи.
Теоретичні відомості за темою лабораторної роботи.
5. Основна розрахункова частина лабораторної роботи.
Висновки та рекомендації.
Додатки (за потреби).
Вихідними даними для виконання лабораторних робіт слугує інформація згідно варіантів завдань, наведених до кожної роботи та розподілених викладачем кожному студенту згідно журнального порядкового номеру.
 
2.1.1. Лабораторна робота № 1
«Складання консолідованої фінансової звітності»
 
Мета: відобразити сутність та процедуру формування консолідованої фінансової звітності.
Завдання:
  • розкрити взаємозв'язок операції об'єднання компаній та складання консолідованої фінансової звітності;
  • розкрити сутність формування консолідованої фінансової звітності.
Прикладні задачі: скласти консолідований звіт про прибуток і збитки та баланс групи.
Терміни, що використовуються:
- внутрішньогрупові операції – операції між материнськими та дочірніми підприємствами або між дочірніми підприємствами однієї групи;
- внутрішньогрупове сальдо – сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій;
- нереалізовані прибутки і збитки від внутрішньогрупових операцій – прибутки і збитки, які виникають внаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, надання послуг тощо), і ті, які включаються до балансової вартості запасів підприємства.
- група – материнська компанія з усіма її дочірніми компаніями;
- дочірня компанія – компанія, яка перебуває під контролем материнської компанії;
- контроль – можливість визначати фінансово-господарську політику підприємства для одержання вигод від неї;
- частка меншості – частина чистих результатів діяльності чистих активів дочірньої компанії, яка припадає на частку, якою не володіє материнська компанія ні прямо, ні опосередковано через дочірні компанії;
- зведена фінансова звітність – звітність групи компаній, подана як фінансова звітність єдиної компанії;
- гудвіл – перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов’язань на дату придбання;
- материнське (холдингове) підприємство – підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств;
- об’єднання підприємств – з’єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або внаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.
Правила складання фінансової звітності
Зведена фінансова звітність материнської та дочірніх компаній складається шляхом порядкового додавання аналогічних статей активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат, проте балансова вартість інвестицій материнської компанії у дочірню компанію і частина капіталу дочірньої компанії, яка належить материнській компанії, виключаються.
Крім того, підлягають виключенню залишки за розрахунками всередині групи, операції всередині групи і нереалізований прибуток від таких операцій, виключається й акціонерний капітал дочірньої компанії.
Під час підготовки зведених звітів з метою уникнення повторного підрахунку слід розглядати прибуток тільки від основної діяльності
У консолідованому Звіті про прибуток і збитки показуються дивіденди, виплачені (або такі, що підлягають виплаті) материнською компанією; винятком з цього правила є частка меншості;
Такий принцип застосовувався при складанні зведеної звітності постійно, оскільки необхідно виключити подвійний рахунок і відобразити реальний баланс консолідованої компанії.
Під час складання консолідованої фінансової звітності можуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, за якими група підприємств не має показників (крім випадків, якщо такі показники були у попередньому звітному році), і підлягають виключенню:
а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства у кожне дочірнє підприємство та частка материнського підприємства у кожному дочірньому підприємстві;
б) сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
г) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості у капіталі і фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотка голосів, що не належать материнському підприємству, щодо власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств.
Нормативна база
Порядок №419 – Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 29. 02. 2000 р. №419.
П (С) БО 12 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну України від 26. 04. 2000 р. №91.
П (С) БО 19 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну України від 07. 07. 99 р. №163.
П (С) БО 20 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 20 «Консолідована фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну України від 30. 07. 99 р. №176.
Порядок проведення розрахунків:
Ознайомитись із ситуаційною задачею, та сформувати консолідовані баланс та звіт про прибутки й збитки групи за формами, наведеними відповідно у табл. 1. 3, 1. 4.
Отже, припустімо, що материнській компанії (М) належить 100% акціонерного капіталу дочірньої компанії (Д) у результаті інвестицій в акції у розмірі N*70000* грн. Були виплачені дивіденди дочірньою компанією материнській у розмірі 0, 5N*20000* грн. (*N – порядковий номер студента згідно спискового складу групи).
Материнська компанія виплатила дивіденди своїм акціонерам у розмірі 0, 5N*30000* грн.
Надзвичайних доходів та витрат ні в цьому прикладі, ні в подальших прикладах, не було. Нижче (в табл. 1. 1 та 1. 2) наведено баланси та звіт про прибутки й збитки обох підприємств, що відображають їхній фінансовий стан одразу після придбання.
 
Таблиця 1. 1
Звіт про прибуток і збитки за 200Х рік
 
 
Таблиця 1. 2
Баланс на 31. 12. 200Х р.
 
Таблиця 1. 3
Консолідований звіт про прибуток і збитки
 
 
Таблиця 1. 4
Консолідований баланс групи на 31. 12. 200Х р.
 
 
Висновок розкрити особливості формування консолідованого балансу та звіту про прибуток і збитки.
 
2.1.2. Лабораторна робота № 2
«Структурування фінансових результатів господарювання підприємства»
 
Мета: ознайомитись з порядком заповнення балансу підприємства для прийняття рішень користувачами на основі повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати функціонування підприємства.
Завдання:
  • систематизація, групування та зведення даних з метою одержання підсумкової інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства;
  • узагальнення отриманих результатів та формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізування контролю фінансово-господарської діяльності підприємства.
Прикладні задачі: практичне засвоєння процедури заповнення балансу підприємства (Ф. 1) на основі інформації про результати господарювання підприємства.
Терміни, що використовуються:
  • баланс підприємства – форма бухгалтерської звітності, яка показує у грошовому виразі стан господарських засобів за їх складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Має форму таблиці, яка складається з двох частин активу і пасиву. Оскільки актив і пасив балансу відображають ті самі кошти, підсумки їх мають дорівнювати одне одному;
  • необоротні активи – ресурси підприємства термін використання яких більше року або протягом операційного циклу, якщо цим активам більше року;
  • оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу;
  • витрати майбутніх періодів – грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені в майбутньому періоді, частинами;
  • господарські засоби підприємства – матеріали і фінансові ресурси, які утворюються за рахунок відповідних джерел (внесків засновників, прибутку, позики та ін.) ;
  • власний капітал – це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними (засновниками) на підприємстві з уже оподаткованого прибутку;
  • забезпечення наступних витрат і платежів – відображає нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі, величина яких може бути визначена тільки на основі прогнозних оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень;
  • довгострокові зобов’язання – зобов’язання, які повинні бути погашені протягом більше як 12 місяців, або протягом періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як 12 місяців;
  • поточні зобов’язання – зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу;
  • доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, комунальні послуги та ін.). До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять: авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи; передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання; для підприємств зв'язку – абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо.
 
Правила складання фінансової звітності: наведено в Додатку 2.
Порядок проведення розрахунків: на основі вихідних даних для виконання задачі (див табл. 2. 1- 2. 2) провести групування змін у засобах швацької фабрики за складом та розміщенням, а також групування змін у засобах підприємства за джерелами їх утворення. Для групування використовувати відповідно табл. 2. 3 – 2. 4:
Вихідні дані:
 
Таблиця 2. 1
Приріст в господарських засобах швацької фабрики протягом 201__ року
 
Таблиця 2. 2
Приріст в джерелах утворення господарських засобів швацької фабрики протягом 201Х року
 
Таблиця 2. 3
Приріст в активах швацької фабрики протягом 201__ року
 
 
Таблиця 2. 3
Приріст в пасивах швацької фабрики протягом 201__ року
 
Висновок розкрити особливості заповнення балансу підприємства.
 
2.1.3. Лабораторна робота № 3
«Визначення змісту господарських операцій»
 
Мета: навчитись заповнювати форми фінансової звітності на основі відомої кореспонденції рахунків.
Завдання: визначити зміст господарської операції, заповнити баланс підприємства та просту оборотну відомість.
Прикладні задачі: на основі наведених вихідних даних сформувати зміст господарських операцій та внести зміни до відповідних форм фінансової звітності.
Терміни, що використовуються:
  • оборотна відомість – це документ, що узагальнює дані поточного бухгалтерського обліку і являє собою таблицю, де показані дані про стан та зміну кожного виду засобів та/або джерел їх утворення, а також обсяг господарських процесів;
  • сальдо – залишок по рахунку на початок або кінець періоду; в більшості випадків кінцеве сальдо по рахунках визначають у кінці кожного місяця;
  • обороти – зміни за дебетом і кредитом рахунків у результаті господарських операцій;
  • бухгалтерські рахунки – це спосіб узагальнення за економічно однорідними групами і поточного обліку активів, капіталу, зобов'язань, витрат та доходів підприємства;
  • активні рахунки – рахунки для обліку наявності та руху активів та витрат підприємства; в основному, вони відкриваються для статей активу балансу; збільшення активів відображується за дебетом рахунку, зменшення – за кредитом, сальдо дебетове;
  • пасивні рахунки – рахунки для обліку капіталу, зобов'язань та доходів підприємства, відкриваються, головним чином, для статей пасиву балансу; збільшення відображується за кредитом, зменшення – за дебетом рахунку, сальдо кредитове;
  • активно-пасивні рахунки – це рахунки, на яких може бути і дебетове, і кредитове сальдо (головним чином, це рахунки розрахунків та фінансових результатів) ;
  • кореспонденція рахунків – це взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при відображенні господарських операцій методом подвійного запису;
  • дебет – ліва сторона рахунка бухгалтерського обліку, яку використовують для відображення господарських операцій;
  • кредит – найменування правої сторони рахунка бухгалтерського обліку.
Правила складання фінансової звітності
Правила складання балансу наведено в Додатку 2.
Оборотна відомість будується у вигляді багатографної таблиці за контокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за звітний період за дебетом і кредитом, а також кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості підраховують підсумки.
Порядок проведення розрахунків:
Відновити зміст господарських операцій на основі кореспонденції рахунків. Завдання виконати у таблиці запропонованої форми (табл. 3. 2 (3. 3) *). На основі даних, отриманих з вищезгаданих таблиць заповнити баланс (табл. 3. 3) та просту оборотну відомість підприємства (табл. 3. 4).
* дані, наведені в табл. 3. 2, є дійсними для студентів з парним значенням порядкового спискового номеру, а табл. 3. 3, відповідно, – непарного.
**N – порядковий номер студента згідно спискового складу групи
Вихідні дані:
 
Таблиця 3. 1
Кореспонденція рахунків господарських операцій за грудень 201__ року
 
 
Таблиця 3. 2
Кореспонденція рахунків господарських операцій за грудень 201__ року
 
 
Таблиця 3. 3
Баланс
на _______________ 201__ р.
 
Таблиця 3. 4
Проста оборотна відомість станом на 01. 01. 201__ р.
 
 
Висновок: розкрити особливості визначення змісту господарських операцій, заповнення балансу та простої оборотної відомості підприємства.
 
2.1.4. Лабораторна робота № 4
«Виявлення інвентаризаційних різниць в результаті проведення переобліку»
 
Мета: виявлення інвентаризаційних різниць в результаті проведення переобліку на підприємстві.
Завдання: навчитись виявляти інвентаризаційних різниць в результаті проведення переобліку на суб’єкті господарювання, та заповнювати відповідні документаційні форми.
Прикладні задачі: виявити інвентаризаційні різниці у інвентаризаційно-порівняльній, списати інвентаризаційні різниці і відшкодування нестачі на рахунках бухгалтерського обліку.
Терміни, що використовуються:
  • інвентаризація – це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов'язань (майно, вкладення підприємства в статутні фонди інших підприємств, розрахунки з дебіторами та кредиторами) підприємства;
  • інвентаризаційний опис – перелік майна установи із зазначенням кількості виявлених предметів та їхньої вартості.
  • інвентарний номер – номер, який використовується для ведення аналітичного обліку, організації контролю за наявністю та станом майнових цінностей, основних засобів. Кожному інвентарному об'єктові надається відповідний номер, що закріплюється за об'єктом на весь час його експлуатації.
  • інвентаризаційні різниці – це розходження фактичної наявності виявлених інвентаризацією об’єктів активів і зобов’язань з обліковими даними. Отже, приведення облікових даних у відповідність з фактичними даними є регулювання інвентаризаційних різниць. Інвентаризаційні різниці можуть бути у вигляді: надлишків (за фактом більше, ніж за документами) ; нестачі (за документами більше, ніж за фактом) ; пересортиці (надлишки за одними і нестачі за іншими матеріальними цінностями одного й того самого виду).
  • інвентаризаційно-порівняльна відомість – найважливіший заключний документ, що складається на результативній стадії інвентаризаційного процесу. В ній відображається підсумкові результати, які представляють собою різниці між обліковими і фактичними залишками, тобто між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів.
Порядок проведення розрахунків:
На основі наведених нижче даних:
1) виявити інвентаризаційні різниці у інвентаризаційно-порівняльній відомості;
2) сформувати виписку з акту робочої інвентаризаційної комісії;
3) списати інвентаризаційні різниці і відшкодування нестачі на рахунках бухгалтерського обліку (Додаток 7).
Вихідні дані:
 
Таблиця 4. 1
Виписка з інвентаризаційного опису № 2 товарно-матеріальних цінностей на 01. 12. 201__ р.
 
 
Таблиця 4. 2
Довідка про наявність товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку на дату інвентаризації
 
Таблиця 4. 3
Інвентаризаційно-порівняльна відомість
 
Таблиця 4. 4
Списання інвентаризаційних різниць і відшкодування нестач
 
 
Висновок: розкрити особливості виявлення інвентаризаційних різниць в результаті проведення переобліку на суб’єкті господарювання, та заповнення відповідних бухгалтерських документів.
 
2.1.5. Лабораторна робота № 5
«Амортизація довгострокових активів»
 
Мета: навчитись відображати в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, а заповнювати відповідні бухгалтерські документи.
Завдання: відобразити в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, та заповнити відповідні бухгалтерські документи.
Прикладні задачі: відобразити в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, якщо вибуття відбулося в результаті передачі даного активу в рахунок внеску до статутного капіталу іншої організації; його безоплатної передачі іншій організації; продажу даного активу іншій організації або списання внаслідок морального зносу.
Терміни, що використовуються:
  • амортизація – систематичний та раціональний розподіл на витрати вартості основних засобів та нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання;
  • балансова (залишкова) вартість – різниця між первісною вартістю основних засобів та сумою нарахованого зносу;
  • вартість, яка амортизується, – різниця між первісною і ліквідаційною вартістю;
  • вартість корисного використання об’єкта основних засобів – ринкова ціна активу з врахуванням його майбутнього використання для цілей, в яких актив використовується в даний момент;
  • визначений строк служби основних засобів – визначений строк корисного використання основних засобів для його власника чи лізингоодержувача у разі фінансового лізингу;
  • знос – результат накопичення амортизаційних відрахувань;
  • капіталізація процентних витрат – віднесення на рахунок основних засобів процентних витрат, які нараховані за придбаними ресурсами, використаними для виготовлення цього об’єкта до часу його введення в експлуатацію;
  • капітальний ремонт – ремонтні роботи основних засобів та нематеріальних активів, в результаті чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, продуктивність і т. ін.) ;
  • купівельна вартість основних засобів – загальна сума грошових витрат (або грошового еквівалента негрошових витрат) при придбанні основних засобів;
  • ліквідаційна вартість – сума, яка визначається на початку експлуатації активу та є його можливою споживною вартістю наприкінці строку корисного використання. На практиці при надходженні основних засобів буває важко або неможливо визначити їх ліквідаційну вартість. У такому випадку або, коли ліквідаційна вартість об’єкта становить несуттєву суму, зазвичай вважають, що ліквідаційна вартість об’єкта дорівнює нулю;
  • метод прискореного нарахування амортизації – визнання витратами поточного періоду більшої частини первісної вартості об’єкта основних засобів на початковому етапі його експлуатації, і меншої – на заключному;
  • моральний знос – знос, що обумовлений підвищенням продуктивності праці і темпами технічного прогресу;
  • нематеріальні активи – активи, що використовуються в діяльності установи банку та забезпечують певні права, але не існують фізично;
  • первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
  • поточний ремонт та технічне обслуговування – ремонтні роботи, що спрямовані на підтримку основних засобів в нормальному робочому стані;
  • поточні витрати – витрати, що визначаються в періоді їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат;
  • первісна вартість – сума сплачених грошових коштів при придбанні (купівельна вартість) або виготовленні основних засобів, включаючи транспортні та інші витрати, необхідні для приведення їх у робочий стан;
  • переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки
  • ринкова ціна – ціна, за якою можуть бути придбані основні засоби або нематеріальні активи на поточну дату;
  • рівномірний метод нарахування амортизації – метод, за яким вартість, що амортизується, розподіляється на рівні частини, кожна з яких визнається витратами певного облікового періоду протягом строку корисного використання основних засобів;
  • строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг) ;
  • сума очікуваного відшкодування необоротного активу – найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання необоротного активу, включаючи його ліквідаційну вартість;
  • чиста вартість реалізації необоротного активу – справедлива вартість необоротного активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію;
  • залишкова вартість – різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу) ;
  • справедлива вартість – сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату;
  • фізичний знос – знос, пов’язаний з участю основних засобів у виробничому процесі і залежить від строку їх використання;
  • методи нарахування амортизації довгострокових активів:
  • прямолінійний метод – метод нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, що амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;
  • прискорені методи – доцільно використовувати у випадках, коли економічні вигоди від необоротних активів у перші роки їх експлуатації є більшими, ніж в останні роки;
  • метод прискореного зменшення залишкової вартості – передбачає розрахунок річної суми амортизації як добутку залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється;
  • кумулятивний метод – метод нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання;
  • виробничий метод – передбачає визначення суми амортизації як добутку фактичного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.
Правила складання фінансової звітності
Придбані або виготовлені самостійно ОЗ включаються до складу груп за первісною вартістю. Складові первісної вартості ОЗ у бухгалтерському та податковому обліку є однаковими. До первісної вартості включаються (п. 146. 5 ПКУ і п. 8 П (С) БО 7) :
1) суми, сплачені постачальникам як компенсація вартості ОЗ без непрямих податків;
2) суми, сплачені підрядчикам за виконання будівельно-монтажних робіт без непрямих податків;
3) реєстраційні збори, державне мито та інші платежі, здійснені у зв'язку з придбанням або отриманням прав на об'єкт ОЗ;
4) ввізне мито;
5) непрямі податки, якщо вони не відшкодовуються платнику податків;
6) витрати на страхування ризиків доставки ОЗ;
7) витрати на транспортування, встановлення, монтаж, налагодження ОЗ;
8) фінансові витрати, щодо яких платник податків прийняв рішення включити до собівартості ОЗ як кваліфікаційного активу (актив, який обов'язково потребує істотного часу для його створення, п. 3 П (С) БО 31 «Фінансові витрати») ;
9) інші витрати, пов'язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони можуть використовуватися за призначенням.
Якщо ОЗ виготовляються платником податків самостійно для використання у господарській діяльності, то їхня вартість, що амортизується, складається з усіх виробничих витрат, пов'язаних з виготовленням і введенням в експлуатацію ОЗ.
До складу цих витрат включається і зарплата працівників, які брали участь у виготовленні ОЗ. Якщо такий платник податків є платником ПДВ, то суми ПДВ, сплачені постачальникам і підрядникам, не включаються до вартості ОЗ, що амортизується, а належать до складу податкового кредиту (виняток – ОЗ беруть участь в операціях, що не обкладаються ПДВ). Такий порядок застосовується незалежно від джерел фінансування витрат на виготовлення ОЗ.
Щодо витрат на ремонти і поліпшення ОЗ (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо), які приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, що очікуються від використання об'єкта, то у бухобліку вони відносяться на збільшення первісної вартості ОЗ.
Строк корисного використання основних засобів: у ст. 145 ПКУ для кожної групи ОЗ і НМА визначено мінімальні строки корисного використання, а це означає, що платник податків може встановлювати і триваліші строки корисного використання ОЗ. (Додаток 8)
Порядок проведення розрахунків (студенти із непарним списковим номером виконують першу умову завдання, з непарним, відповідно, – другу; N – списковий номер студента) :
На основі наведених нижче даних відобразити в обліку підприємства операції з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації та вибуття верстата (методом подвійного запису в Журналі господарських операцій з обліку основних засобів), а також заповнити Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули (Додаток 9) :
Організація 20 січня оприбуткувала верстат, що вимагає монтажу
, вартістю 0, 1*N*4720 тис. грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20%. Рахунок постачальника акцептований і оплачений. Акцептований і оплачений рахунок спеціалізованої організації за монтаж верстата в сумі 0, 1*N*590 тис. грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20%.
2 лютого верстат був прийнятий в експлуатацію. Строк корисного використання верстата 5 років. Спосіб нарахування амортизації – лінійний.
У 10 жовтня цього ж року верстат вибув з підприємства. Демонтаж виконаний спеціалізованою організацією. Акцептований і оплачений рахунок цієї організації на суму 0, 1*N*354 тис. грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20%.
Вибуття обладнання відбулося в результаті:
- передачі в рахунок внеску до статутного капіталу іншої організації;
- безоплатної передачі верстата іншій організації.
Ринкова ціна такого верстата на момент передачі складає 0, 1*N*5000 тис. грн. Ціна, погоджена засновниками – 0, 1*N*4900 тис. грн.
Виробниче підприємство в грудні оприбуткувало і передало в експлуатацію пакувальну лінію, отриману безоплатно від іншої організації. За даними передавальної сторони: первісна вартість цієї лінії становить 0, 3*N*1320 тис. грн., сума нарахованої амортизація – 0, 3*N*240 тис. грн., Термін корисного використання – 8 років. Ринкова ціна лінії на дату оприбуткування становить 10, 3*N*100 тис. грн.,
Доставка і монтаж лінії проведена спеціалізованою організацією. Акцептований і оплачений рахунок цієї організації на суму 0, 3*N*82, 6 тис. грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20%.
Спосіб нарахування амортизації – прискореного зменшення залишкової вартості (коефіцієнт прискорення 2). Через 30 місяців після введення в експлуатацію лінія вибула. Витрати ремонтного цеху на демонтаж склали 0, 3*N*82 тис. грн.
Вибуття обладнання відбулося в результаті:
внаслідок продажу лінії іншій організації за ціною 0, 3*N*1180 тис. грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20%;
списання внаслідок морального зносу. У результаті демонтажу було оприбутковано металобрухт за ціною можливого його реалізації на суму 0, 3*N*4000 тис. грн.
Висновок: охарактеризувати відображення в обліку підприємства операцій з придбання, введення в експлуатацію, нарахування амортизації й вибуття активів, та специфіку заповнення відповідних бухгалтерських документів.
 
2.1.6. Лабораторна робота № 6
«Документальне оформлення обліку розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги»
 
Мета: засвоїти техніку записів операцій з обліку розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги в первинній документації та регістрах бухгалтерського обліку.
Завдання:. навчити студентів складати первинні документи з обліку розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги; складати кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги; вести синтетичний та аналітичний облік розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги; відображувати інформацію про розрахунки з кредиторами за товари, роботи, послуги у фінансовій звітності.
Прикладні задачі: навчитись заповнювати первинні бухгалтерські документи при здійсненні розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги
Терміни, що використовуються:
  • рахунок-фактура – в комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. В міжнародній практиці використовується інвойс, який є аналогом рахунку-фактури;
  • податкова накладна – документ, який платник податку на додану вартість в Україні зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу. Податкова накладна підписується уповноваженою платником особою та скріплюється печаткою;
  • акт виконаних робіт, наданих послуг – це документ який фіксує факт приймання – передачі виконаних робіт чи наданих послуг від виконавця до замовника. Акт підписується після закінчення виконання робіт чи послуг та фіксує факт їх надання а також те, що замовник та виконавець не має претензій один до одного;
  • банківська виписка – документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов'язкових реквізитів;
  • платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника, сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача;
  • кредиторська заборгованість – це заборгованість підприємства іншим юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов'язання її погашення в певний строк;
  • зобов’язання – це: 1) правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; 2) вимоги, які пред'являються на активи підприємства кредиторами, або іншими суб'єктами, нерегульована заборгованість підприємства; 3) заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
  • поточні зобов’язання – рахунки кредиторів, короткотермінові позики, частина довготермінової позики, терін оплати якої настає в даному звітному періоді, податок на прибуток;
  • кредитор – громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника;
  • постачальник або вендор (англ.  Vendor) – будь-яка юридична (організація, підприємство, установа) або фізична особа, що поставляють товари або послугизамовникам;
  • договір постачання – господарський договір, є однією з різновидів договору купівлі-продажу і аналогічний йому за формою. Згідно з цим договором постачальникзобов'язується в призначені терміни (строк), що не збігаються з моментом укладення договору, передати товар у власність (повне господарське відання чи оперативне управління) покупцеві, який зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму;
  • строк позовної давності – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу;
  • накладна – в комерційній практиці супровідний документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага тощо), умови постачання і зведення про відправника і одержувача. Виписка накладної свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті), у покупця з'являється обов'язок оплати товару відповідно до вказаних умов;
  • податок на додану вартість – це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент) ;
  • податковий кредит – сума (вартість) витрат, понесених платником податку – резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.
Правила складання фінансової звітності: заповнити (за потреби) : рахунок фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, акт виконаних робіт, наданих послуг (бланки для заповнення подано в Додатку 12. 1-12. 5).
Порядок проведення розрахунків
Необхідно користуючись реквізитами підприємства, запропонованими в Додатку 13, а також наведеними додатковими даними: Відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку для постачальника. Скласти первинні документи по руху товарів
Умова 1 (непарні варіанти)
ТОВ «Літо» здійснило передоплату компанії ТОВ «Фокстрот» за 100 шт. моніторів у сумі 130500*0, 5*N грн. (в т. ч. ПДВ). Під час приймання товарів виявилось, що один з моніторів під час транспортування пошкоджено. За фактом виявлення дефекту був складений акт на суму 1305*0, 5*N грн. (в т. ч. ПДВ). До суми претензії було включено пеню у сумі 500*0. 1*N грн. Частину претензії (0. 6* 500*0. 1*N грн.) постачальник погасив. Суд відхилив позив на решту претензії.
Умова 2 (парні варіанти)
ТОВ «Літо» придбало у ТОВ «Мозаїка» матеріали – 18000*0, 1*N грн. (в т. ч. ПДВ). З поточного рахунку сплачено заборгованість ТОВ «Мозаїка». З поточного рахунку перерахований постачальникові ТОВ «Пані мода» аванс у рахунок майбутнього постачання товарів – 60 000*0, 1*N грн. (в т. ч. ПДВ). Оприбутковано отримані від ТОВ «Пані мода» товари – 30 000 *0, 1*N грн. (в т. ч. ПДВ). Здійснено взаємозалік заборгованості між ТОВ «Літо» та ТОВ «Пані мода». ТОВ «Пані мода» повернута частина авансу у зв'язку з неможливістю виконання договірних зобов'язань. Здійснено коригування податкового кредиту з ПДВ (у частині повернутого авансу).
Висновок: охарактеризувати специфіку записів операцій з обліку розрахунків з кредиторами за товари, роботи, послуги в первинній документації та регістрах бухгалтерського обліку.
 
2.1.6. Лабораторна робота № 7
«Проведення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з акредитацією фірми»
 
Мета роботи: ознайомитись з порядком проведення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з акредитацією фірми та правилами заповнення відповідних документів.
Завдання:
  • ознайомитись з порядком проведення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з акредитацією фірми;
  • навчитись заповнювати відповідні бухгалтерські форми.

Прикладні задачі:

  • ознайомлення з порядком проведення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з акредитацією фірми;
  • практичне засвоєння особливостей заповнення відповідних бухгалтерських форм.
4. Порядок проведення розрахунків: на основі принципу подвійного запису передбачається проведення операцій, пов’язаних з акредитацією фірми. За підсумками наведених операцій здійснюється заповнення відповідних бухгалтерських документів.
Задача
Згідно з договором, укладеним турфірмою «Леотур»з банком ПАТ «Приватбанк» надає гарантію в розмірі 100+5*N тис. дол. без застави загальним строком на 5 років. Плата за таку послугу становить (3+0, 5*N) % в рік від суми гарантії, яку тур фірма повинна щорічно авансовано сплачувати до 20 квітня. Її розраховують за курсом НБУ на дату внесення платежу.
Курс НБУ на дату оплати банківських послуг за перший рік становить 15, 75 грн. /дол.
Облікувати операції (табл. 1) та заповнити відповідні документи:
  • платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника, сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача;
  • акт наданих послуг;
  • бухгалтерську довідку – первинний документ, що містить відомості про дію або подію, що зумовлює зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та підтверджує її здійснення.
Таблиця 1
Облік витрат на послуги банку за надання банківської гарантії
 
2.1.8. Лабораторна робота № 8
«Документальне оформлення операцій з обліку розрахунків за податками та платежами»
 
Мета: засвоїти техніку записів операцій з обліку розрахунків за податками та платежами в первинній документації та регістрах бухгалтерського обліку.
Завдання: навчити студентів складати первинні документи з обліку розрахунків за податками та платежами; складати кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків за податками та платежами; вести синтетичний та аналітичний облік розрахунків за податками та платежами; відображувати інформацію про розрахунки за податками та платежами у фінансовій звітності..
Прикладні задачі: визначити допустимі величини відсоткових ставок для кредитного забезпечення реалізації інновацій та вибрати прийнятний проект.
Терміни, що використовуються:
  • податки – це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і термінах, передбачених законодавством.
  • місцеві податки – це податки та збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства, вони є обов'язковими до сплати в межах адміністративно-територіальних одиниць та зараховуються до їх бюджетів.
  • податкове зобов’язання – зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством України.
  • податковий кредит – сума (вартість) витрат, понесених платником податку – резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних абоюридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом,
  • податок на додану вартість – це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).
  • податок з доходів фізичних осіб – загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян – резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.
  • екологічний податок – плата, що справляється в Україні за:
  • викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення.
  • скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та у системи каналізації.
  • розміщення відходів.
  • утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
  • тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.
  • акцизний податок – це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції). Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:
  • спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
  • тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
  • нафтопродукти, скраплений газ;
  • легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
  • єдиний соціальний внесок – обов'язковий платіж до системизагальнообов'язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за поточними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
  • рентні платежі – форма вилучення до державного бюджету частини прибутку підприємств, отриманої завдяки кращим, ніж в ін. виробників, умовам виробництва.
Правила складання фінансової звітності: бланки для складання фінансової звітності та відповідні інструкції наведено в додатку 12. 1-12. 6.
Порядок проведення розрахунків:
Користуючись реквізитами підприємства, запропонованими в додатку 13, а також наведеними додатковими даними 96 Відобразити в обліку операції з нарахуванням податку на додану вартість. Заповнити податкові накладні на дату розв'язання завдання.
Висновок: охарактеризувати особливості складання первинних документів з обліку розрахунків за податками та платежами; складання кореспонденції рахунків з обліку розрахунків за податками та платежами; ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків за податками та платежами; відображення інформації про розрахунки за податками та платежами у фінансовій звітності.
 
Додаток 2
Правила заповнення Балансу
 
Баланс підприємства складається нa кінець останнього дня звітного періoду. Тож річний Баланс складають станом на кінець дня 31 грудня, а не «на 1 січня».
Одиниця виміру показників у формі № 1 – тис. гpн. без десяткового знаку.
Баланс підприємства формою №1 заповнюють як підприємства, що застосовують МСФО, так і ті, що застосовують ПБО. Для того, щоб розрізнити, з використанням яких стандартів (міжнародних або національних) вона заповнена, передбачена спеціальна відмітка.
Можна не заповнювати статті, по яких відсутня інформація, а такoж додавати статті iз збереженням їх назви і кодy рядка з перелiку додаткових статей фінансової звітності, перерахованих в додатку 3 дo НПБО-1.
Треба дотримуватися наступних умов:
До складання заключного балансу обов'язкова звірка оборотів і залишків у записах в аналітичному та синтетичному бухгалтерському обліку на кінець звітного року.
У статті «Основні засоби» показується вартість основних фондів, як діючих, так і тих, що знаходяться на консервації або у запасі. У цій же статті відображаються капітальні вкладення у насадження та на поліпшення земель, а також капітальні витрати в орендовані будинки, споруди, устаткування та інші об'єкти, що відносяться до основних засобів. Орендне підприємство відображає по даній статті власні та взяті в оренду основні засоби цілісних майнових комплексів державних підприємств або їх структурних підрозділів.
У даній статті наводиться окремо первісна (балансова) та залишкова вартість основних засобів, а також сума нарахованого у встановленому порядку зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною (балансовою) вартістю та сумою зносу. Сума зносу показується як власник основних засобів, так і тих, що взяті в оренду організаціями орендарів. В інвентарних картках обліку основних фондів або в інших регістрах їх аналітичного обліку щомісячно відображається сума нарахованого за місяць зносу по цьому об'єкту основних фондів
У статті «Нематеріальні активи» показується вартість прав користування землею, водою, іншими природними ресурсами, промисловими зразками, товарними знаками, місцем на товарній, фондовій біржі, програмним забезпеченням обчислювальної техніки, об'єктами промислової та інтелектуальної власності, що внесені у рахунок вкладів до статутного фонду підприємства, а також придбаних у процесі діяльності підприємства
У даній статті наводиться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також сума нарахованого у встановленому порядку зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу. Знос нематеріальних активів нараховується щомісячно за нормами, виходячи з встановленого терміну корисного використання
У статті «Незавершені капітальні вкладення» показується вартість незакінченого будівництва /у тому числі і закінченого, але не перекритого джерелами фінансування/, що здійснюється як господарським, так і підрядним способами
У цій же статті відображаються витрати по формуванню основного стада, на геологорозвідувальні роботи, а також суми авансів і коштів, що видані підприємством в тимчасове користування у вигляді авансів на вказані цілі.
У статті «Устаткування» відображаються по фактичній собівартості запаси устаткування, що підлягає установці і знаходиться на складах підприємств та у дорозі.
У статті «Довгострокові фінансові вкладення» показуються довгострокові (на строк більше року) інвестиції підприємства у доходні активи (цінні папери-акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов'язання) інших підприємств, господарських товариств, процентні облігації внутрішніх державних і місцевих позик, а також вклади у статутні фонди спільних підприємств та інші фінансові вкладення.
У статті «Розрахунки з учасниками» показується заборгованість засновників підприємства по вкладах в статутний фонд підприємства.
У вільному рядку 055 «Майно в оренді (« орендодавці відображають вартість переданих в оренду цілісних майнових комплексів, облік яких ведеться відповідно до Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних з приватизацією та орендою державних підприємств.
У статті інші позаоборотні активи показується вартість довгострокових активів, що не знайшли відображення по інших статтях розділу і активу балансу, зокрема сума дебіторської заборгованості строком погашення більше одного року; заборгованості за продані основні засоби; сума заборгованості орендного підприємства по переданих йому оборотних коштах за плату з розстрочкою платежу; сума різниць від уцінки цінностей, що проводилась у встановленому порядку і не відшкодована до моменту складання балансу.
У статті «Вирбничі запаси» показується фактична собівартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріальних цінностей, що відносяться до засобів в обороті, крім малоцінних і швидкозношуваних предметів.
У статті «Малоцінні та швидкозношувані предмети» показується їх первісна та залишкова вартість, а також сума нарахованого у встановленому порядку зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу
У цій статті показується первісна і залишкова вартість предметів, призначених для видачі напрокат та сума нарахованого по них зносу.
У статті «Тварини на вирощуванні і відгодівлі» відображається вартість на кінець звітного періоду: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кроликів, дорослих тварин, вибракованих із основного стада для реалізації (без постановки на відгодівлю) ; тварин, прийнятих від населення для реалізації
У статті «Незавершене виробництво» показуються витрати по незавершеному виробництву і незавершених роботах /послугах/, облік яких відповідно до встановленого порядку здійснюється на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництва та обслуговуючих господарств. Незавершене виробництво і напівфабрикати власного виробництва /вироби, роботи і послуги/ відображаються за оцінкою, що застосовується підприємством
У статті «Витрати майбутніх періодів» показується сума витрат, які проведені у звітному періоді, але підлягають погашенню у наступних звітних періодах шляхом віднесення на витрати виробництва або обігу
У статті «Готова продукція» показується фактична виробнича собівартість залишків закінчених виробництвом виробів, які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів з замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає вказаним вимогам (крім браку), та роботи, які не здані замовникам, показуються у складі незавершеного виробництва.
У статті «Товари» показується вартість товарів, які придбані підприємствами, що здійснюють свою діяльність у постачанні, збуті в торгівлі і громадському харчуванні. Підприємства громадського харчування також відображають у цій статті залишки сировини на кухнях і у коморах, залишки товарів у буфетах.
У статті «Товари відвантажені, строк сплати яких не настав» підприємства, які виручку від реалізації продукції (робіт, послуг) визначали за сумою, що зарахована на рахунки підприємств в установах банків, показують до одержання платежу фактичну собівартість відвантажених (виконаних) відповідно до договорів, укладених з покупцями і замовниками.
У статті»Розрахунки з дебіторами за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав» підприємства з дати передання права власності на відвантажену і оформлену транспортними документами продукцію, товари, виконані роботи і послуги згідно з базисними умовами.
У рядку 190 показується врахована на рахунку 59 «Векселя одержані» заборгованість по розрахунках з покупцями, замовниками та іншими дебіторами по відвантаженій продукції (товарах), виконаних роботах і наданих послугах, які забезпечені одержаними векселями.
У статті «Аванси видані» показується сума авансів, що видані іншим підприємствам в рахунок наступних платежів, включаючи комерційний кредит.
У статтях «Розрахунки з дочірніми підприємствами» активу і пасиву відображаються дані по поточних операціях з дочірніми підприємствами /міжбалансові розрахунки/ та по внутрівідомчих розрахунках, облік яких ведеться на рахунку 78 «Внутрівідомчі розрахунки по поточних операціях».
У статті «Розрахунки з бюджетом» показується заборгованість за фінансовими і податковими органами, а також переплата по податках, зборах та інших платежах до бюджету.
У статті «Розрахунки з персоналом за іншими операціями» показується заборгованість працівників підприємства по наданих ним позиках на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво або придбання садових ділянок, безпроцентні позики молодим сім»ям на поліпшення житлових умов або обзаведення домашнім господарством. Кредити і кошти підприємства, що використані на видачу позик працівникам, показуються у статті « Позики для працівників розділу III пасиву».
У рядку 240 показується заборгованість по розрахунках, які не знайшли відображення у інших статтях групи «Розрахунки з дебіторами» розділу III активу балансу, зокрема, заборгованість за постачальниками, за підзвітними особами, за розрахунками з постачальниками по нестачах товарно-матеріальних цінностей, які виявлено під час їх приймання. У цій статті відображаються також штрафи, пені і неустойки, що визнані боржником або по яких отриманні рішення суду, арбітражного суду чи іншого належного органу про їх стягнення, та які віднесені на результати господарської діяльності.
У статті «Короткострокові фінансові вкладення» показуються придбані підприємством короткострокові цінні папери та інші доходні активи, що придбані /вкладені/підприємством для одержання доходів на строк не більше одного року
У статтях «Каса», «Розрахунковий рахунок», «Валютний рахунок», «Інші грошові кошти» показується залишок коштів підприємства у касі, на розрахунковому, валютному та інших рахунках у банках, операції по яких відображаються на рахунках бухгалтерського обліку 50 «Каса», 51 «Розрахунковий рахунок», 52 «Валютний рахунок», 54 «Рахунки у банку по коштах на капітальні вкладення», 55 «Інші рахунки у банках», 56 «Інші грошові кошти».
У статті «Використання позикових коштів» показуються суми використаних кредитів, одержаних на спеціальні заходи, а також кошти, які тимчасово залучені підприємством як додаткові фінансові ресурси та облік використання яких ведеться на рахунку 82 «Використання позикових коштів».
У статтях «Інші оборотні активи» та «Інші короткострокові пасиви» показуються вартість короткострокових активів і пасивів, що не зайшли відображення в попередніх статтях розділу III балансу. Зокрема, тут показується заборгованість по відшкодуванню матеріальної шкоди, як виняток, суми нестач і втрат від псування цінностей, по яких на час складання річного звіту питання про віднесення вказаних сум на винних осіб або списання балансу не вирішено, витрати, не перекриті коштами фондів і цільового фінансування.
У статті «Збитки минулих років» показується сума збитків минулих років, що підлягає покриттю у встановленому порядку, облік яких ведеться на рахунку 98 «Нерозподілений прибуток /непокриті збитки/ минулих років».
У статті «Статутний фонд /капітал/» показується статутний фонд підприємства з урахуванням здійснюваного у встановленому порядку його збільшення.
У статті «Резервний фонд» показується залишок резервного фонду підприємства, створеного за рахунок прибутку відповідно до засновницьких документів.
У статті «Резерв сумнівних боргів» показується залишок резерву.
У статті «Фінансування капітальних вкладень» відображаються залишки вибраних сум фінансування капітального будівництва і геологорозвідувальних робіт.
У статті «Розрахунки з учасниками» показується заборгованість за розрахунками з учасниками підприємства по виплаті їм доходів /дивідендів/ від участі на паях.
У статті «Доходи майбутніх періодів» показуються кошти, що одержані у звітному році, але відносяться до наступних звітних періодів (орендна плата, квартирна плата тощо), а також інші суми, облік яких ведеться на рахунку 83 «Доходи майбутніх періодів» відповідно до встановленого порядку. У цій статті показуються наступні надходження заборгованості по недостачах, що виявлені у звітному періоді за минулі роки, і різниця між вартістю товарно-матеріальних цінностей, яких не вистачає, по облікових цінах і цінах, по яких визначена матеріальна шкода.
У статті «Резерви наступних витрат і платежів показуються залишки сум на покриття наступних витрат і платежів, які зарезервовані у витратах виробництва (обігу) у встановленому порядку на наступну оплату відпусток працівникам та винагороди за чинним законодавством за вислугу років, включаючи відрахування на державне соціальне страхування з цих сум, виробничих затрат по підготовчих роботах у сезонних галузях промисловості, наступні затрати для ремонту предметів прокату та інших резервів.
У статті «Нерозподілений прибуток минулих років» показується залишок не розподіленого прибутку минулих років.
У статті «Прибуток» відображається окремо балансовий прибуток звітного року та його використання на протязі року без включення даних у валюту балансу. Нерозподілений прибуток звітного року визначається як різниця між сумою одержаного у звітному році прибутку та сумою його використання на протязі року.
У статті «Довгострокові кредити» показуються погоджені з банками суми заборгованості по одержаних від них на строк більше одного року кредитах.
У статті «Кроткострокові кредити» показуються погоджені з банками суми заборгованості по одержаних від них короткострокових (з строком погашення до 1 року) кредитів.
У статтях «Довгострокові кредити та позики, що не погашені у строк» та «Короткострокові кредити та позики, що не погашені у строк» показується прострочена заборгованість по одержаних кредитах банків та інших позиках.
У статтях «Короткострокові позикові кошти» і «Довгострокові позикові кошти» показуються відповідно суми заборгованості по одержаних коштах на кредитування податку на добавлену вартість та заборгованість підприємств по податковому кредиту, а також сума фінансової допомоги на зворотній основ
У статті «Розрахунки з кредиторами за товари, роботи і послуги» показується сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, що надійшли, виконані роботи та надані послуги. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам по невідфактурованих поставках і розрахунки по надлишку товарно – матеріальних цінностей, який встановлено при найманні.
У рядку 650 показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядників та інших кредиторів. Облік векселів виданих ведеться на рахунку 66 «Векселі видані».
У статті «Розрахунки з кредиторами по авансах одержаних» показується сума одержаних від інших підприємств авансів по наступних розрахунках.
У статті «Розрахунки з бюджетом» показується заборгованість підприємства по усіх видах платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.
У статті «Розрахунки по позабюджетних платежах» показується заборгованість підприємства по внесках у позабюджетні фонди, зокрема, у Державний інноваційний фонд, Державний фонд сприяння конверсії, Державний фонд сприяння занятості населення, на будівництво та ремонт автомобільних шляхів державний, галузеві і регіональні фонди охорони праці.
У статті «Розрахунки з кредиторами по страхуванню» відображається сума заборгованості за відрахуваннями пенсійному фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства і індивідуальне страхування його працівників.
статті «Розрахунки з дебіторами по оплаті праці» показується заборгованість по нарахованій, але ще не сплаченій заробітній платі.
У статті «Розрахунки з іншими кредиторами» показується заборгованість підприємства по розрахунках, що не знайшли відображення в інших статтях розділу III пасиву балансу, зокрема заборгованість постачальникам по інших розрахунках, покупцям, підзвітним особам, штрафи, пені, неустойки, що визнані підприємством, або по яких одержані рішення суду чи іншого належного органу про їх стягнення і які у встановленому порядку віднесені на результати фінансово-господарської діяльності
 
 
Рекомендована література
 
  1. Князь С. В. Облік в зарубіжних країнах: Навчальний посібник / С. В. Князь, Н. Г. Георгіаді, Р. З. Берлінг – Львів: Інформація видавничий центр «Інтелект-Захід». Інститут післядипломної освіти Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 54 с.
  2. Михайлів З. В., Гаталяк З. П., Горбаль Н. І. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції: Навчальний посібник / З. В. Михайлів, З. П. Гаталяк, Н. І. Горбаль. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 244с.
  3. Рут Ф., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Рут Ф., Філіпенко А. – К. : Основи, 1998. – 743с.
  4. Уникнення подвійного оподаткування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //ebk. net. ua/Book/finance/ryazanova_mizhfin/501. htm
  5. Типи, види та форми міжнародних розрахунків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //buklib. net
  6. Вічевич А. М., Максимець О. В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2004. – 140 с.
  7. Кузьмін О. Є. Міжнародний менеджмент: навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, О. С. Скибінський, Н. І. Кара, Л. П. Сай. – Л. : ЗУКЦ, 2012. – 216с.
  8. Кузьмін О. Є. Взаємовідносини у системі «підприємство – державна податкова служба»: формування механізмів та напрями розвитку: монографія / О. Є. Кузьмін, Н. Ю. Подольчак, А. А. Тимейчук, В. Я Гаврилюк. – Львів: Міські інформаційні системи, 2012. – 218с.
  9. Кузьмін О. Є. Соціально-економічна діагностика в умовах глобалізації: навч. посібник / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, Н. Я Петришин, Л. С. Ноджак, О. С. Скибінський. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 284с.
  10. Кузьмін О. Є. Економічна діагностика: навч. посіб. / О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник. – К. : Знання, 2012. – 318с.
 
Фото Капча