Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Олександр Блок – життя і творчість

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Олександр Блок – життя і творчість
 
Серед справжніх, оригінальних і талановитих поетів, що проявили себе у останні роки дореволюційної Росії окремим, яскравим портретом постає Олександр Блок – останній великий віршотворець тих часів.
Народився Блок у 1880 році, 16 листопада за старим стилем, а помер у 1921, 7 серпня. Писати вірші він почав у кінці 19 століття і, як сформований поет, проявив себе перед революцією 1905 року. Повного розквіту і широкого розмаху його творчість досягла в роки реакції, нового підйому визвольної боротьби і першої світової війни (1907-1916). І, нарешті, останнє, всесвітньо відоме творіння поета, – поема «Дванадцять» – було створене вже після Жовтневої революції, у січні 1918 року, на початку історії радянської епохи.
За ті 20 років, що відділяють перші серйозні вірші Блока від поеми, творчість поета витримала глибокі, докорінні зміни. Лірик, який жив у своїй власній реальності, окремо від всього навколишнього світу (а саме таким почав Блок свою діяльність як поет) перетворився у справді національного митця, вся творчість якого овіяна історичними, соціальними, житейськими бурями того важкого революційного часу.
Якщо порівняти юнацьку лірику Блока з його зрілими віршами, може здатися, на перший погляд, що це писали два різних поети. Наприклад, ось рядки з його ранніх творів, що відносяться до інтимної лірики і схожі на своєрідні душевні молитви:
Я их хранил в приделе Иоанна,
Недвижный страж, – хранил огонь лампад.
И вот – Она, и к Ней – моя Осанна –
Венец трудов – превыше всех наград...
А ось як глибоко і разом із тим просто писав він тринадцять років потому, роздумуючи про долю батьківщини:
Идут века, шумит война,
Встает мятеж, горят деревни,
А ты всё та ж, моя страна,
В красе заплаканной и древней.
Доколе матери тужить?
Доколе коршуну кружить?
 
Поет дуже точно і вірно говорить про свій життєвий і творчий шлях, вважаючи, що це був «путь среди революций». Шлях цей був складним і важким, містив багато різних протиріч, проте в кінці-кінців – прямим та неухильним.
Чутливим слухом геніального поета Блок вловив невідворотне наближення великої революції. Приречений жити і творити у мороці і пітьмі капіталістичного світу, він ненавидів і проклинав його у свої віршах. Він вірив у майбутнє, вірив, що люди після революції отримають широку дорогу до вільного і щасливого життя. Тому поезія Олександра Блока була такою близькою і дорогою людям його часу та пізніших поколінь. Світ майбутнього поет уявляв веселим юнаком, про якого можна сказати:
Простим угрюмство – разве это
Сокрытый двигатель его?
Он весь – дитя добра и света,
Он весь – свободи торжество!
За походженням, родовими і сімейними зв’язками, товариськими відносинами поет належав до кола старої російської інтелігенції, яка свято з покоління у покоління служила літературі. Всі його найближчі родичі були або вченими, або літераторами: батько – професор-юрист та філософ, дід – професор-ботанік, бабуся, мати, обидві тітки – письменниці та перекладачі. А сам поет був одружений з дочкою самого Менделєєва.
Знаменним також є те, що народився Олександр Олександрович Блок у стінах Петербурзького університету, у так званому «ректорському домі», а прийняла на руки майбутнього поета його прабабуся, яка особисто знала ще коло друзів Пушкіна.
Батьки Блока розірвали шлюб одразу після його народження. Ріс і виховувся він у сім’ї діда (А. Н. Бекетова), у обстановці добре обладнаного петербурзького поміщицького будинку і на лоні прекрасної природи маленького підмосковного помістя Шахматово, де сім’я незмінно проводила літні місяці.
Проте головним чинником, який чинив вплив на формування особистості та характеру поета, була атмосфера стародавніх культурних традицій та легенд бекетівського дому. Тургенєв, Достоєвський, Салтиков-Щедрін та інші прославлені представники російської культури були тут не лише шанованими і знаменитими письменниками, ай просто хорошими знайомими. Тут ще пам’ятали Гоголя та товариськи переписувалися з Чеховим.
Взагалі література відігравала значну роль у житті бекетівської сім’ї. Тут кожен вмів писати і перекладати у віршах та прозі. Природньо, що і Олександр почав творити ще з 5 років. А дещо пізніще він вже «видавав» рукописний жкрнал, потім, років з 16, почав писати всерйоз, проте ще довго не показував свої твори нікому, крім матері, яка назавжди лишилася йому найближчою людиною.
У 1889 році мати Блока удруге вийшла заміж – за гвардійського офіцера. Олександр, якому тоді виповнилося 9 років, поселився з матір’ю та вітчимом у Гренадерських казармах, на окраїні Петербургу біля річки Велика Невка. Тут його оточував своєрідний пейзаж, що відобразився у його ранніх віршах: річка, по якій пропливали пароплави, баржі та човни, тінь Ботанічного саду, частокіл димлячих труб на іншому березі річки.
Саме тоді малого Блока віддали у гімназію. Сам він розказував пізніше, що тоді він вперше з затишної сім’ї потрапив до юрби гладко стрижених і репетуючих хлопців.
У 1897 році, потрапивши з матір’ю за кордон, у німецькому курортному містечку Бад Наугейм, Блок пережив першу, дуже сильну юнацьку закоханість, яка лишила глибокий слід у його поезії. Цьому коханню він посвятив одну із своїх збірок, що називається «Через дванадцять років».
У 1898 гімназію було закінчено і молодий Блок поступає на юридичний факультет Петербурзького університету. Через три роки, остаточно упевнившись, що ця наука йому зовсім непритаманна, він переводиться на слов’яно-російське відділення історико-філологічного факультету, яке і закінчує у 1906 році.
Як і гімназія, університет не лишив помітного сліду у житті поета. Його духовні інтереси знаходилися у зовсім іншій площині. Спершу він пережив захоплення театром, тоді літературою. На той час Блок написав уже чимало віршів, що, переважно відносилися до лірики кохання і природи. Трохи пізніше досить сильний вплив на поета справили вірші та філософські твори Володимира Соловйова.
Починаючи з 1898 року Олександр переживав дуже глибокі почуття до Любові Дмитрівни Менделєєвої, всі його юнацькі вірші говорять про це кохання. У листопаді 1902 року вони освідчилися одне одному і в серпні 1903 одружилися.
У цей час Блок вже вступив до літератури, примкнувши до символістів. Дебют його відбувся весною 1903 року, причому майже одночасно у петербурзькому журналі «Новий шлях» і в московському альманасі «Північні квіти».
У подальшій творчості Олександра Блока зі зростаючою силою звучать ноти гарячого співчуття простому люду, праведного гніву на все те, що заважає йому жити. Після революції 1905 року він побачив активність народу, його волю у боротьбі за свободу та щастя, а у самому собі відкрив «громадянина», вперше відчув притаманне кожному істинному і чесноу художнику почіття кровного зв’язку з народом і усвідомив свою громадську відповідальність за письменницьку справу.
Попередня інертність Блока до громадсько-політичного життя змінилася у 1905 році жадібним інтересом до того, що відбувалося. Він приймав участь у революційних демонстраціях і якось навіть ніс червоне знамено на чолі однієї з них. Всі ці події чітко відобразилися у його подальшій творчості.
У роки імперіалістичної війни Блок безперечно став першим поетом країни. У літературному середовищі його ім’я було оточене повагою та шаною, а число поклонників неухильно зростало. Для людей, які розуміли поезію стало ясним, що силою дарування і глибиною своїх роздумів він стояв вище від сучасників і став у один ряд із ліиками минулого. У його віршах чудовими були надзвичайна сила безпосереднього ліричного почуття, чесність. музичність поетичної мови. Особливою любов’ю користувався він серед тодішньої молоді.
Пізніше, у травні 1917 року, Блока притягнули до роботи у Надзвичайній слідчій комісії, що була заснована для розслідування діяльності царських міністрів і сановників. Ця робота захопила поета, відкривши перед ним велетенську «помийну яму» самодержавства. За матеріалами допитів та показань він написав документальну книгу «Останні дні імператорської влади».
У своїй перлині – поемі «Дванадцять» – Блок з гігантським натхненням і блискучою майстерністю відтворив образ звільненої революцією країни, яку представив як стихійну, нестримну «світову пожежу», у очищаючому вогні якої мав згоріти увесь старий світ.
Одразу після «Дванадцяти» була написана революційно-патріотична ода «Скіфи», якою і увінчалася творча діяльність Олександра Блока. Ця поема завершує давню традицію російської класичної поезії, яка багаторазово поверталася до теми історичних шляхів та долі Русі. Переживаючи це питання заново, поет підняв голос на захист Радянської Росії, вбачаючи у ній образ майбутнього світу, оплот всього кращого, що було на той час створене людством.
Зимою, весною та літом 1921 року відбулися останні тріумфальні виступи Блока у петрограді та Москві, на яких він представив виступи про Пушкіна та читав свої вірші.
У травні поет відчув погіршення свого здоров’я, яке скоро переросло у важку хворобу. Вранці, 7 серпня, він помер.
Смерть Блока вразила всіх. Ось як згадує про неї тодішній письменник К. Федін: «Блок умер молодым, но станно ощутилось, что с Блоком отошла прежняя, старая эпоха, та, которая, дожив до революции, сделала шаг в её владения, как бы показав, куда надо идти, и упала, обессиленная тяжестью своего дальнего пути. Стало очевидно, что уже никто оттуда не сделает такого шага, а если повторит его, в том не будёт подобного мужества и подобной тоски о правде будущего, какие проявил Александр Блок».
 
Список використаних джерел
 
1. Бекетова М. А. Александр Блок. – Ленинград, 1968 г.
2. Родинкин В. Блок-творец, Блок-философ, Блок-поэт. – М., 1978 г.
Фото Капча