Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка хімічної обстановки

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Оцінка хімічної обстановки
2. Розрахувати ширину та площу зони хімічного забруднення
Список використаної літератури
 
1. Оцінка хімічної обстановки
 
Хімічна обстановка – це обстановка., яка складається на території адміністративного району, населеного пункту чи об'єкту народного господарства внаслідок викиду (виливу) СДОР, або застосування ворогом хімічної зброї, яка істотно впливає на боєздатність формувань ЦО, роботу підприємств, життєдіяльність населення і потребує вжиття заходів захисту.
В Україні спостерігається тенденція до росту кількості об'єктів, які виробляють, зберігають і використовують в промисловому виробництві СДОР.
Небезпека ураження населення, робітників і службовців СДОР вимагає швидкого виявлення СДОР і оцінки хімічної обстановки і обліку її впливу на людину, а також на виробничу діяльність в умовах зараження.
Методика оцінки хімічної обстановки опрацьована штабом ЦО України. Вона призначена для завчасного оперативного прогнозування масштабів зараження на випадок викидів СДОР в навколишнє середовище під час аварій (руйнувань) на виробництві і транспорті.
Є два способи оцінки хімічної обстановки:
за формулами – математичні розрахунки;
за таблицями, складеними відповідно до основних видів СДОР.
Методика використовується при плануванні заходів по захисту робітників, службовців і населення від СДОР і вжиття заходів захисту безпосередньо після аварії в районах, містах, областях.
В Україні є 1057 хімічно небезпечних об'єктів, на яких складовано близько 280 тис. тонн СДОР
Серед них:
м. Калуш – 2000 т Сl2, Г-90 км;
м. Рівне – 2500 т NH3, Г=53 км;
м. Черкаси – 2500 т NH3, Г=60 км,
де Г- глибина зони хімічного» зараження при виливі (викиді) сильнодіючої отруйної печовини, Сl2 -хлор, NH3 – аміак.
Розглянемо методику прогнозування масштабів зараження СДОР при аваріях на хімчно небезпечних об'єктах і транспорті.
Хімічно небезпечний об'єкт – об'єкт, при аварії або руйнуванні якого можуть статися масові ураження людей, тварин і рослин СДОР.
Під цим терміном аварія розуміють порушення технологічних процесів виробництва, пошкодження транспортних засобів при перевезенні і інші, які призводять до виливу (викиду) СДОР в атмосферу в кількості, яка складає небезпеку масового ураження людей і тварин.
Під терміном руйнування розуміють стан внаслідок катастроф і стихійного лиха, які призводять до повного руйнування всіх ємностей і порушення технологічних комунікацій.
Зона зараження СДОР – територія, яка заражена СДОР в небезпечних для життя людей концентраціях.
Прогнозування масштабу зараження СДОР – визначення глибини і площі зараження СДОР.
Первинна хмара -хмара СДОР, утворена в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частини вмісту ємкості із СДОР при її руйнуванні.
Вторинна хмара -хмара СДОР, утворена в результаті випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні.
Порогова токсодоза – інгаляційна токсодоза, що виключає початкові симптоми ураження.
Еквівалентна кількість СДОР – така кількість хлору, масштаб зараження яким при інверсії еквівалентний масштабу зараження при даному ступені вертикальної стійкості повітря кількістю даної речовини, яка переходить в первинну (вторинну) хмару.
Масштаби зараження СДОР в залежності від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються по первинній і вторинній хмарі, наприклад:
для стиснутих газів – тільки по первинній хмарі;
для зріджених газів – по вторинній і первинній хмарі;
для отруйних рідин, що киплять вище температури навколишнього середовища – тільки по вторинній хмарі.
Вихідні дані для прогнозування масштабів зараження СДОР:
Загальна кількість СДОР на об'єкті і дані по розміщенню їх запасів в ємностях і технологічних трубопроводах.
Кількість СДОР, викинутих в атмосферу і харктер їх розливу на підстилаючій поверхні («Вільно», «В піддон» або «В обваловку»).
Висота піддону або обваловки-складських ємностей.
Метеоумови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м, ступінь вертикальної стійкості повітря.
При завчасному прогнозуванні масштабів зараження в випадку аварії приймається викид із максимальної по об'єму одиничної ємності (технологічної, складської, транспортної і ін.), метеоумови: інверсія, швидкість вітру – 1 м/с t=20°C.
Для прогнозування масштабів зараження безпосередньо після аварії – брати конкретні дані, реальні метеоумови.
Зовнішні границі зараження СДОР розраховуються на пороговій токсодозі при інгаляційній дії на організм людини.
Прийняті допуски:
- ємності, в яких є СДОР, при аваріях руйнуються повністю;
- товщина шару рідини СДОР:
які вільно розлилися на підстилаючій поверхні – 0, 05 м;
при розливі із ємності, які мають піддон h=H-0, 2, м, де Н – висота піддону (обваловки), м;
при розливі з ємкостей, розміщених групою, які мають загальний піддон h=Q/Fd (м),
де Q – кількість викинутої (розлитої) речовини, при аварії, т; F – реальна площа розливу, м2; d – густина СДОР, т/м3;
граничний термін перебування людей в зоні зараження і тривалість зберігання незмінними метеоумовами становить 4 год.
Після проходження вказаного часу прогноз обстановки повинен уточнюватися.
При аваріях на газо- і трубопроводах кількість викиду СДОР приймається рівною його максимальної кількості, поміщеної в трубопроводі між автоматичними відсіками (для аміакопроводів 275-500 т.)
На хімічно небезпечних об'єктах прогнозуванням масштабів хімічного зараження займається штаб ІДО. Черговий диспетчер у випадку аварії (викид, вилив СДОР) повідомляє робітників і службовців об'єкту, доповідає в штаб ІДО району (міста) і т. д., згідно з планом ІДО об'єкту на випадок аварії (катастрофи), стихійного лиха.
На інших об'єктах народного господарства хімічну обстановку виявляють пости (ланки) радіаційного і хімічного спостереження (розвідки) в випадку виникнення надзвичайних умов.
 
2. Розрахувати ширину та площу зони хімічного забруднення
 
Умова:
На хімічно небезпечному об'єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 2 ємкості по 50 і 100 т хлору. Навколо ємкостей побудовано обвалування висотою 2, 3 метра.
Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту становить 18 кв. км, у ньому проживає 12 тис. осіб.
Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови – інверсія, швидкість вітру – 1 м/с, температура повітря +20° С (див. абзац 3. 2. 1). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360°.
Розв’язання
Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості. Глибина розповсюдження для 100 т хлору дорівнює 82, 2 км (за таблицями).
З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2, 3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2, 4 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить
Г = 82, 2/2, 4 = 34, 25 км.
Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить
Шпзхз = 0, 3 х 34, 250, 6 = 2, 5 км.
Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить:
2, 5 х 4 км = 10 кв. км.
Площа населеного пункту складає 18 кв. км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ, становить
10 х 100/18 = 55, 6%.
Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює
12000 х 55, 6/100 = 6672 особи.
Втрати населення розподіляються:
легкі – до (6672 х 25/100) = 1668 осіб,
середньої тяжкості – до (6672 х 40/100) = 2669 осіб,
зі смертельними наслідками – до (6672 х 35/100) = 2335 осіб.
Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год.)  (таблиця 2) становить 9/5 = 1, 8 год.
Для оперативного планування приймається j = 360°
Площа ЗМХЗ розраховується за формулою (1) :
Sзмхз = 8, 72 х 10-3 х 34, 252 х 360 = 3682, 48 кв. км.
Площа ПЗХЗ розраховується за формулою (2) :
Sпзхз = 0, 081 х 34, 252 х 40, 2 = 125, 38 кв. км.
Якщо об'єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;
За наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах.
Після закінчення розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об'єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО).
 
Список використаних джерел
 
Депутат О. П. Цивільна оборона. Навчальний посібник для ВНЗ. – Львів: Афіша, 2000.
Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті // Надзвичайні ситуації. – №2. – 2007.
Миценко І. М. Цивільна оборона. Навчальний посібник. – Чернівці, 2004.
Стеблюк М. І. Цивільна оборона. Підручник. – К. : Знання, 2002.
Фото Капча