Охорона праці галузі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

з дисципліни «Охорона праці галузі»

 

 

Мета дисципліни «Охорона праці в галузі»- формування у майбутніх фахівців знань з правових і організаційних питань охорони праці, питань охорони праці та виробничої санітарії, техніки безпеки та пожежної безпеки, необхідний в їхній майбутній професійній діяльності відповідно до державних стандартів освіти. В результаті вивчення курсу студенти повинні

1. Організацію охорони праці на підприємствах виробничої і невиробничої сфери та зміст основних законодавчих та нормативних документів;
2. Основні вимоги безпеки до території підприємств, будівель і споруд та виробничих приміщень;
3. Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничих, адміністративно-побутових і допоміжних приміщень;
4. Характерні небезпеки і шкідливості, що проявляються на робочих місцях підприємств виробничої і невиробничої сфери;
5. Способи забезпечення належних мікрокліматичних умов в і
6. Небезпечні фактори, що виникають при роботі з обчислювальною технікою;
7. Вимоги електробезпеки та пожежної безпеки до виробничого обладнання.

1. Проводити аналіз стану охорони праці та виробничого травматизму на підприємстві;
2. Оцінювати санітарні умови праці на підприємстві та їх відповідність державним та галузевим нормам;
3. Проводити аналіз дотримання правил безпеки, стану пожежної безпеки та електробезпеки на підприємстві;
4. Розробляти конкретні заходи для створення належних умов праці, особливо при наявності небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

1. Стан безпеки праці в світі
2. Соціальний діалог в Європейському Союзі й Україна
3. Міжнародні стандарти SA 8000 «Соціальна відповідальність» і ISO 26000 «Настанова по соціальній відповідальності»
4. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності
5. Європейський Союз і законодавство з охорони праці
6. Міжнародні організації в сфері охорони праці: МОП, МАГАТЕ, ВООЗ, СНД

Стан справ з охороною праці у світі стає все більш актуальною проблемою як для профспілок, так і для міждержавних структур, насамперед Міжнародної організації праці. МОП розглядає цю тему як частину своєї Програми гідної праці. Підвищена увага до проблем безпеки праці пояснюється в першу чергу тим, що з кожним роком, незважаючи на заходи, що вживаються, у різних країнах зростає рівень виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, і кількість профзахворювань. Причому це стосується і тих країн, де їм приділяється, здавалося б, підвищена увага. До сфери безпеки праці все більшою мірою залучаються питання, пов'язані з самопочуттям працівника, і фактори, що побічно впливають на трудову діяльність, – вживання алкоголю, наркотиків і навіть інтернетозалежність (за даними Стенфордського університету, в США 14% жителів мають таку залежність).

Згідно з даними МОП, щороку в світі реєструється приблизно 270 млн. нещасних випадків, пов'язаних з трудовою діяльністю людини, і 160 млн. професійних захворювань. На виробництві гине майже 354 тис. працівників, з них у країнах з розвиненою ринковою економікою – 16, 2 тис, у колишніх соцкраїнах – 21, 4 тис, у Китаї – 73, 6 тис, в Індії – 48, 2 тис, в інших країнах Азії і Тихого океану – 83 тис, у країнах Близького Сходу – 28 тис, у країнах Африки південніше Сахари – 54, 7 тис, у країнах Латинської Америки та Карибського басейну – 28, 6 тис. (цифри округлено. – Прим, автора). Близько 12 тис. загиблих – діти.

До цих даних необхідно додати кількість тих, хто одержав профзахворювання і вибув з виробничого процесу, – цей показник у 2004 р. становив 2, 2 млн. осіб, причому серед захворювань 32% становили онкологічні, 23% – серцево-судинні, 19% – травматологічні, 17% – інфекційні.

Щодня у світі відсутні на робочому місці внаслідок хвороби (тимчасової непрацездатності) близько 5% робочої сили. Через витрати, пов'язані з нещасними випадками на виробництві, втрачається до 1250 млрд. доларів США, або майже 4% світового валового внутрішнього продукту.

Взагалі галузевий аспект безпеки праці потребує окремого розгляду, оскільки деякі галузі економіки є найбільш небезпечними для зайнятих у них працівників.

Велика кількість нещасних випадків на виробництві стається на дрібних і середніх приватних підприємствах. У Бельгії, наприклад, половина нещасних випадків зі смертельними наслідками і 40% профзахворювань припадає на підприємства з кількістю працівників до 100 осіб. В Австрії в 2001 р. створено спеціальний' підрозділ (Всесвітня служба страхування від нещасних випадків на виробництві – AUVA) для обслуговування підприємств з чисельністю працюючих менш як 50 осіб.

Багато уваги приділяється питанням охорони праці та здоров'я на виробництві у Європейському Союзі і країнах, що входять до нього. У структурі ЄС є кілька органів, які спеціально займаються проблемами трудового життя. З числа тем, що особливо досліджуються у ЄС, відзначимо проблему стресів на робочому місці. Зазначене агентство ЄС визначило стрес як «негативно забарвлену емоційну реакцію на трудовий процес, що виникає внаслідок психічних перенавантажень працівників, у тому числі через надмірні вимоги до роботи, авторитарного керівництва, конфліктів на робочому місці, насильства». До «класичних» факторів стресу віднесено також шуми, вібрацію та монотонність праці. За даними агентства, до 40 млн. працівників у країнах ЄС страждають на захворювання, пов'язані зі стресом. На наслідки стресів припадає 25% робочих днів, пропущених через хворобу, а витрати тільки з оплати лікарняних у зв'язку з цим становлять 20 млн. евро на рік. У цілому ж економічні втрати від стресу оцінюються в 150 млн. евро.

Комісія ЄС