Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Обставини, що спричиняють визнання шлюбу недійсним

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зареєстрований у встановленому порядку шлюб вважається укладеним законно і обумовлює настання передбачених законодавством правових наслідків до винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним. До винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним особи, які уклали шлюб, вважаються законним подружжям з відповідними правами і обов'язками.
Презумпція дійсності шлюбу, укладеного в установленому законом порядку, не викликала сумніву як в теорії радянського сімейного права, так і в сучасній юридичній літературі. Не змінилася і панівна точка зору на визнання шлюбу недійсним як на санкцію за порушення сімейного законодавства.
Сімейне законодавство містить вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставами для визнання шлюбу недійсним у судовому порядку. Перелік таких підстав наводиться в ст. ст. 22, 24-26 СК України і не підлягає розширеному тлумаченню. До підстав визнання шлюбу недійсним чинне законодавство відносить такі обставини:
недосягнення особою, яка уклала шлюб, шлюбного віку (ст. 22 СК) ;
відсутність добровільної згоди чоловіка та жінки, які уклали шлюб (ст. 24 СК) ;
укладання шлюбу з особою, яка в судовому порядку визнана недієздатною (ст. 24 СК) ;
реєстрація шлюбу з особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними (ст. 24 СК) ;
перебування особи (осіб), які уклали шлюб, в іншому нерозірваному шлюбі (ст. 25 СК) ;
укладання шлюбу між близькими родичами (ст. 26 СК) ;
укладання шлюбу між усиновителем і усиновленою ним дитиною (ст. 26 СК) ;
приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для іншого подружжя чи їхніх нащадків (ст. 30 СК) ;
укладання шлюбу жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Для визнання шлюбу недійсним досить довести в суді наявність однієї із наведених вище обставин. Згідно з КпШС України 1969 р. порушення умов укладання шлюбу недостатнє, щоб шлюб вважався недійсним – необхідно, щоб суд виніс відповідне рішення. В Сімейному кодексі України вітчизняний законодавець по-іншому розв'язує це питання, трактуючи шлюб як вид цивільно-правової угоди і розглядаючи його залежно від виду порушення встановлених вимог укладання відповідно або як вид абсолютно недійсної з моменту укладання (нікчемної) угоди, або як відносно недійсної (заперечної чи оспорюваної) угоди.
У ст. ст. 39-41 СК України побудовані три правові моделі визнання шлюбу недійсним:
1. Шлюб, який є недійсним. Тобто при укладанні шлюбу сторони допустили такі порушення умов його укладання, що він вважається недійсним уже в силу самих цих порушень і без рішення суду.
2. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду. Для визнання такого шлюбу недійсним має бути рішення суду, яке ґрунтується на доведених в судовому засіданні обставинах, що свідчать про порушення умов укладання шлюбу.
3. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду. Правові наслідки, які можуть настати в зв'язку з порушенням умов укладання шлюбу, цілком залежать від суддівського бачення: суд може або визнати шлюб дійсним, незважаючи на порушення, або, зважаючи на них, визнати шлюб недійсним.
Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі. Порушення принципу одношлюбності – одне з найбільш поширених у судовій практиці підстав визнання шлюбу недійсним. Охорона одношлюбності як однієї із необхідних умов укладання шлюбу здійснюється шляхом визнання недійсним шлюбу, який порушує цю умову і має місце, як правило, тоді, коли зіштовхуються інтереси і права, які випливають із двох шлюбів. Таке зіткнення має місце коли:
з'ясовується, що на момент укладання шлюбу один із подружжя вже перебував в іншому шлюбі;
після укладання шлюбу з'являється той із подружжя, хто раніше у встановленому порядку був оголошений померлим.
Інший випадок (коли зіштовхуються інтереси осіб, які випливають з двох шлюбів) має місце, коли повертається особа, яка в установленому порядку була оголошена померлою. В цьому разі смерть такої особи була зареєстрована державним органом РАЦСу на підставі судового рішення про оголошення її померлою, шлюб був припинений, а перешкод для укладання другого шлюбу не було. Тому другий шлюб від самого початку був правомірним, оскільки принцип одношлюбності не порушувався.
Законодавець суворо регламентує підстави і порядок оголошення громадянина померлим. Після того, як громадянин з дотриманням гарантій всіх його прав був оголошений померлим, а його шлюб припинився, немає й підстав для визнання другого шлюбу недійсним. У судовій практиці (особливо в повоєнні роки) відомі випадки, коли за позовом одного із подружжя другий шлюб розривався і колишнє подружжя реєструвало новий шлюб на загальних підставах.
Недійсним також є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами по прямій лінії спорідненості, а також між рідними братом і сестрою.
Підставами визнання шлюбу недійсним є укладання шлюбу з близькими родичами – родичами по прямій висхідній і низхідній лініях, а також між рідними братами та сестрами (тобто між повнорідними – які походять від спільних батьків, і неповнорідними єдинокровними і єдиноутробними, тобто такими, у яких спільними є або батько, або мати і спільна кров чи спільна утроба).
Перешкодою до укладання шлюбу є не лише шлюбні родинні зв'язки, а й будь-яка, в тому числі позашлюбна, родинність. У будь-якому випадку шлюби між близькими родичами (по прямій низхідній і висхідній лініях), між рідними братом та сестрою (як повнорідними, так і неповнорідними, тобто народженими від спільних батьків чи пов'язаними між собою або спільною кров'ю батька, або спільною утробою матері) є абсолютно недійсними.
Крім того, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка є недієздатною. Особа, яку у встановленому порядку визнано судом недієздатною, не має можливості свідомо висловити свою волю на укладання шлюбу, оскільки внаслідок душевної хвороби чи недоумства не може розуміти значення своїх дій та оцінювати їх. Тому шлюб, укладений із такою особою, вважається укладеним без її згоди і не може вважатися дійсним. Наведені порушення умов укладання шлюбу обумовлюють його абсолютну недійсність і дають підстави органу РАЦСу за заявою зацікавленої особи анулювати актовий запис про шлюб.
Ніякі інші обставини, що прямо не передбачені ст. ст. 22, 24-26 СК України, не є підставами визнання шлюбу недійсним.
Отже, залежно від підстав визнання шлюбу недійсним, із заявою про визнання шлюбу недійсним можуть звертатися:
якщо шлюб укладений з особою, яка на час реєстрації шлюбу вже перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі, – як той з подружжя, який не знав про перешкоди до укладання шлюбу, так і той з подружжя, з яким особа уклала шлюб раніше; прокурор;
якщо шлюб укладено з особою, яка не досягла шлюбного віку (тобто немає дозволу суду на укладання шлюбу) – той з подружжя, який є неповнолітнім; його батьки, усиновителі; опікуни, піклувальники; органи опіки та піклування; прокурор;
якщо шлюб укладено за відсутності добровільної згоди одного з подружжя (тобто з особою, яка в судовому порядку була визнана недієздатною; не розуміла значення своїх дій на момент реєстрації шлюбу; внаслідок обману, насильства, погроз) – той з подружжя, права якого порушені; прокурор;
якщо укладено шлюб без наміру створити сім'ю (тобто так званий фіктивний шлюб) – прокурор; той із подружжя, який не знав, що, укладаючи шлюб, інший з подружжя не мав наміру створити сім'ю, а також особи, права яких порушені;
якщо один із подружжя приховав тяжку хворобу, а також хворобу, небезпечну для іншого з подружжя чи для їхніх нащадків, – інший з подружжя.
Визнання шлюбу недійсним є підставою для анулювання актового запису щодо укладання шлюбу і виданого Свідоцтва про шлюб. На підставі рішення суду про визнання шлюбу недійсним орган РАЦСу має зробити відповідний запис в актовій книзі. Водночас актовий запис, як і Свідоцтво про шлюб, у разі визнання шлюбу недійсним втрачають своє юридичне значення автоматично з моменту, коли рішення суду набрало законної сили.
Як видно зі змісту ст. 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних правовідносин, позовна давність не застосовується, окрім випадків, прямо передбачених законодавством (виняток становлять, наприклад, спори щодо визнання батьківства, визнання материнства, оспорювання батьківства чоловіка). Таким чином, на позови про визнання шлюбу недійсним позовна давність не поширюється.
 
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ:
 
Сімейний кодекс України від 10. 01. 2002 № 2947-III (зі змінами і доповненнями від 10. 04. 2008 р.) // ВВР. – 2008. – № 24.
 
Список використаних джерел:
Галюк В. В. Курс цивільного і сімейного права України (у питаннях і відповідях) : Навчальний посібник / В. В. Галюк, О. Х. Юлдашев. – К. : Міжнар. акад. упр. персоналом, 2005. – 610 с.
Котюк І. Сімейне право України // Котюк І. Основи правознавства. – К., 2002. – 580 с.
Правознавство: підручник / за ред. В. В. Копєйчикова А. М. Колодія. – К: Юрінком Інтер, 2004. – 752 с.
Савчук П. Шлюбно-сімейне законодавство. – К. : Генеза, 2000. – 338 с.
Фото Капча