Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Організація стоматологічної допомоги населенню

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
11, 4% із загальної кількості відвідувань лікарів припадає на частку лікарів-стоматологів. Стоматологічні захворювання (карієс зубів, хвороби тканин пародонта, захворювання слизової оболонки порожнини рота та ін.) відносяться до найбільш поширених захворювань людини на земній кулі. Згідно даних ВООЗ більше 80% населення планети страждає на захворювання пародонта, що зумовлює значну втрату зубів, появу хронічних вогнищ інфекції, та зниження реактивності організму. Недарма, захворювання пародонта називають «чумою цивілізації» і вважають однією з провідних медико-соціальних проблем сучасності, а пародонтологію виділили в окремий розділ стоматології. Усе це зробило дуже актуальними проблеми пошуку нових методів лікуван та нових схем профілактики стоматологічних захворювань, на основі вивчення їх етіології та патогенезу.
Питання раціональної гігієни та профілактики стоматологічних захворювань є дуже важливою проблемою. Стоматологічна допомога є суттєвою складовою частиною динамічного спостереження за дітьми.
Надання державної стоматологічної допомоги передбачається у VII розділі Основ законодавства України про охорону здоров’я (1992 р.), згідно якого громадянм україни передбачена забезпечення у відповідних медичних закладах кваліфікованим стоматологічним наглядом і лікувально-профілактичною допомогою.
На сьогодні найбільш ефективним виявилось надання терапевтичної стоматологічної допомоги за дільнично-територіальним принципом, що і лежить у основі диспансерної роботи.
У сільській місцевості пацієнтів оглядає стоматолог сільської лікарської амбулаторії чи відповідного підрозділу центральної районної лікарні. Якщо пацієнт потребує більш складної стоматологічної допомоги – його направляють на консультацію до обласної стоматологічної поліклініки.
Чисельність стоматологічних закладів зазнала суттєвих змін. Так, до останнього десятиріччя ХХ ст. їх кількість збільшувалась переважно за рахунок державної і комунальної власності. Останнім часом вона зростала завдяки приватному сектору, оскільки відбулося зростання попиту населення на більш якісні стоматологічні послуги. За останнє десятиріччя кількість державних стоматологічних закладів значно скоротилась. За останні роки саме в стоматології ряд обласних поліклінік акціонувалися (м. Запоріжжя, м Вінниця), перейшли на повний госпрозрахунок (м. Біла Церква Київської області) або здані в оренду колективу у формі товариств з обмеженою відповідальністю (м. Херсон).
На сьогодні в Україні зареєстровано більше 2100 юридичних і 3000 фізичних осіб, які надають стоматологічну допомогу в недержавних закладах. Це все негативно вплинуло на доступність стоматологічної допомоги населенню.
Чисельними дослідженнями доведено, що там, де покращується стоматологічний статус (знижується рівень хвороб порожнини рота), спостерігається покращення загального стану здоров’я населення (ВООЗ, Geneva, 1992). Хвороби пародонта можуть виконувати функцію як пускового так і підтримуючого (що є не менш важливим) механізму розвитку системних захворювань, що в свою чергу свідчить лише про загальномедичну та соціальну їх значимість.
Враховуючи актуальність даної проблеми, ВООЗ створила спеціальний план роботи, який повинен покращити стоматологічне здоров’я населення в Європейських країнах до 2010 року (табл. 1). Україна також прийняла до реалізації глобальні цілі ВООЗ до 2010 року (табл. 1) та європейські цілі до 2015 року і запропонувала свою програму (табл. 2).
 
Таблиця 1
Напрямки покращення стоматологічного здоров’я в Європейських країнах до 2010 р. 
з/п Вік жителів Прогнозовані показники стоматологічного здоров’я
1. Діти віком
6 років 80% і більше будуть здорові (вільні від карієсу) ;
середній КПВ тимчасових зубів не буде перевищувати 2, 0
2. Діти віком
12 років середня інтенсивність карієсу постійних зубів не перевищить КПВ 1, 5, в якому компонент “К” (нелікований) буде менший 0, 5;
середня кількість секстантів зі здоровим періодонтом буде не менше 5, 5
3. Підлітки віком
15 років середня інтенсивність карієсу постійних зубів не перевищить КПВ 2, 3, в якому компонент “К” (нелікований) буде менший 0, 5;
не буде видалених зубів з приводу карієсу;
середня кількість секстантів зі здоровим періодонтом буде не менше 5, 0
4. Молодь
18 років не буде видалених зубів з приводу карієсу або хвороб періодонта;
середня кількість секстантів зі здоровим періодонтом буде не менше 4, 0
5. Населення 35-44 років не більше 1% беззубих пацієнтів;
90% пацієнтів зберігають 20 і більше природних функціонуючих зубів
 
Таблиця 2
Стоматологічне здоров’я населення України у світі глобальних завдань Всесвітньої організації охорони здоров’я
з/п Вік жителів Глобальні завдання стоматологічного здоров’я населення в Європейських країнах до
2010 року Глобальні завдання стоматологічного здоров’я населення України до
2010 року Стан стоматологічного здоров’я в Україні на кінець XX ст. 
1. Діти віком 6 років 90% дітей будуть мати здорові зубуи;
КПВ+кп не буде перевищувати 2, 0 30% дітей будуть мати здорові зуби;
КПВ+кп не буде перевищувати 2, 5 лише 20% мають здорові зуби;
КПВ+кп перевищує 3, 0
2. Діти віком 12 років середня інтенсив-ність карієсу постійних зубів не перевищить
КПВ 1, 5;
компонент “К” буде менший 0, 5 середня інтенсив-ність карієсу постійних зубів не перевищить
КПВ 3, 0;
компонент “К” буде менший 0, 65 КПВ перевищує 3, 6;
компонент “К” вищий 0, 85
3. Підлітки віком
15 років середня кількість секстантів зі здо-ровим періодон-том буде не менше 5 з 6 розповсюдженість гінгівіту не повинна бути більше 75%, зі здоровим періодон-том буде не менше 3 з 6 секстантів розповсюдженість гінгівіту близько 82%, зі здоровим періодонтом 1 з 6 секстантів
4. Молодь
18 років не буде видалених зубів 85% не буде мати видалених зубів тільки 70% не мають видалених зубів
5. Населення 35-44 років беззубих пацієнтів буде не більше 1% беззубих пацієнтів буде не більше 1% кількість беззубих пацієнтів сягає 1, 9% 
 
Такі показники свідчать майже про відсутність профілактики. Особливо це яскраво виражено у Закарпатській, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській областях, де потреба населення у санації становить 50-75%.
В умовах перехідного періоду, який переживає наша країна, не менш важливою є і економічна ефективність. Якраз на ниві стоматології вона найбільш вагома і швидко досягається. На сьогодні, витрати лише на надання терапевтичної стоматологічної допомоги сьогодні складають 500 млн. грн. на рік. Скорочення захворюваності на 40% принесе економію близько 200 млн. грн., а це річна потреба для поповнення парку медичної апаратури в стоматологічних закладах.
Вирішення проблем, які виникли в стоматології на сучасному етапі, можливе лише шляхом комплексного підходу, а інструментом реалізації такого підходу є Національна програма профілактики стоматологічних захворювань. У країнах, де реалізували подібні програми, досягнуте скорочення стоматологічних захворювань від 40% до декількох разів.
 
Список використаних джерел:
 
Голяченко О. М., Сердюк А. М., Приходський О. О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. – Тернопіль-Київ-Вінниця: Лілея, 1997.
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 2004 року № 4004-XII // ВВР. – 2004. – № 27.
Здоров’я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров’я (щорічна доповідь. 1997 рік.). – К., – 1998.
Полянський О. А. Організація стоматологічної допомоги населенню / Соціальна медицина та організація охорони здоров’я / під заг. ред. Ю. В. Вороненка, В. Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – C. 493-532.
Фото Капча