Організаційно-методичне забезпечення фізичного виховання студенток з урахуванням оваріально-менструального циклу

В основному навчальному відділенні студентки умовно поєднувалися в сильну, середню і слабку мікрогрупи залежно від поточного функціонального стану, який пов'язаний з фазністю МЦ кожної з них (таблиця 1). У процесі занять визначалася загальна і моторна щільність, інші компоненти.

Використовувалися тривалі, перемінні, безперервні, інтервальні навантаження, круговий метод. Враховували зміни поточного стану студенток, оцінювали початок стомлення, емоційний стан.

Проведені дослідження і порівняння отриманих даних дозволили виявити у студенток експериментальної групи поліпшення фізичної підготовленості (кращими виявилися результати бігу на 100 і 3000 м, у стрибках в довжину, у тестах на згинання тулуба і згинання рук в упорі), (таблиця 2). Таких істотних змін у контрольній групі не було.

Якісні позитивні зміни відбулися й у функціонуванні фізіологічних систем. У студенток експериментальної групи зросла ЖЄЛ, збільшився час затримки дихання як на вдиху, так і на видиху (таблиця 3). Ці результати свідчать про зміну функції зовнішнього дихання, про зростання здатності легень забезпечувати надходження кисню до організму (А. З. Колчинська, і співавт. 1983), про визначене тренування дихального центру до розвитку гіпоксії та гіперкапнії (М. М. Філіппов, 1995), що є свідченням переходу організму на більш якісний рівень регулювання життєвих процесів.

Підтвердженням цього висновку стали результати психофізіологічних досліджень. По-перше, у студенток експериментальної групи зросла лабільність нервової системи: за результатами “теппінг-тесту” збільшилася сума рухів, покращилася рухливість нервових процесів у динаміці виконання тесту (рис. 1).

По-друге, виявлена якісна та кількісна зміна розумової працездатності: зменшився час переробки стандартної інформації (тест “кільця Ландольта”), її обсяг зріс за рахунок меншої кількості помилок. У контрольній групі таких значимих змін не відбулося.

Більш детальний аналіз функціональних змін в організмі студенток, які увійшли до експериментальної групи, дозволив виявити комплекс суттєвих перебудов у системі дихання, кровообігу, енергетичного обміну, які проявилися як у стані спокою, так і у процесі м'язової діяльності. Використання методу варіаційної пульсометрії дозволило встановити такі зміни в регуляції серцевої діяльності, які характеризують оптимізацію активності симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи, а також формування механізмів стабілізації серцевого ритму на тлі зниження ступеню напруження центральних механізмів регуляції.

 

Таблиця 2

Показники фізичної підготовленості студенток

Тести Експериментальна група Контрольна група

вересень травень вересень травень

Біг 100 м, с 16, 710, 17 16, 120, 16 16, 680, 24 16, 510, 21

 

Біг 3000м, хв., с 17, 5614

16, 540, 11 17, 480, 24 17, 290, 27

Стрибок у довжину з місця, см 20812 2269 20914 21611

Підйом в сід з положення лежачи, кіл. разів за 1 хв. 28  2, 2 342, 1 295, 2 333, 2

Гнучкість (нахил тулуба стоячи на сходинці), см 7, 23, 1 12, 23, 0 8, 13, 1 11, 03, 9

Згинання рук в упорі лежачи, кіл. разів 8, 22, 7 12, 32, 7 7, 13, 1 10, 03, 1

 – статистично значимі зміни /Р  0, 05/.

 

Таблиця 3

Час затримки дихання студентками (с) 

Групи вересень травень

вдих видих вдих видих

Експериментальна 50, 12, 1 31, 42, 1 54, 34, 3 38, 22, 4

Контрольна 49, 43, 8 30, 22, 3 49, 64, 6 32, 12, 3

  – статистично значимі зміни / Р  0, 05 /.

 

Використання методу дозованих навантажень дозволило оцінити економічність системи зовнішнього дихання у процесі м'язової роботи різної інтенсивності (навантаження дозували згідно рівня частоти серцевих скорочень (ЧСС), тобто враховували розвиток потужності при фіксованому збільшенні ЧСС). В цій серії досліджень було виявлене зростання потужності роботи на всіх рівнях встановлених значень ЧСС. У студенток експериментальної групи кількісно збільшився показник розвитку потужності, відносно серцевих скорочень (Ватт/пульс).

Разом з цим, незважаючи на те, що обсяг виконаної роботи зріс, виявилася зниженою киснева вартість роботи (при першому обстеженні – 29, 75 мл О2 на 1 Вт, при другому – 22, 3). Зріс кисневий ефект як дихального, так і серцевого циклів. У результаті таких функціональних перебудов загальна фізична працездатність (РWС170) збільшилася на 18% (Р < 0, 05).

У спортивному навчальному відділенні основним засобом фізичного впливу були вправи, які включені до програми шейпінгу. Але також використовувалися вправи і засоби аеробіки, стретчінга, дихальної гімнастики, танцювальних елементів, прийоми самомасажу.

Починали заняття з вправ, які активізують легеневу вентиляцію, газообмін. Використання танцювальних елементів створювало позитивний емоційний вплив, забезпечувало аеробний ефект. На всіх етапах занять включали вправи на розтягування (стретчінг).

До основної частини входили, крім базових вправ шейпінгу, біг, стрибки, силові і коригуючі вправи. Вони підбиралися таким чином, щоб вплив здійснювався одночасно на кілька м'язових груп. При виконанні статичних вправ приділялася увага режиму дихання. Завершальними вправами основної частини були такі, за допомогою яких навантажувалися групи м'язів, які поліпшують форми тіла. Для посилення ефекту використовувалися обтяження та амортизатори.