Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація медичного забезпечення потерпілих від аварії на ЧАЕС

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Медичне забезпечення населення, постраждалого від аварії на ЧАЕС здійснюється відповідно до Програми заходів з організації спеціалізованої медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На початок 2007 р. в медичних закладах системи охорони здоров'я України на обліку перебували 2405890 осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, в тому числі 428058 дітей.
В Україні створено систему медичного спостереження за постраждалими, в яку входять щорічна диспансеризація, амбулаторне та (у разі показань) стаціонарне лікування і реабілітаційні заходи в санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах. Наприклад, у 2006 р. медичними оглядами було охоплено 94, 5% дорослого населення і 99, 4% дітей. Ці показники є стабільними впродовж останніх чотирьох років.
У зв'язку з віком осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, за результатами диспансеризації зменшується кількість визнаних здоровими. Частка таких людей серед «ліквідаторів» за чотири останніх роки зменшилася на 2% і становить лише 5, 3%. Аналогічну ситуацію виявлено і в інших групах спостереження, зокрема серед дітей (лише 20, 6% з них визнано здоровими).
Показники захворюваності серед дорослого постраждалого населення залишаються стабільними протягом останніх трьох років, а в деяких випадках (хвороби системи кровообігу, нервової, кістково-м'язової систем і сполучної тканини) навіть дещо знизилися. У 2007 р. експертні комісії зі встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізівного випромінювання та інших шкідливих чинників, які виникли внаслідок аварії на ЧАЕС, підтвердили причинний зв'язок у 70% випадків із 10 тис. медичних справ постраждалих. Основними хворобами, які визнаються пов'язаними з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні та цереброваскулярні захворювання, хвороби системи кровообігу та нервової системи, у дітей – онкопатологія та вроджені вади розвитку. Ці ж хвороби є основними причинами інвалідності постраждалих на ЧАЕС. На обліку в лікувальних закладах перебуває 77285 інвалідів дорослого віку та 1957 інвалідів дитинства. У 2007 р. показник первинної інвалідності становив 26, 14 на 10 тис. населення і впродовж останніх чотирьох років має тенденцію до зниження. Показники смертності дорослого постраждалого населення дещо знизилися порівняно з минулим роком. Структура смертності залишається незмінною і не відрізняється від такої серед інших категорій населення.
Окрему увагу приділяють вивченню поширеності та захворюваності на рак щитоподібної залози серед постраждалих осіб. Аварія на ЧАЕС визнана однією з незаперечних причин поширення цього захворювання.
За період з 1986 по 2007 р. в Україні було прооперовано 3385 хворих на рак щитоподібної залози, чий вік на момент аварії становив від 0 до 18 років. Віковий розподіл прооперованих хворих показав, що понад 70% з них становлять хворі, яким на момент аварії було від 0 до 14 років.
Наведені дані переконливо свідчать про необхідність здіснення довгострокового скринінгового обстеження осіб, які на момент аварії були в дитячому та підлітковому віці і проживали на територіях, забруднених радіоактивним йодом. Тим більше, що, за науковим прогнозом, післядія «чорнобильського» йоду триватиме ще приблизно 10-15 років.
Останнім часом спостерігається стабілізація показників захворюваності постраждалого дитячого контингенту в межах 1382, 6-1383, 5 на 1 тис. населення. Протягом останніх років стабільними залишаються показники захворюваності органів травлення, нервової системи, шкіри та підшкірної клітковини, вроджених вад розвитку. Дещо знизилися показники щодо хвороб органів дихання, але значно зросли за післяаварійні роки показники захворюваності кістково-м'язової системи та сполучної тканини.
Діяльність спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів і загальної мережі медичних закладів спрямована на максимальне надання медичної допомоги постраждалим. 92-93% дорослих осіб і 90% хворих дітей лікуються амбулаторно, від 20 до 30% дорослого населення (залежно від групи спостереження) і 15-16% дітей – стаціонарно. Щороку зменшується кількість осіб, які перебувають на санаторно-курортному лікуванні. Серед дорослих – це 3-7% (у 2002 р. – до 10%), серед дітей – 26, 5% (у 2002 р. – 32, 5%). Встановлений термін санаторно-курортного лікування становить 18 діб.
Тенденція, яка останнім часом набула поширення в цьому питанні, фактично призвела до підміни санаторно-курортного лікування оздоровленням і безпідставного використання спеціалізованих баз санаторіїв для звичайного оздоровлення. Необхідно переглянути і вимоги тендерів щодо закупівлі послуг санаторно-курортних закладів у бік збільшення терміну лікування і приділити пильну увагу організації справді відновного лікування в умовах санаторних закладів системи МОЗ України та інших відомств.
Ще один надзвичайно важливий аспект: для повного забезпечення потреб постраждалих ефективними лікувальними заходами та лікарськими засобами не вистачає коштів державного і місцевого бюджетів.
У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України №1303 від 17 серпня 1998 р. «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» зазначено, що «витрати, пов'язані з цим, проводяться за рахунок асигнувань, що передбачаються відповідними бюджетами на охорону здоров'я, а також коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення». Однак видатки на пільгове забезпечення постраждалих лікарськими засобами з року в рік зменшуються і в деяких регіонах становлять лише 12-16 грн на особу на рік.
Також триває практика вибіркового фінансування заходів з комплексного медико-санітарного забезпечення постраждалих осіб, передбачених МОЗ України на поточний рік. Вкотре не передбачено фінансування Українського спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення, Українського НПЦ ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин, видання щорічної статистичної збірки показників надання медичної допомоги постраждалому населенню.
Зазначені негаразди негативно позначаються на моральному стані постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а через те, що затримуються терміни надання медичної допомоги, і на стані їхнього здоров'я.
Фото Капча