Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Олександр Петрович Довженко у кіноповісті «Зачарована Десна»

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
3
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Олександр Петрович Довженко у кіноповісті «Зачарована Десна»
 
Кіноповість “Зачарована Десна” складається з об’єднаних між собою місцем дії і героями маленьких оповідань про дитинство хлопчика Сашка і публіцистичних та ліричних письменницьких відступів.
Значне місце тут відведене описам природи. Усі вони динамічні. Нема у творі жодного статичного і не оживленого присутністю людини пейзажу. У них завжди діє або сам Сашко – мрійник і фантазер, або хтось з його рідних чи знайомих. Птахи, тварини, зорі, трави – все говорить чи принаймі розуміє мову людей. Справді, два деркачі, що почали перегукуватися в траві над Десною, раптом притихли, немов почуваючи, що мова йде про їхню деркацьку долю “. Або: “О! Вже кульгає... – кряче було стара качка своїм каченятам. – Киш у ситняк! ”
Сашко живе разом а усім, що оточує його: “Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні – весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаство – качки, чайки, журавлі. Летять чорногузи, як чоловіки у сні. І плав пливе. Пропливають лози, верби, в’язи, тополі у воді, зелені острови”.
Твір пройнятий народним гумором. Згадаймо, як хлопчик іде “шанувати великих людей”, епізод із освяченням пасок або опис “собачого артиста” Пірата. Підсміюється, але дуже тактовно, автор і над релігійними переконаннями своих односельців: “Самого ж бога не те щоб не визнавали, а просто з делікатності не наважувались утруждати безпосередньо. Повсякденні свої інтереси прості люди хорошого виховання, до яких належала і наша сім”я, вважали по скромності недостойними божественного втручання.
Тому з молитвами звертались до дрібніших інстанцій, – до того ж Миколая, Петра та інших”.
Кіноповість “Зачарована Десна” відзначається всепроникаючим ліризмом. Це досягається широким вживанням народнопісенних зворотів, фольклорних образів-символів: “Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий”, “Із стріх вода капле, із стріх вода капле... “.
Форма звернення оповідача створює враження причетності і читача до описуваного: “Але сідаймо ще раз у вербові човни, прошу вас. Візьмемо весла ясенові і вернімось на Десну... “
Твір також багатий на різноманітні художні засоби.
Так, тютюн для Сашка цвів поповими ризами, кукурудза нагадувала стрункі тополі. Отця Кирила батько втяг, “як сома в свій ковчег до корів і овечок”, кашель у дідових грудях клекотів, мов лава у вулкані. Як бачимо, порівняння увиразнюють зображені предмети і картини, роблять їх зримими і водночас розкривають оригінальність бачення героєм навколишнього світу. Вже в ранньому віці майбутній митець виявив у себе здатність порівнювати: “Все жило в моїх очах двоїстим життям. Все кликало на порівнянні, все було до чогось подібне, давно десь бачене, уявлене й пережите”.
Не можна обійти увагою й специфічні довженківські гіперболи. Ось Сашко слухає колядки, в яких дівчата “... довго й повільно, ніби линучи в безмежну далечінь часу, на сімсот, може, літ виспівують мені талан”. Або бійка на сінокосі. До реальних подій уява хлопчика домальовує фантастичне: “Вже замахнувся дід на Самійла сокирою... Тоді я не витримував і затуляв очі, а вони рубали один одного сокирами, як дрова. Кров лилася з них казанами... ”
Це очевидне перебільшення виправдане всім змістом твору, в центрі якого знаходиться Сашко з його фантастичним сприйняттям навколишнього світу.
Притаманний письменникові і такий прийом, як контрастне зображення подій і явищ. Пригадаємо, як в один день у хаті Довженків народжується дитина і помирає прабабуся Марусина. Або монолог – міркування Сашка про приємне та неприємне, де так достовірно передано дитяче сприйняття світу. Зображені контрасти спонукають читача до філософських роздумів про сенс людського буття.
Слід відзначити реалізм автора у зображенні побутових деталей. Наприклад, описуючи буяння городини й саду, письменник зауважує, що у завжди напівголодних дітей, які поласують фруктами, “цілий день живіт як бубон”. Реалістично описує він свою хату, схожу на “стареньку білу печерицю”, тісну для великої сім’ї, картини монастирів у ній і особливо картину “страшного божого суду”, не забувши сказати, що її мати купила за курку на ярмарку на страх лютим своїм ворогам – бабі, дідові і батькові”. Реалістичні і разом з тим трагічні опис смерті чотирьох Сашкових братів від епідемії, затоплення повінню села та багато інших сцен та епізодів.
У публіцистичному відступі письменник, розповідаючи про нелюдські злочини фашистів, ніби кидає світові глибоко хвилюючі й пристрастні слова: “Горів і я тоді у тім вогні, загибав усіма смертями людськими, звірячими, рослинними: палав, як дерево чи церква, гойдався на шибеницях, розлітався прахом і димом од вибухів катастрофічних”. Це метафоричне висловлювання виростає до глибокого символу. За словами критика Ю. Барабаша, саме тут видно “злиття художника зі своїм народом, яке визначає глибоку народність його творчості”.
Фото Капча