Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Образ України у творчості П. Тичини і Є. Маланюка

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
61
Мова: 
Українська
Ціна: 
1500 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні засади дослідження образу України у творчості П. Тичини і Є. Маланюка
1.1. Поняття і особливості дослідження художнього образу у сучасному літературознавстві
1.2. Загальна характеристика образу України у творчості П. Тичини
1.3. Загальна характеристика образу України у творчості Є. Маланюка
2. Аналіз особливостей використання образу України у творах П. Тичини і Є. Маланюка
2.1. Функціонування образу України у збірках П. Тичини «Сонячні кларнети», «Вітер з України», «Замість сонетів і октав»
2.2. Аналіз образу України у поетичному сприйнятті Є. Маланюка у збірках «Стилет і стилос», «Гербарій», «Земна мадонна» і «Перстень Полікрата»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Актуальність дослідження проблеми порівняльного аналізу образу України у творчості Павла Тичини і Євгена Маланюка зумовлена об’єктивною необхідністю комплексного вивчення їх в контексті органічного взаємозв’язку з літературною діяльністю обох українських поетів.

Зіставлення стилістичних домінант, дослідження функціонування однотипних образів у різних поетичних світах (у порівняльному аспекті) є важливою проблемою літературознавства,, особливо якщо брати до уваги той факт, що компоненти індивідуальних стилів тих поетів, які писали в одну епоху, є водночас і складниками стилю поезії цієї історичної доби взагалі.

П. Тичина, як яскравий і самобутній письменник ΧΧ століття, був справжнім майстром мистецтва слова. У всіх перлин творчості П. Тичини спостерігається глибинний образ України, щоправда, інколи нівельований тогочасною. Твори автора назавжди увійшли в українську і світову літературу як правдиве й водночас страшне свідчення людини про свій час. І що б не писали про П. Тичину, про підневільний характер його творчості, слід пам’ятати, що в умовах жорстокого диктату з боку радянської влади, який поширювався на всі сфери життя суспільства в цілому й особистості зокрема, практично вся творчість митця, ідейне наповнення якої не відповідало вимогам соціалістичної ідеології, «компрометувала» поета, руйнувала ідеалізований образ П. Тичини, створений і утверджений у радянському літературознавстві. У результаті його твори часто необ’єктивно вважалися помилкою молодого поета, зумовленою суперечностями в його ще не зовсім сформованому світогляді, а потім на багато десятиліть взагалі була вилучена з літературного процесу й за життя поета не передруковувалася, повернувшись на сторінки шкільних підручників і монографій літературних критиків лише наприкінці 1980-х років. Між тим, при неупередженому дослідження твори поета виявляється просякнуті любов’ю до України, образністю рідного краю, і повинні стояти в ряду найбільших досягнень у творчому доробку української поетики початку ХХ ст. і української літературі взагалі, тому їх аналітичне вивчення є важливим і необхідним.

Ім’я ж Євгена Маланюка тривалий час було майже невідомим широкому загалу, твори його не друкувалися, адже для більшості він був «ворогом народу». Лише в останнє десятиліття частіше з’являються на сторінках преси відомості про особистість автора, особливості його поетичних творів. Особистість Є. Маланюка цікавила багатьох дослідників, які по-різному оцінили творчу спадщину поета. На сьогодні з’явилось багато досліджень про творчість, але Євген Маланюк воістину невичерпний. І всього ще не дослідженого ми, в першу чергу, можемо дійти через глибокий аналіз образу України у поетичній спадщині автора, оскільки протягом довгого і складного життя, зітканого із «переходів та ісходів», Євген Маланюк жодного разу не зрадив собі, не зрікся свого добровільного вибору, того хресного шляху, який пророкувала його розіп’ята душа. Свідчення тому - низка поетичних книг, історіософічні, культурологічні, публіцистичні, літературно-критичні статті, нариси. У поета, дослідника, публіциста Євгена Маланюка один адресат і один герой - Україна. І то однаково стосується як творів, у яких поет величає її степовою Елладою, так і тих, де митець з болем і гнівом назве Україну «Пріською гетьмана Петра».

Отже, актуальність дослідження визначається тим, що порівняльна характеристика образу України у творах П. Тичини та Є. Маланюка не була об’єктом літературознавчих студій у порівняльному дискурсі, потребою охарактеризувати ідіостилі через зіставлення художніх образів, що є визначальними для цих поетів.

Творчий доробок як П. Тичини, так і Є. Маланюка, як двох визначних постатей української поетичної стезі, став об’єктом досліджень багатьох науковців. Зокрема, дослідженню творчості П. Тичини присвячені праці Білецького О., Губаря О.І., Гальченко С.А., Гуменюка В., Опанасюка І., Тельнюк С. В., Фасоля А. Творчий доробок Є. Маланюка аналізується Астаф’євим А., Барабаш Ю., Білокінь С., Куценко Л. В., Ревою Л., Сивокінь Г. Проблему образу України у творчості автора досліджують О.М. Тищенко, Прохоренко О., Салига Т. Аналіз образності поезій П. Тичини виконаний Зеровим М., Клочек Г., Ковалів Ю., Мех Н., Іванишиним П.В., Шаховським С.В.

Об’єкт дослідження – поетична спадщина П. Тичини і Євгена Маланюка.

Предмет дослідження – особливості засобів художнього змалювання, інтерпретації та представлення образу України у творчості П. Тичини і Євгена Маланюка.

Мета роботи – дослідити особливості художнього образу України у творчості П. Тичини і Євгена Маланюка.

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено наступні завдання:

  • проаналізувати поняття і особливості дослідження художнього образу у сучасному літературознавстві;
  • охарактеризувати використання образу України у творчості П. Тичини;
  • дати характеристику звертання до образу України у творчості Є. Маланюка;
  • дослідити функціонування образу України у збірках П. Тичини «Сонячні кларнети», «Вітер з України», «Замість сонетів і октав»;
  • здійснити аналіз образу України у поетичному сприйнятті Є. Маланюка у збірках «Стилет і стилос», «Гербарій», «Земна мадонна» і «Перстень Полікрата».

Методи дослідження. Під час вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи: теоретичні - синтез, аналіз та узагальнення літературних джерел для теоретичного підгрунтя дослідження, метод порівняльного аналізу для порівняння різних джерел. Крім того, застосовується описово-статистичний метод з його універсальними прийомами спостереження, систематизації та інтерпретації мовних фактів; метод порівняльного аналізу словесних образів.

Структура роботи. У відповідності до поставлених мети та конкретних завдань дослідження, визначено структуру роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, загальний обсяг роботи склав 61 сторінку.

 

Список використаних джерел: 
  1. Астаф’єв А. Художня історіософія: від М. Костомарова до Є. Маланюка // СіЧ. – 1997. – №2. – С. 6-10.
  2. Барабаш Ю. Український Єремія. Євген Маланюк: парадигма антималоросійства // СіЧ. – 1997. – №1. – С. 15-2.
  3. Білецький О. Павло Тичина // Білецький О. Зібрання праць у 5-ти томах. - К.: Наукова думка, 1966. - Т. 3. – 456 с.
  4. Білецький О. Павло Тичина. – У кн. П. Тичина, твори в 6 т., Т.1. – К.: Рад.письменник, 1961. – 391 с.
  5. Білокінь С. Вояк української культури / Маланюк Є. Книга спостережень. – К.: Атіка, 1995. – 235 с.
  6. Гальченко С.А. Текстологія поетичних творів П.Г.Тичини. – К.: Наук.думка, 1990. – 130 с.
  7. Губар О.І. Павло Тичина. Літературно-критичний нарис. – К.: Радянсткий письменник, 1981. – 258 с.
  8. Гуменюк В. Творчість П.Тичини в контексті мистецьких віянь його доби // Дивослово. – 2005. - №5. – С.56-60.
  9. Дроздовський Д. Під знаком саморозп’яття. Роздуми про феномен Тичини – поета і людини // Українська мова. – 2006. – 7 лютого. – С. 13.
  10. Збірка П.Тичини «Замість сонетів і октав»: семантика і поетика: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Ю.О. Тітаренко; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Харків, 2008. - 19 с.
  11. Зеров М. Вітер з України (третя книжка Тичини ) // Зеров М. Твори в 2-х томах. - К.: Дніпро, 1990. - Т. 2. – 242 с.
  12. Історія української літератури ХХ століття: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Ред.: В.І. Кузьменко. - К.: КСУ, 2007. - 374 c.
  13. Клочек Г. «Душа моя сонця намріяла…»: Поетика «Сонячних кларнетів» Павла Тичини. – К.: Дніпро, 1986. – 367 с.
  14. Клочек Г. Художній світ поезії Павла Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить…» // Дивослово. – 2007. - №11. – С.53-60.
  15. Ковалів Ю. Кларнетизм Павла Тичини – нереалізована естетична концепція// Слово і час. – 2003. - №1. – С.3-8.
  16. Куценко Л. В. Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань. - Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2002. - 83 с.
  17. Куценко Л. Ні, вже ніколи не покаюся... (Євген Маланюк: історія ісходу). – Кіровоград, 1997. – 111 с.
  18. Куценко Л. Співець степової Еллади // Дзвін. – 1991. - №7. – С. 138-141.
  19. Куценко Л.В. Dominus Маланюк: тло і постать. - 2-е вид., доповн. - К.: ВЦ «Просвіта», 2002. - 365 с.
  20. Маланюк Є. Книга спостережень: Фрагменти:Від Кобзаря до нації. Студії і роздуми / Київське наукове товариство ім. Петра Могили. - К. : Атіка, 1995. – 238 с.
  21. Маланюк Є. Повернення: Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи / Тарас С. Салига (упоряд.). - Л. : Світ, 2005. – 496 с.
  22. Маланюк Є. Собор: Поезії / Л. Шуст (упоряд.). - Львів : Старе Знесіння, 1992. – 14 с.
  23. Марко В. П. Основи аналізу літературного твору: Навч.-метод, посіб. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. - 132 с.
  24. Метафора Євгена Маланюка (семантико-функціональний аспект): Моногр. / О.М. Тищенко; НАН України. Ін-т укр. мови. - К., 2004. - 141 с.
  25. Мовний образ думки у поетичному словнику Павла Тичини / Н. Мех // Культура слова. - 2002. - Вип. 61. - С. 14-18.
  26. Модернізм у творчості письменників ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. Ч. 1. Українська література / М.В. Моклиця. - Луцьк: Вежа, 1999. - 154 с.
  27. Національний спосіб розуміння в поезії Т. Шевченка, Є. Маланюка,         Л. Костенко: монографія / П.В. Іванишин. - К.: Академвидав, 2008. - 392 с.
  28. Опанасюк І. Павло Тичина – незламний співець краси рідної природи і народу// Українська література в ЗОШ. – 2006. - №12. – С.29-31.
  29. Прохоренко О. «Розтоптані пелюстки» Євгена Маланюка // Слово і час.- 1998.- № 9-10.- С.49-54.
  30. Рева Л. Слово про Євгена Маланюка // Вісн. Кн. палати. - 1999. - № 9. - С. 29-32.
  31. Салига Т. Поезія Євгена Маланюка // Записки Наукового товариства імені     Т. Шевченка. Праці філологічної секції. - Т. 224. - Львів, 1992. - С. 168-182.
  32. Сивокінь Г. Авторська ментальність і біографія у творчості Євгена Маланюка // Дивослово. – 1994. – №8. – С. 25-30.
  33. Символістська поезія В.Кобилянського, Д.Загула, Я.Савченка, П.Тичини (матеріали до антології «Український символізм») / Ю. Горідько // Київ. старовина. - 2004. - № 3. - С. 112-140.
  34. Синкретизм образного світу Павла Тичини: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.01 / М.В. Фока; Кіровогр. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. - Кіровоград, 2009. - 19 с.
  35. Співець єдиної родини: статті, есе, спогади, худ.твори про П.Тичину. – К.: Рад.письменник, 1981. – 303 с.
  36. Стильові тенденції української літератури ХХ століття: Зб. / Ред.: В.Г. Дончик; Упоряд.: Н.М. Шумило; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка. - К.: ПЦ «Фоліант», 2004. - 282 с.
  37. Тельнюк С. В. Молодий я, молодий...: Поетичний світ Павла Тичини (1906–1925). – Київ: Дніпро, 1990. – 417 с.
  38. Теорія літератури: Підруч. / За наук. ред. О. Галича. - К.: Либідь, 2001. - 488 с.
  39. Тичина П. Г. Золотий гомін: вибрані твори. - К. : Криниця, 2008. - 608 с.
  40. Тичина П. Г. Поезії Павла Тичини періоду 1917-1922 років / Т.В. Сосновський (підгот.). - Б.м., Б.р.. – 26 с.
  41. Тичина П.Г. Сонячні кларнети: Поезії / Упоряд., підгот. текстів, примітки С.А.Гальченка. – К.: Дніпро, 1990. – 399 с.
  42. Фасоля А. Поезія Павла Тичини крізь призму світобачення поета // Рідна школа. – 2001. – №2. – С. 53-55.
  43. Хархун В. Митець у каноні: соцреалістична поезія Павла Тичини 1930 - 1960-х років / // Слово і час. - 2006. - № 10. - С. 38-51.
  44. Храпченко М. Б. Горизонты художественного образа // Контекст-80: Лит.-крит. исследования. М.: Наука, 1981. - С. 100-104.
  45. Шаховський С.В. В майстерні поетичного слова. Лірика Павла Тичини.– К.: Худ.літ., 1958. – 250 с.
10906
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).