Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка доцільності пізнього виходу на пенсію

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вихід на пенсію змінює положення і роль людей у суспільстві, роблячи вплив на розвиток мотиваційної сфери людей похилого віку. З кожним десятиліттям відбувається коректування цілей, мотивів і потреб.
Основним показником адаптації до виходу на пенсію є прийняття старіння за нормальне явище, а вихід на пенсію – за заслужений відпочинок після багатьох років праці. Мірою адаптації до пенсійного періоду є активність та уміння заповнити свій вільний час.
Активність повинна бути відповідною до можливостей людини: якщо вона надмірна, це свідчить, швидше, про погане пристосування, відображаючи потребу людини показати, що вона ще до сих пір молода. Хороша адаптація ґрунтується на реальному розумінні свого становища, на пристосуванні способу життя та планів до умов, які змінились. Існує закономірність, що люди, які перед виходом на пенсію мали широкі та живі інтереси поза своєю професією, улюблені заняття, на які їм завжди не вистачало часу, краще пристосовуються до особистої свободи.
Однак людина, що переступила 60-літній рубіж і має міцне здоров'я, багато в чому керується все тими ж потребами, що й у більш молодому віці. До них відносяться: потреба в самореалізації, творенні і передачі спадщини (духовної і матеріальної) наступному поколінню, активна участь у житті суспільства, відчуття корисності і значимості для нього. Після 70 років на передній план виходить інша потреба – підтримка фізичного здоров'я на прийнятному рівні. У той же час інтерес до колекціонування, заняттям музикою, живописом, тобто до того, що називають хобі, у людей похилого віку не слабшає.
Вплив на життя людини багатьох подій, які відбуваються в пізній дорослості, залежить великою мірою від того смислу, який вона вкладає в ці події. Наприклад, хтось може вважати вихід на пенсію сигналом кінця своєї корисності як продуктивного працівника чи безповоротної втрати головної частини власної ідентичності – як водія вантажівки, дантиста, танцівниці чи керівника корпорації. Але для людини, яка ненавидить свою роботу на заводі чи фабриці протягом останніх тридцяти років, пенсія може означати і дещо інше. Для такої людини вихід на пенсію може бути звільненням від стомливої і нудної роботи та необхідності підкорятися начальству. (Одним із факторів адаптації виходу на пенсію є ненависть до своєї роботи.)
Такі особливості зумовлюють досить ефективне підгрунтя для симулювання більш піщнього виходу на пенсію людей, які мають достатнє фізіологічне і психічне здоров’я та зберігають професійні навички.
Сучасна реформована солідарна пенсійна система дозволяє ранній і пізній вихід на пенсію.
Встановлення раннього віку виходу на пенсію шкодить не тільки пенсійній системі, але й працівникам, тому що в цих умовах велика частина населення зберігає свою працездатність, але значно втрачає конкурентноздатність на ринку праці. Доведено, що низький вік виходу на пенсію (менша тривалість активного віку у жінок – до 55 років), ніж у чоловіків – до 60 років) є наслідком низького рівня економічної активності серед жінок. Тому важливим є не тільки підвищення віку виходу на пенсію, але і встановлення його однаковим для чоловіків і жінок. Це не тільки не обмежить права жінок, але і дозволить за рахунок збільшення тривалості трудового стажу і відрахувань у пенсійний фонд заробити велику за розміром пенсію.
Альтернативним варіантом збільшенню пенсійного віку є створення умов для продовження трудової діяльності шляхом підвищення розміру пенсії у разі більш пізнього виходу на неї.
Сьогодні в Україні пропонується наступний варіант стимулювання більш пізнього виходу на пенсію. Застраховані особи, які після досягнення пенсійного віку виявили бажання отримати пенсію пізніше у підвищеному розмірі, продовжують працювати, не отримуючи пенсії сплачувати страхові внески.
Розмір підвищення пенсії залежить від:
обраної формули призначення пенсії;
фінансових розрахунків щодо можливостей солідарної пенсійної системи;
вирішення питання щодо підвищення пенсійного віку.
Варіанти підвищення розміру пенсії:
на 8% за кожний рік пізнішого виходу на пенсію;
на 3% – за перший повний рік пізнішого виходу на пенсію;
на 6, 71% – за два повних роки пізнішого виходу на пенсію;
на 11, 83% – за три повних роки пізнішого виходу на пенсію;
на 18, 54% – за чотири повних роки пізнішого виходу на пенсію;
на 27, 07% – за п'ять повних років пізнішого виходу на пенсію.
на 36, 46% – за шість повних років пізнішого виходу на пенсію.
на 46, 85% – за сім повних років пізнішого виходу на пенсію.
на 58, 43% – за вісім повних років пізнішого виходу на пенсію.
на 71, 19% – за дев'ять повних років пізнішого виходу на пенсію.
на 85, 32% – за десять повних років пізнішого виходу на пенсію.
 
Список використаних джерел:
 
Альнеревич В. Социальная геронтология. – Ростов-на-Дону, 1997.
Теорії і методи соціальної роботи: підр. для студ. ВНЗ / за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – К. : Академвидав, 2005.
Тюптя Л. І., Іванова І. Б. Соціальна робота: теорія і практика: навч. пос. – К. : Знання, 2008.
Фото Капча