Офшори як метод оптимізації оподаткування в Україні

Не тільки економіка загалом виграє за рахунок офшорів, а й окремі суб’єкти підприємницької діяльності. Компанії-резиденти реєструють офшори переважно задля оптимізації оподаткування. Не останню роль відіграє вигідне використання офшорів під час оформлення угод в разі продажу нерухомості, бізнесу чи інших активів (якщо використовувати у схемах офшорні компанії із респектабельних юрисдикцій, зокрема США, то податки платити не потрібно, а також якщо укладати договір купівлі-продажу, то він оформлюється як продаж корпоративних прав, це всього лише 1%). Також, реєструючи свій бізнес як офшор, можемо мати можливість перемістити всі спори, що можуть виникнути в перспективі, у юрисдикцію, у якій зареєстрована компанія. Наприклад, якщо обирається країна з англосаксонською моделлю права, то це допоможе захистити компанію від рейдерського захоплення, забезпечити розгляд справ у чесному суді.

Досвід європейських країн, що успішно подолали економічні проблеми, які зараз є актуальними для України, свідчить, що активне використання преференцій від застосування офшорів варто розглянути й для нашої держави. Для об’єктивного розгляду цих інституцій не можна забувати й про негативні моменти, які несуть використання офшорів підприємства- ми-резидентами, для національної економіки. Проте навіть їх можна застосувати на користь національної економіки, якщо ставити правильну мету. Отже, до мінусів можна зарахувати: таке

• недобросовісна податкова конкуренція, яка може забирати прибутки в компаній-оншорів;
• потурання нестабільності у світовій економіці та фінансах, яке пов’язано з накопиченням в офшор- них зонах великих обсягів капіталу;
• сприяння відтоку капіталу з національної економіки й тінізація бізнесу;
• отримання певних невиправданих преференцій окремими компаніями, які використовують офшори, перед іншими учасниками економічної діяльності, що не застосовують цієї стратегії;
• значний вплив на соціальну ситуацію в країнах- донорах, пов’язаних із негативною оцінкою суспільством ухилення від сплати податків за допомогою офшорів;
• найбільші споживачі офшорних послуг – це великий бізнес: нафтовий бізнес, ретейл, виробники різної спрямованості, фінансові компанії. Виведення ними великих прибутків джерелом походження в Україні на підрядні організації, які надають різноманітні маркетингові, інформаційні чи консалтингові послуги, тим самим недоотримання до бюджету великих сум податків [3, с. 267].

Під час детального аналізу всіх аспектів стає очевидним, що одні й ті самі чинники, можуть оцінюватися по-різному, як негативно, так і позитивно одночасно. Важливим для уникнення негативного впливу розміщення капіталу в офшорних зонах є визначення причин, через які підприємства-резиденти виводять свої бізнес-конструкції за межі країни-донора, і необхідність розроблення на внутрішньо законодавчому рівні заходів для уникнення цього, а також розроблення стратегії дії щодо недопустимості того, щоб це було зроблено з метою уникнення сплати податків. Мається на увазі, що важливою є необхідність виокремлення мети, для того щоб правильно оцінювати діяльність компаній: це робиться задля незаконного уникнення виконання імперативних приписів своєї країни (ухилення від сплати податків або відмивання незаконно отриманих коштів) чи для оптимізації підприємницької діяльності (наприклад, використання спрощеної процедури реєстрації, податкове планування в міжнародних масштабах тощо), що дасть змогу невеликим підприємствам конкурувати з великими, тим самим це буде справляти сануючий вплив на економічну діяльність загалом.

На нашу думку, найбільшу загрозу для України становить вироблення законодавцями позиції, відповідно до якої акцент ставився б тільки на негативному оцінюванні діяльності офшорних компаній та ігнорувався б момент можливості використання всіх можливостей, які надають офшорні механізми для розвитку бізнесу й покращення економічного клімату загалом. Для того щоб максимально мінімізувати ризики та негативні наслідки діяльності резидентних компаній у офшорах і оптимізувати ведення бізнесу, замало лише посилювати державний контроль над приватним сектором економіки з метою в довгостроковій перспективі оптимізувати фінансову сферу. Адже все одно підприємці будуть прагнути здійснити свої транзакції з максимальною вигодою й економією часу, ресурсів за законодавством інших країн. Це стосується і юридичного оформлення угод, і питань, пов’язаних із фінансовими транзакціями. Для цього варто взяти напрям скористатися досвідом економічно розвинутих європейських країн, які, у свою чергу, відстоюють певною мірою подвійні стандарти в питанні використання офшорів. З одного боку, укладають міжнародні договори для уникнення подвійного оподаткування, а з іншого – легалізують на своїй території офшори на найвищому законодавчому рівні (чи самі є країнами- оншорами, тобто фасадними) [4, с. 47].

Логічно, що уряд з метою мінімізувати негативний вплив відтоку капіталів до офшорних зон має здійснити певні заходи і створити умови, що дають змогу збільшити фінансовий результат від здійснення економічної діяльності підприємствами. Для виправлення ситуації можна переосмислити політику, яка стосується таких заходів:

• варто переосмислити принципи обліку та оподаткування активів. У сучасному вигляді податковий облік призвів до того, що всі активи перемістилися до офшорів;
• установлення податку на вивіз капіталу;
• також зобов’язати компанії сплачувати податки за місцем ведення бізнесу.

Головною метою для оптимізації використання офшорів є зрозумілість і передбачуваність законодавства, необхідність того, щоб підприємці, порівнявши закордонну й національну юрисдикцію, не знайшов пріоритетів використання іноземної. Якщо все буде досягнуто, то бізнес із офшорами буде не таким масштабним. У цьому випадку потрібно розрізняти мету: компанії застосовують офшори, щоб отримати надприбутки, або для того, щоб просто проіснувати.

Безумовно, уряд працює в дуже тяжких умовах, але саме зараз є момент, коли можна втілити в життя реформи, які можуть спочатку бути не популярними серед населення, але в перспективі зможуть відіграти важливу роль у процесі покращення стану економіки загалом. Але здійснення певних заходів не має бути просто прикриттям лобістських дій на користь великого бізнесу, а повинно мати на меті якісне реформування економіки держави. Для цього потрібно провести реформи, що будуть стосуватися передусім саме оптимізації національної економіки через застосування офшорних механізмів для зменшення виведення великих капіталів у вільні економічні зони, посилення боротьби з агресивною політикою оподаткування для малого та середнього бізнесу. Для цього уряд має здійснити конкретні дії, а не робити популістські кроки.

Роль держави може виявитися в розробленні стратегії для діяльності офшорного бізнесу під юрисдикцією України, створенні сприятливих умов для розвитку бізнесу: спрощення податкової звітності й обліку, мінімізація особистої присутності в органах, зменшення фіскального тиску на інвестиції, створення соціально справедливої податкової системи, децентралізація податкової системи.

На нашу думку, доречною було б реалізація всіх перерахованих вище заходів не на території всієї держави, а на її певній частині. Реалізація шляхом створення в Україні ринку офшорних послуг, який мав би змогу створити конкуренцію із суміжними ринками за інвестиції та грошові ресурси (ураховуючи вдалу геополітичну позицію нашої держави на перетині Західної й Східної Європи).

Утілення в життя програми розвитку офшорів на території України має позитивно впливати на підвищення конкурентоспроможності українських суб’єктів підприємництва: малого та середнього бізнесу за рахунок використання національних офшор- них центрів задля оптимізації фінансових потоків, а також формування нових категорій платників податків, які будуть складатися з осіб, зареєстрованих в оф- шорних центрах.

Висновки. Ринок офшорних послуг є дуже перспективним для України. Це пов’язано з тим, що в умовах сильної конкуренції країни, зацікавлені в його монополізації, ведуть доволі агресивну політику. На сьогодні наша держава не є сильним конкурентом для розвинутих країн Європи в силу свого ослаблення через низку економічних, політичних, воєнних факторів, проте є потенціал розвитку переваг, насамперед розвитку внутрішнього економічного становища. Розвиток ринку офшорних послуг на території держави зможе стати зв’язною ланкою між розвитком внутрішнього та зовнішнього ринків. Загальна тенденція до світових глобалізаційних процесів, у тому числі й в економіці, має сприяти цьому. Розвиток офшорних ринків на території держави має також оптимізувати наслідки вступу України до СОТ і вирішити питання адаптації національної економіки до нових умов.