Оцінювання кнурів за якістю гібридного молодняка

В статті наведені результати оцінювання свиней зарубіжного походження за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі та вирощування. З урахуванням різного рівня годівлі та походження піддослідні тварини проявили не однакову швидкість росту. Вік досягнення живої маси 100 кг відгодівельним молодняком значно відрізнявся від одержаного під час вирощування, що в кінцевому результаті відобразилося у не достовірних та різноспрямованих коефіцієнтах кореляції між даною ознакою у напівсибсів. У підсумку зроблений висновок про не можливість оцінки кнурів-плідників лише за власною продуктивністю гібридного молодняка. Для більшої об’єктивності краще використовувати середні величини двох методів оцінювання потомків, або зосередити увагу на оцінці гібридного молодняка за відгодівельними ознаками.

Ключові слова: свині, вік досягнення живої маси 100 кг, вирощування, відгодівля, кореляція між ознакою, оцінка кнурів.

 

Постановка проблеми. Оцінювання свиней за продуктивністю, або визначення їх племінної цінності, проводиться багатьма методами, які постійно поповнюються новими розробками, ураховуючи стан розвитку селекції й генетики. Але не дивлячись на розвиток науки та інформаційних технологій, в практичній діяльності основним принципом добору свиней залишається їх оцінка за фенотипом, або власною продуктивністю. Навіть якщо в зведених звітах по бонітуванню свиней і подаються результати оцінювання кнурів і маток за якістю потомства, то невідомо якими методами вони оцінені, оскільки в Україні практично немає постійно діючих станцій контрольної відгодівлі, як і за стандартизованого методу оцінювання свиней за потомством. Використання кнурів-плідників, які утримуються в умовах племінних підприємств, при штучному осіменінні великих масивів свиноматок різних категорій господарств, ще більше ускладнює їх оцінку, оскільки не проводиться облік продуктивності потомків.

Ураховуючи, що зараз в Україні в товарних господарствах свинину виробляють здебільшого на гібридній основі при використання методу штучного осіменіння свиноматок, доцільним було б визначити племінну цінність кнурів-плідників за якістю гібридного молодняка.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. В більшості провідних країн по виробництву свинини племінні кнурці і свинки оцінюються за власною продуктивністю і лише незначна частина із них в подальшому може бути оцінена за якістю потомків. Методи моніторингу продуктивності та визначення племінної (генетичної) цінності чистопородних свиней за міжнародними стандартами включають оцінку тварин в умовах випробувальної станції, за потомством або родичами за боковою лінією в умовах ферми й за одержаними середніми даними.

З урахуванням складності оцінювання кнурів-плідників за якістю потомства через ряд суб’єктивних причин, багато науковців пропонують проводити селекцію тварин іншими методами, серед яких добір за власною продуктивністю, біохімічними, цитологічними чи генетичними показниками [2, 4, 6 ]. Визначено, що переважаюча селекція за інтенсивністю росту ремонтного молодняка на протязі трьох поколінь дозволила одержати селекційний диференціал у кнурців на рівні 15-16 днів, а у свинок -25 -30 днів [8]. Дослідженнями Солдатова Б. та інших [5] було встановлена висока залежність показників, які одержані при оцінюванні кнурів за якістю потомків та власною продуктивністю молодняка. Так, за товщиною шпику коефіцієнти кореляції становили r =+0, 48, віку досягнення живої маси 100 кг r =+0, 50, довжиною туші r =+0, 69 за вірогідності усіх показників.

Проте на свинях миргородської породи установлено невідповідність оцінки тварин за власною продуктивністю з оцінкою за якістю нащадків. Порівняння ефективності використання даних методів не віддає перевагу методу контрольного вирощування і подальшому удосконаленню стада тільки за рахунок добору тварин, оцінених за власною продуктивністю. Коефіцієнт кореляції за віком досягнення живої маси 100 кг, носив як прямий, так і зворотний характер, і змінювався від r = +0, 74 до r = – 0, 87, не даючи змоги до опосередкованої селекції за однією із ознак [1].

Оцінка за напівсибсами вдвічі менш ефективна, ніж за потомством, але перевага першого методу в тому, що до оцінки можна залучити велику кількість напівсибсів, особливо за використання методу штучного осіменіння й одержання від одного кнура більше 1000 потомків за рік[3].

Але попри наведені дані як позитивного, так і негативного оцінювання свиней за одним із методів, в Україні на даному етапі розвитку галузі не передбачена оцінка кнурів-плідників імпортованого поголів’я за якістю гібридного молодняка, що дозволяє племінним підприємствам чи пунктам штучного осіменіння реалізувати сперму не оцінених тварин.

Саме тому ми зробили спробу порівняти гібридних свиней, які були напівсибсами, за віком досягнення живої маси 100 кг під час відгодівлі та вирощування з можливістю визначення якості кнурів – плідників в умовах племінних підприємств.

Метою наших досліджень був порівняльний аналіз інтенсивності росту гібридних свиней різного зарубіжного походження під час вирощування і відгодівлі з можливістю оцінювання кнурів за якістю потомства методом оцінки за фенотипом.

Методика та методи досліджень. Експериментальні дослідження проведені в умовах ТОВ «Агрікор-Холдинг» Чернігівської області за методом груп. Використовували свиней великої білої породи (ВБ), ландрас (Л), дюрок (Д) і п’єтрен (П), які належали до порід французького (ФП), німецького (НП) та англійського (АП) походження. Для вивчення відгодівельних ознак, а також оцінки свиней за власною продуктивністю було сформовано 7 піддослідних груп такого походження: І група -1/4 (ВБФП +ВБНП) +2/4 ВБАП; ІІ група -1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ВБАП, ІІІ група -1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ДАП, ІV група -1/4 (ВБФП + ЛНП) +2/4 ПАП, V група -1/4 (ВБФП + ДНП) +2/4 ВБАП,