Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація спостережень за рівнем забруднення атмосфери

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Фонова концентрація
2. Гігієнична оцінка рівня забруднення атмосфери
3. Вплив метеорологічних умов на вміст забруднюючих речовин у атмосферному повітрі
4. Часова мінливість концентрацій шкідливих речовин у повітрі
5. Організація спостережень за рівнем забруднення атмосфери
5.1 Загальні вимоги
5.2 Розташування й кількість постів спостережень
5.3 Програма й терміни спостереження
6. Вимір рівня забруднення повітря, зумовленого викидами автотранспорту
7. Аналітична оцінка стану повітря
Висновок
Використана література
 
Вступ
 
Розвиток цивілізації у світі супроводжується значними екологічними витратами. У цьому не останню роль грає збільшення світового парку автотранспортних засобів – кількість викидів від експлуатації автотранспорту зростає великими темпами [1].
По мірі росту кількості транспортних засобів, у двигунах яких cпалюється все більше органічного палива, треба очікувати збільшення впливу транспортного комплексу на навколишнє середовище й людину. Негативний вплив його проходить за рахунок викидів забруднюючих шкідливих речовин, які входять у склад вихлопних газів двигунів, споживання кисню, підвищеного рівню шуму, теплового й радіаційного випромінювання. Найголовніші з негативних впливів – це отруєння біологічних ресурсів в результаті забруднення навколишнього середовища (повітря, води, грунтів) токсичними речовинами, знешкодження живих організмів.
З кожним роком по мірі збільшення транспортного парку зростає й потреба у паливі. У зв'язку з цим кожного року збільшується й кількість автозаправних станцій, які згідно з Постановою Кабінета Міністрів України №142 від 14. 02. 2001 року занесені до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку [2, 3]. Тільки за 1998-2000 роки у Донецьку побудовано 51 нову АЗС, тобто збільшилося навантаження від станцій на навколишнє природне середовище.
Мережа автозаправних станцій робить свій внесок у формування міського фонового забруднення, у збільшення вмісту домішок на значній відстані від джерел забруднення й до глобальних змін у складі атмосфери, що може привести до багатьох небажаних наслідків, в тому числі до зміни клімату.
АЗС являються стаціонарними джерелами забруднення атмосферного повітря – за рахунок випарування бензину й дизельного палива з резервуарів для їх зберігання. Вміст цих речовин у атмосферному повітрі міста не контролюється на постах спостереження. Але існує розвинена мережа станцій, до яких кожного року приєднуються нові, а бензин й керосин – токсичні речовини, які можуть спричинити незворотну шкоду організму, що призводить до функціональних порушень. Вони можуть викликати гострі та хронічні отруєння.
Хоча розвинена сіть станцій, які розташовуються по головним магістралям міста на незначних відстанях одна від іншої дозволяє зменшити викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел – автотранспорту: автомобілі не відхиляються від свого маршруту, тобто не спалюють додаткової кількості палива на проїзд до автозаправної станції, але АЗС все ж таки приймають до себе транспорт, який для заправки повинен заглушити мотор (часто проводяться гальмування автомобілів й викидається найбільша кількість домішок). Тобто автозаправні станції – це й ще джерела викиду вибухових газів – газів, вміст яких у атмосферному повітрі міста контролюють й відома їх фонова концентрація.
 
1. Фонова концентрація
 
Зростання викидів шкідливих речовин у атмосферу в результаті процесів індустріалізації і урбанізації призводить до збільшення вмісту домішок на значній відстані від джерел забруднення й до глобальних змін у складі атмосфери, що у свою чергу може привести до багатьох небажаних наслідків, в тому числі до зміни клімату.
Виділяють глобальне фонове забруднення атмосфери, обумовлене всією сукупністю світових викидів (або викидів окремих країн), і міське фонове забруднення атмосфери, обумовлене викидами джерел у даному місті. Характерною рисою фонового забруднення є одночасність зміни його над великими територіями під впливом атмосферних процесів. Кількісна оцінка рівня забруднення атмосферного повітря виражається через концентрацію забруднюючої речовини. Як відомо, концентрація забруднюючої речовини в атмосфері дуже мінлива в часу і просторі, і значення в одному і тому ж місці в різні моменти часу або в той самий момент у різних істотно розрізняються. Тому в якості рівня фонового забруднення атмосфери звичайно приймається концентрація забруднюючої речовини, отримана осереднюваням по великій площі або за тривалий період (місяць, рік).
У зв'язку з цим необхідно визначати й постійно контролювати рівень забруднення атмосфери поза зоною безпосередньої дії промислових джерел й тенденцію його подальших змін. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) у 60-і роки ХХ сторіччя утворила світову мережу станцій моніторінгу фонового забруднення атмосфери (БАПМоН). Ціль мережі станцій БАПМоН – отримання інформації про фонові рівні концентрації атмосферних складових, їх варіації й довгоперіодні зміни, по яким можливо робити висновки про вплив людської діяльності на стан атмосфери. Організація такої служби дозволяє накопичити матеріал для оцінки можливих змін клімату, пересування й випадіння шкідливих речовин, оцінити атмосферну частину біологічних циклів.
Зростаюча гострота проблеми забруднення навколишнього природного середовища у глобальному масштабі призвела до утворення у 70-і роки ХХ сторіччя комітету ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП). Комітетом було прийнято рішення про утворення глобальної системи моніторінгу навколишнього середовища (ГСМНС), яка призначена головним чином для спостереження за фоновим станом біосфери у цілому та в першу чергу за процесами її забруднення [4].
 
2. Гігієнична оцінка рівня забруднення атмосфери
 
Стан або
Фото Капча