Оцінка екологічного стану басейну річки Лютиця за рівнем антропогенного навантаження

Екологічну класифікацію якості поверхневих вод здійснювали за певними якісними ознаками об'єктів та за їхніми числовими значеннями-критеріями. Критеріями якості води називають показники її складу і властивостей у кількісному виразі у вигляді значення, якому відповідають певні клас та категорія – рівні якості води, встановлені за інтервалами числових значень показників її складу і властивостей.

Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України містить три блоки показників:

- блок показників сольового складу;

- блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;

- блок специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

Оцінка сольового складу поверхневих вод передбачає таке:

1.визначення мінералізації або галинності вод;

2.встановлення класу, групи і типу вод за іонним складом (співвідношенням основних іонів) ;

оцінку якості прісних (гіпо- і олігогалинних) та солонуватих (β-мезогалинних) вод за вмістом компонентів сольового складу, що відображає ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами.

Така екологічна оцінка полягає у визначенні інтегрального екологічного індексу, розрахованого як середнє арифметичне від трьох блокових індексів, за використанням якого визначено належність поверхневих вод до певного класу та категорії якості води.

Визначення об'єднаної оцінки якості води для певного водного об'єкта загалом чи окремих його ділянок полягає в обчисленні інтегрального, або екологічного, індексу Іе, величина якого дорівнює середньому арифметичному значенню блокових індексів:

Іе = (ІА + ІВ + ІС) / 3 (5. 4.) ;

де:

ІА – індекс забруднення компонентами сольового складу;

ІВ- індекс трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;

ІС – індекс специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

За методикою «Комплексної експертної оцінки екосистем басейнів річок Іе» можна визначити клас якості води, стан водного середовища та рівень антропогенного навантаження.

Іе− 0, 1-1, 0 – І клас якості води, еталонний стан, рівень антропогенного навантаження – нормальні сингенетичні сукцесії;

Іе− 1, 0-3, 0 – ІІ клас якості води, стан добрий, рівень антропогенного навантаження – розхитування екосистеми;

Іе− 3, 0-8, 0 – ІІІ клас якості води, стан задовільний, рівень антропогенного навантаження – випадання особливо чутливих видів;

Іе− 8, 0-21, 0 – ІV клас якості води, стан перехідний, порушення трофічних зв’язків у системі;

Іе− > 21, 0 – V клас якості води, стан незадовільний, криза.

Розрахунки зводимо в табл. 5. 4.

 

 

 

Маємо, що ІА=50. 3 (по хлоридах) ; ІВ=25. 05 (по Азот амонійний NH4+) ; ІС= 66. 6 (по Cs-134 + Cs-137). Звідси комплексний екологічний індекс рівний:

Іе= (50. 3+25. 05+66, 6) /3=47, 22

Отже, розрахувавши екологічний індекс Іе ми побачили що він становить – 47, 22, а це означає річка Лютиця відноситься до V класу якості води, стан незадовільний, криза. [24, 25]

 

 

В процесі роботи двигуна автомобіля «умовно тверді» викиди склеєні аерозольними та пилуватими частинками. У невеликих кількостях викидаються сполуки свинцю і сажі. При інтенсивності руху більше 40 тис. автомобілів за добу значними стають викиди кадмію та цинку. Найбільшу небезпеку для біосфери представляють накопичення в ґрунті сполук свинцю, що обумовлено високим його надходженням в рослини і переходом по ланках харчового ланцюга до тварин та людини.

Викиди сполук свинцю відбуваються при роботі моторів на етиловому бензині (А 76, А 92-вміщуються відповідно 0, 17 г/кг, 0, 37 г/кг сполук свинцю). Біля 20% загальної кількості свинцю розноситься з вихлопними газами у вигляді аерозолів, а 80% випадають у вигляді твердих частинок розміром 25 мкм і водорозчинних сполук на поверхню, що прилягає до дороги. Вони накопичуються до глибини орного шару, або фільтрації води атмосферних опадів.

Оцінку забруднення природних земель викидами свинцю проводили на основі розрахунку рівня забруднення поверхневого шару ґрунту за наступною методикою.

Потужність емісії свинцю Рв в м/м²добу, при середньодобовій інтенсивності руху автомобілів за розрахунковий період визначається за формулою:

Рвс = Кп * mр * Кт * Ко * (∑ Gi * Pi * Ni) (5. 1.)

де, Кп=0, 74 – коефіцієнт перерахунку;

mр – коефіцієнт, що враховує дорожні умови?

Кт=0, 8 – коефіцієнт, що враховує долю свинцю, що викидається у вигляді твердих частинок у загальному обсязі викидів;

Ко=0, 8 – коефіцієнт, що враховує осади свинцю у відпрацьованих газах;

Gi – середні витрати палива для даного типу автомобілів, л/км;?

Pi – вміст добавки Рв у паливі, на якому працює автомобіль, г/кг;?

Ni – середньодобова інтенсивність руху автомобіля, г/добу;?

Розрахунок величини накопичення Рв на поверхні землі Рп, мг/м² за формулою:

Рп = (0, 4 * КL * ᵠ * Тр * Рвс) + F (5. 2.)

де, КL – коефіцієнт, що враховує віддаль L, м від краю автодороги;?

ᵠ=0, 7 – коефіцієнт, що залежить від сили вітру, примірюється по відношенню площі рози вітрів з боку дороги