Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Оцінка радіоекологічного стану території Висоцького державного лісового господарства

Предмет: 
Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
100
Мова: 
Українська
Ціна: 
3100 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Природні умови розміщення території Висоцького державного лісового господарства (ДЛГ)
2. Характеристика діяльності Висоцького ДЛГ
3. Основні закономірності радіоактивного забруднення території Висоцького ДЛГ
3.1. Зонування території Висоцького ДЛГ за рівнем радіоактивного забруднення грунту 137Сs
3.2. Основні закономірності поглинання радіонуклідів в грунті
3.3. Вплив агрохімічних властивостей грунту на міграцію радіонуклідів
3.4. Основні закономірності радіоактивного забруднення лісової продукції Висоцького ДЛГ
4. Прогноз рівнів забруднення лісової продукції Висоцького ДЛГ
5. Опромінення населення, що проживає на території Висоцького ДЛГ
5.1. Шляхи надходження радіонуклідів в організм людини
5.2. Рівні опромінення населення, що проживає на території Висоцького ДЛГ
6. Розробка компенсаційних заходів по зменшенню радіоактивного забруднення території Висоцького ДЛГ
6.1. Лісокористування
6.1.1. Лісове насінництво і вирощування садивного матеріалу
6.1.2. Лісорозведення
6.1.3. Природне лісопоновлення
6.1.4Відведення лісосік
6.1.5. Головне користування лісом
6.1.6. Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки
6.1.7. Заготівля живиці та другорядних лісових матеріалів
6.2. Побічні лісові користування
6.2.1. Випасання худоби та заготівля сіна
6.2.2. Заготівля деревних соків
6.2.3. Заготівля їстівних грибів
6.2.4. 3аготівля дикорослих ягід
6.2.5. Заготівля дикорослої лікарської сировини
6.2.6. Розміщення пасік
6.2.7. Ведення підсобного сільськогосподарського виробництва на землях лісового фонду
6.2.8. Особливості ведення мисливського господарства
6.3. Технологічні заходи по зменшенню вмісту радіонуклідів у продукції
6.3.1. Зменшення вмісту радіонуклідів у грибах
6.3.2. Зменшення вмісту радіонуклідів у ягодах
6.3.3. Зменшення вмісту радіонуклідів у м'ясі мисливських тварин
6.3.4. Зменшення вмісту радіонуклідів у дикорослих лікарських рослинах
6.3.5. Зменшення вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції при домашній переробці
6.4. Інформування населення про радіаційну ситуацію в лісах
7. Охорона праці та організація радіаційної безпеки
7.1. Головні принципи радіаційного захисту робітників, що працюють в умовах радіоактивного забруднення
7.2. Допустимі дозові навантаження на працівників лісового господарства
7.3. Організація індивідуального дозиметричного контролю
7.4. Контроль радіаційної ситуації в місцях роботи і проживання
7.5. Організаційно-технічні і санітарно-гігієнічні заходи мінімізації дозових навантажень на працівників
7.6. Навчання правилам радіаційної безпеки при роботах у лісовому господарстві
7.7. Охорона праці при виконанні заходів по охороні лісу від пожеж та шкідників
8. Економічна ефективність запропонованих природоохоронних заходів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Примітка. У роботу входить 7 ватманних листів до захисту.

 

Вступ: 

Після глобальної катастрофи  на Чорнобильській АЕС перші дні радіоактивні  хмари  були направлені на північний-захід ,що зумовило значні масштаби забруднення лісових біогеоценозів , які виконали функцію фільтрів-накопичувачів радіонуклідів, впливаючи через трансформацію повітряних потоків на осідання аерозольних часток.   90% радіонуклідів, що були затримані верхнім, деревним ярусом рослинності, вже через рік опинилися на ґрунті. Ґрунтовий покрив став першою ланкою  у ланцюгу міграції довгоживучих радіоактивних елементів по трофічних ланцюгах до людини.

Враховуючи значні  рівні забруднення лісів та наявність істотної мозаїчності забруднення радіонуклідами територій , а також широке використання місцевим населенням харчових продуктів лісу протягом року, випас худоби на лісових пасовищах та заготівлю сіна постає гостра проблема  контролю дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей , що мешкають на цих територіях На території досліджуваного нами Висоцького ДЛГ проживає понад 17тис. населення, 30% з яких діти. За даними деяких дослідників , за вживання в їжу грибів та дикорослих ягід сільське населення Українського Полісся може одержати більш ніж 50% загальної дози внутрішнього опромінення.

Велика зацікавленість , яку проявляють радіоекологи  до інтенсивності міграції  радіонуклідів у лісових ґрунтах як компонентів біогеоценозів , пояснюється тим , що саме грунт є початковою ланкою численних трофічних ланцюгів у лісових екосистемах. Мозаїчність ґрунтового та рослинного покриву регіону викликає значну варіабельність лісових екосистем , міграційна здатність 137Cs в яких істотно відрізняється. З радіоекологолісивничої точки зору є важливим аналіз розподілу площі лісів регіону за типами умов місцезростання (ТУМ) та типами ґрунтів.

Радіаційна ситуація в лісах визначається нині двома основними факторами: 1) вмістом радіонуклідів у ґрунті; 2) ступенем радіоактивного забруднення рослинних та тваринних об’єктів. Ці фактори дуже важливі при оцінці умов для безпечного ведення робіт з лісокористування. Другий фактор важливий ще й як джерело додаткового зовнішнього і, що особливо небезпечно, внутрішнього опромінення як працівників лісового господарства, так і місцевого населення.

Ці фактори характеризуються переміщенням основної кількості радіоактивних елементів у нижній шар лісової підстилки, який розклався, та верхній шар гумусово-елювіального горизонту мінеральної частини ґрунту, що сприяє збільшенню кореневого надходження радіонуклідів.

Спостерігається вкрай нестабільна ситуація з накопиченням радіонуклідів живими організмами. Переміщення радіонуклідів у вказані вище шари ґрунту, з одного боку, сприяє жорсткішому їх закріпленню та зниженню частки рухомих  форм, здатних мігрувати біологічним ланцюгом; з другого навпаки – навпаки, створює сприятливі умови для інтенсифікації даної міграції, оскільки саме в цих шарах ґрунту зосереджена основна кількість кореневищ та коренів рослин. Тому нині спостерігається інтенсивна міграція радіонуклідів у рослини, гриби, тварини.

Інтенсивність надходження радіонуклідів у рослини визначається як біологічними особливостями виду, так і агрохімічними та фізичними властивостями ґрунту: механічними та мінералогічним складом, кислотністю, вмістом органічної речовини, вологістю, ступенем насиченості основами, ємністю катіонів поглинання тощо. 

Таким чином, специфіка та складність радіаційної ситуації в лісах  зумовлює необхідність регламентації використання продукції лісового господарства та виконання заходів радіаційної безпеки працівниками галузі та населенням.

 

Список використаних джерел: 
  1. Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України. Житомир: ”Волинь”, 1998.- 112с. 
  2. Алексахин Р.М., Васильев А.В., Дикарёв В.Г., и др. Сельскохозяйственная радиоэкология (под ред.Алексахин Р.М. Корнеева Н.А.).-М.: Экология , 1992.-400с. 
  3. Куликов И.В., Молчанова И.В., Караваева Е.Н. Радиоэкология почвенно-растительного покрова.-Свердловск.:УрАНСССР,1990.-170с. 
  4. Прохоров В.М. Миграция радиоактивных загрязнений в почвах. Физико-химические механизмы и моделирование (Под ред. Р.М.Алексахина.-М.: Энергоиздат,1981.-98с.). 
  5. Лес и Чернобыль (Лесные экосистемы после аварии на Чернобыльской АЭС,1986-1994гг.). Ипатьев В.А., Булавик И.М. , Багинский В.М. и др. Под редакцией Ипатьева В.А.- Мн.: МНПП ”СТЕНЕР”, 1994.-248с.
  6. Погребняк П.С. Общее лесоводство.- М.:Колос,1968.-440с. 
  7. Основи лісової радіоекології .: Під редакцією Калетника М.М. -Київ, Держкомлісгосп України , 1999.-252  с.
  8. Павлоцкая Ф.И.  Миграция радиоактивных продуктов глобальных выпадений в почвах. - М.: Атомиздат, 1974.-215с.
  9. Д.М.Якименко, Г.З.Мороз. Стан органів травлення в осіб, які зазнали дії хронічного опромінення.// Чорнобиль. Зона відчуження. Збірник наукових праць.-К.: Наукова думка,2001.- с.246-254.
  10. Ю.О.Іванов. Динаміка перерозподілу радіонуклідів у ґрунтах і рослинності.// Чорнобиль. Зона відчуження. Збірник наукових праць.-К.: Наукова думка, 2001.- с.47-76.
  11. Махумедшин К.Д., Чилимов А.И., Мишуков Н.П. Лесное хозяйство в условиях радиации.-М.:ВНИИЦЛесресурс,1995.-56с.
  12. Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С. П. и др. Рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения /Под ред.В. П. Краснова.- Киев: Аграрна наука,1995.-62с.
  13. Орлов А.А., Краснов В.П., Ирклиенко С. П. и др. Загрязнения Cs137 лекарственных растений лесов Украинского Полесья // Растительные ресурсы .-1996.-Т.32,вып.3.-с.36-43.
  14. Іванов Ю.О.Аналіз факторів, що зумовлюють динаміку радіологічної значущості радіонуклідів викиду ЧАЕС// Вісник аграрної науки.-№4.2001.-с19-22 .
  15. Перепелятников Г.П. Научные основы ведения кормопроизводства на радиоактивно загрязнённых территориях зоны Полесья.// Вісник аграрної науки.-№4.2001.-с29-37.
  16. Рекомендації по веденню лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення/ під ред. Калетника М.М.- Київ,1998.
  17. Коротун І.М., Коротун.Географія Рівненської області.-Рівне.:1996 .
  18. Радиоактивное загрязнение растительности Белоруси (в связи с аварией на Чернобыльской АЭС) В.И. Парфенов, Б.И.Якушев, Б.С. Мартинович и др.: Под общ. ред. В.И. Парфенова, Б.И.Якушев.- Мн.: Наука и техника, 1995.-582с.
  19. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).Державні гігієнічні нормативи.- Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України,1997.-121с.
  20. Заиченко А.И. Польский О.Г. Коренков И.П. Контроль радиационной безопасности.- Под ред.член.кор. АМН СССР проф. Е.И.Воробьёва.-М.: Медицина,1998.-190с.
  21. Рекомендації по веденню сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення території України в результаті аварії на Чорнобильській АЄС на період 1996-1998рр. / за ред. Б.С.Прістера, С.О Ляшенко-Київ:Нива,1996.-56с.
  22. Корнеев Н.А., Алексахин Р.М., Ратников А.Н. и др.. Ведение личного подсобного хозяйства на территории загрязненной радиоактивными веществами.-Обнинск,1991.-24с.
4558
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).