Організаційно-економічні механізми забезпечення конкурентоздатності підприємства (на прикладі швейної промисловості)

В умовах зростаючої конкуренції, а також розширення асортименту запропонованої споживачеві продукції швейної промисловості, споживачі стають все більш вимогливішими. Актуальними стають не тільки ціна та якість запропонованих виробів, а також “м’які” споживчі параметри виробів. З цих позицій тенденції розвитку споживчого попиту пропонується вважати структуроутворюючим елементом механізму забезпечення конкурентоздатності підприємства. Прагнення добитися переваг в конкурентній боротьбі змушує компанії пропонувати нові моделі виробів, що забезпечують споживачу підвищення степені задоволення потреби при незмінних витратах або витратах що зменшуються. Процес вдосконалення продукції швейної промисловості може в короткі терміни привести до помітних змін в параметрах виробу і викликати зниження конкурентоздатності моделей, що випускалися раніше.

В роботі пропонується використовувати моніторинг кон’юнктури ринку, як організаційно-економічний інструмент, що забезпечує своєчасну інформацію про зміни попиту і пропозицій на продукцію підприємств швейної промисловості і розглядати його як складову механізмів забезпечення конкурентоздатності продукції і підприємств.

Ефект моніторингу кон’юнктури визначається приростом прибутку Пм (від збільшення продажів) і відвернутим збитком Зм (за рахунок своєчасного коректування поведінки фірми), а ефективність витрат на його проведення Ем у вигляді відношення:

 , (2)

де Вм – витрати на проведення та організацію моніторингу.

З метою визначення причин збитковості магазину “Весна” було проведено моніторинг на основі запропонованої анкети, що заповнювалась відвідувачками фірмового магазину. Інформація отримана в результаті моніторингу, дала можливість виявити недоліки в роботі магазину і сформувати стратегію асортиментної політики швейної фірми. Завданням асортиментної політики є те, щоб в кожний даний момент (і розумній перспективі) набір товарів, що випускаються фірмою, оптимально відповідав потребам споживачів як за якісними характеристиками, так і у відношенні кількісних об’ємів. Загальна ціль асортиментної політики є похідною від стратегічних та тактичних цілей фірми.

За проведеними дослідженнями в роботі запропоновано ряд заходів для забезпечення конкурентоздатності продукції на внутрішньому ринку:

створення на підприємствах підрозділу маркетингу, який має забезпечувати ефективність торгівлі на внутрішньому ринку;

застосування основного принципу моніторингу – регулярне спостереження за станом попиту та пропозиції на внутрішньому ринку;

оптимальне розширення асортименту представлених виробів у фірмовому магазині у відповідності до моніторингу;

гнучке ціноутворення включаючи проведення розпродажів на несезонні товари.

Зміна попиту споживачів викликає відповідну перебудову інноваційної політики компаній, направляє її на покращення найбільш важливих споживчих характеристик продукції. На основі перспективних вимог виявляється коло інноваційних проблем, що вимагають вирішення.

Таким чином, для забезпечення конкурентоздатності підприємства до інновацій застосовується системний підхід, який пов’язаний із попитом на продукцію підприємства. Обгрунтована структура механізму забезпечення конкурентоздатності підприємства на основі інноваційного пошуку, що відображено на приведеній схемі (рис. 4). Інновації повинні задовольняти ряд вимог, а саме:

 

Рис. 4. Механізм забезпечення конкурентоздатності підприємства на основі інноваційної діяльності

 

1. Рівень ефективності витрат повинен бути вище середньофірмового і близьким до банківських ставок відповідних за термінами кредитів.

2. Інновації повинні носити системний характер і не допускати “провисання” окремих напрямків діяльності фірми. Наприклад, інновації, що приводять до росту об'ємів виробництва потребують відповідного вдосконалення в області транспорту, складського господарства. Якщо ж подібної системності нема, то ефект першочергової інновації може бути нереалізований. Виключенням є випадок наявності резервів у суміжних сферах діяльності.

3. Дотримання заданого характеру оновлення – інновації не повинні здійснюватись випадково і без попередньої постановки цілей. У зв’язку з цим в основу інноваційного пошуку слід положити принципи функціонально-вартісного аналізу (ФВА). При цьому можлива тендерна схема підбору розробників. В цілому алгоритм інноваційного пошуку у діючій фірмі може бути представлений схемою (рис. 5). В результаті реалізації такого алгоритму створюється не просто інноваційний проект, а інновація, що вирішує певні завдання конкурентоздатності фірми, оскільки поняття “вузькі місця” враховує загрозу нестабільності і її наслідки, що впливає на конкурентоздатність фірми.

4. Для інноваційного пошуку важливо є його неперервність. Будь-яка зупинка буде негайно використана конкурентом. Крім цього необхідний органічний зв’язок інженерних рішень з економічними цілями. Його відсутність робить інноваційний пошук беззмістовним.

 

 

1. Питання забезпечення конкурентоздатності вітчизняних підприємств набуває особливого значення на сучасному етапі розвитку суспільства.

Існування різних підходів до конкурентоздатності зумовило появу різних визначень самого поняття конкурентоздатності. Запропоноване в роботі визначення, на думку автора, найбільш повно характеризує це поняття. Конкурентоздатність підприємства – це його здатність здійснювати прибуткову господарську діяльність в умовах конкуренції на ринках збуту продукції підприємства. Виробництво конкурентоздатних товарів – вирішальна передумова конкурентоздатності підприємства. Таким чином пов’язуються в роботі два поняття конкурентоздатності підприємства і продукції.

2. Забезпечення конкурентоздатності підприємства пропонується розглядати як систему в склад якої входять наступні блоки: підготовчі роботи, аналіз і діагностика, в тому числі аналіз продукту, аналіз ринкових цін, дослідження ринків, аналіз форм і методів збуту, аналіз конкуренції, прогнозування диференціації продукції, інновацій, науково-технічного розвитку, перспектив ринків, потреб, цін, конкуренції, регулювання цін і витрат виробництва, стратегічне планування, завдання управління маркетингом, аналіз фінансового стану підприємства.

3. В роботі пропонується визначати конкурентоздатність підприємства як величину, що залежить від конкурентоздатності конкретних товарів на конкретних ринках збуту цих товарів. Конкурентоздатність підприємства прямо пропорційно залежить від конкурентоздатності товару. Для визначення