Організаційно – педагогічні умови діяльності школи – Лабораторії наукової установи

Метою школи-лабораторії є реалізація соціально-педагогічних ініціатив, спрямованих на створення нової практики освіти, яка б відрізнялась від існуючої змістом, організаційною структурою, системою управління. 

Визначаючи сутність і специфіку педагогічної діяльності школи-лабораторії, ми виходили з необхідності відходу від уніфікованої системи освіти в Україні, до створення варіативної системи освіти і організації шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій, коледжів тощо), варіативної структури навчально-виховних закладів (школи-комплекси, модульні школи тощо), багатоукладності форм власності закладів освіти (державна, приватна, змішана). 

Основними компонентами, які характеризують діяльність школи-лабораторії, є: 1) визначення провідної ідеї впровадження педагогічних інновацій; 2) створення умов для розробки нормативної бази функціонування школи-лабораторії; 3) створення умов для розробки і експериментування нових навчальних планів, програм, підручників, посібників, курсів, спецкурсів тощо; 4) впровадження посади заступника директора з науково-методичної роботи; 5) систематичне проведення науково-методичних семінарів, конференцій, круглих столів, моніторингів тощо; 6) систематичне керівництво і консультування науковими працівниками вчителів-експериментаторів; 7) створення науково-методичних кафедр; 8) наявність у педагогічному колективі вчителів-експериментаторів; 9) забезпечення науково-дослідної роботи вчителів шляхом морального та матеріального заохочення і стимулювання, створення відповідної матеріально-технічної бази. 

Названі компоненти реалізовано в школах-лабораторіях, таких як: школа-інтернат № 23 м. Києва, середня школа № 24 м. Києва – Інституту педагогіки АПН України; український гуманітарний колеж № 272 м. Києва – Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова; Саксаганський науково-природничий ліцей м. Кривого Рогу – Академії педагогічних наук України та ін. 

Школи-лабораторії системно співпрацюють з науковими установами та вищими закладами освіти, виступають творчими лабораторіями для експериментування інноваційних педагогічних проектів, теорій, технологій з наступним їх розповсюдженням у закладах освіти України і мають більшу результативність у навчально-виховному процесі, ніж експериментальні педагогічні майданчики. 

Так, із визначених емпіричним шляхом 9 компонентів, які характеризують діяльність школи-лабораторії, у деяких реалізується лише 3, 4, 5 компонентів, тоді як у школах-лабораторіях Інституту педагогіки АПН України реалізовані всі 9 компонентів. 

Для успішного функціонування школи-лабораторії необхідне створення відповідних організаційно-педагогічних умов, до яких віднесено організаційні, змістові, технологічні та матеріально-технічні нововведення. 

У другому розділі – “Умови експериментальної діяльності школи-лабораторії наукової установи” – розкрито зміст організаційно-педагогічних нововведень, які забезпечують діяльність школи-лабораторії. До них віднесено: організаційні нововведення, які характеризуються змінами у нормативній базі школи-лабораторії; структурні – характеризуються змінами у структурі управління; змістові – варіативними навчальними планами, програмами, інтегрованими предметами, курсами, спецкурсами; розгалуженою мережею факультативів, гуртків; визначенням пріоритетності індивідуальних та групових форм діяльності з учнями; технологічні – зміною режиму дня учнів; формами, методами та засобами навчання та виховання учнів. 

Організаційні нововведення у структурі школи-лабораторії характеризуються зміною нормативної бази, до якої віднесено: концепцію та положення про школу-лабораторію. Організаційні нововведення діяльності школи-лабораторії подані у вигляді структурної схеми.

У дисертаційному дослідженні розкрито структурні підрозділи діяльності школи-лабораторії наукової установи: управління та комплектування педагогічних кадрів школи-лабораторії здійснює її засновник; директор школи-лабораторії є співробітником наукової установи (або призначається нею) і співпрацює з колегіальною радою школи; колегіальна рада є вищим керівним органом, уповноваженим розглядати та затверджувати план роботи школи-лабораторії, плани науково-методичних кафедр, наукові розробки вчителів-експериментаторів, авторські програми, підручники, посібники, особові справи конкурсантів; очолює колегіальну раду науковий співробітник установи-засновника. 

Важливими організаційними нововведеннями є діяльність заступника директора з науково-методичної роботи, який безпесередньо організовує науково-дослідну роботу школи-лабораторії; наукових консультантів, які сприяють її науково-методичному забезпеченню. 

Науково-методична робота у школі-лабораторії здійснюється науково-методичними кафедрами, керівниками яких є вчителі-експериментатори, які систематично займаються науково-дослідною діяльністю під керівництвом наукових консультантів установи- засновника. Результати дослідної роботи обговорюються на засіданнях відповідних лабораторій установи-засновника та підсумкових науково-практичних конференціях. 

Керуючись Положенням про школу-лабораторію, вчителі та учні можуть мати відповідно статус вчителя-експеримнтатора та учня-академіста. 

Психологічна служба забезпечує комфортні умови діяльності школи-лабораторії, сприяє фізичному та психічному мікроклімату у педагогічному і учнівському колективах. 

У ході експериментальних досліджень з`ясовано, що зміни в організаційній структурі діяльності школи-лабораторії дали позитивні результати: аналітичні здібності учнів підвищились у середньому на 19, 7%, рівень участі вчителів в експериментальній діяльності школи-лабораторії зріс на 15%. 

Змістові нововведення у школі-лабораторії визначаються умовами реформування освіти. 

До змістових нововведень школи-лабораторії віднесено: експериментальні навчальні плани, програми; мережа факультативів, гуртків; пріоритетні індивідуальні та групові форми діяльності з учнями. 

У навчальних планах школи-лабораторії передбачено виконання державного і шкільного компонента стандарту освіти, факультативні, індивідуальні та групові заняття. 

Державний компонент у школі-лабораторії наукової установи передбачає засвоєння обов`язкових загальоосвітніх предметів на рівні державних стандартів середньої освіти. 

Профільне навчання у школі-лабораторії розпочинається з 8-го класу за такими напрямками: гуманітарно-естетичний, фізико-математичний, юридичний. 

Входження у європейське та світове педагогічне співтоварицтво, викликало потребу вивчати іноземні мови з 1-го класу; викладати фізичне виховання та здоров`я 4 рази на тиждень. Це покращило рівень спілкування та стан здоров`я учнів. 

Школа-лабораторія наукової установи працює в режимі повного дня, де в першій половині діти вивчають державний компонент, а у другій половині – дисципліни розвивального циклу. 

Години шкільного компоненту використовуються для всебічного розвитку учнів. Передбачено вивчення навчальних предметів, які особливо сприяють розвиткові творчих здібностей