Організаційно-правові засади діяльності державної виконавчої служби в Україні

установленому порядку призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням міністра юстиції. Він є членом колегії міністерства юстиції України.

Директор Департаменту має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням міністра юстиції, погодженим з директором Департаменту.

Директор Департаменту: здійснює керівництво діяльністю Департаменту, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і міністром юстиції за виконання покладених на Департамент завдань; призначає відповідно до законодавства та в межах своїх повноважень на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів Департаменту, органів державної виконавчої служби та інших працівників Департаменту, крім заступників директора; визначає ступінь відповідальності заступників директора та керівників структурних підрозділів; організовує підбір кадрів та веде кадровий резерв органів державної виконавчої служби, забезпечує підвищення професійного рівня та проходження стажування працівників, а також організовує їх атестацію; вирішує відповідно до законодавства питання про заохочення та притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів Департаменту та інших працівників, крім заступників директора; обговорює та вирішує питання, які належать до компетенції Департаменту і розглядаються на засіданнях колегії Міністерства юстиції України; підписує видані в межах компетенції Департаменту накази, організовує перевірку їх виконання; затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту та органи державної виконавчої служби; здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

Департамент для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з міністром юстиції утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Департаменту.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Департаменту, обговорення найважливіших напрямів його діяльності утворюється колегія у складі директора Департаменту (голова колегії), заступників директора, керівників органів державної виконавчої служби та структурних підрозділів Департаменту.

У разі потреби до складу колегії можуть входити інші особи. Персональний склад колегії та положення про неї затверджує міністр юстиції за поданням директора Департаменту. Рішення колегії втілюється в життя наказами Департаменту.

Граничну чисельність працівників Департаменту за поданням директора затверджує міністр юстиції України.

Структуру Департаменту затверджує директор за погодженням з міністром юстиції України.

Штатний розпис і кошторис Департаменту затверджує його директор за погодженням з міністром юстиції та Міністерством фінансів України.

Департамент утримується за рахунок державного бюджету в межах коштів, передбачених на утримання Міністерства юстиції України.

Умови оплати праці працівників Департаменту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

До повноважень державної виконавчої служби у районах, містах (міст обласного значення), районах у містах віднесено: здійснення передбачених законодавством України заходів щодо своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень судів та рішень інших органів, передбачених ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”; вивчення та узагальнення практики застосування чинного законодавства про виконавче провадження та в установленому порядку внесення пропозицій щодо його вдосконалення; узагальнення, аналіз результатів роботи з виконання рішень та ведення обліково-статистичної звітності; розгляд звернень громадян з питань, що належать до повноважень служби; здійснення інших, передбачених законодавством функцій.

Структура, склад та функціональні обов’язки Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах затверджуються в межах своїх повноважень директором Департаменту державної виконавчої служби за погодженням з міністром юстиції України.

До повноважень начальника державної виконавчої служби віднесено: керівництво діяльністю служби, видання наказів відповідно до своїх повноважень; розподіл обов’язків між працівниками служби; здійснення контролю за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державними виконавцями, проведення перевірки їх роботи; забезпечення дотримання працівниками служби виконавської та трудової дисципліни, накладання дисциплінарних стягнень на працівників служби; внесення подання начальнику державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя про заохочення державних виконавців за успіхи в роботі з виконання рішень; у встановленому порядку координація роботи з іншими правоохоронними органами; розгляд звернень громадян та забезпечення їх перевірки, проведення особистого прийому громадян; виконання рішень і здійснення інших дій відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”; призначення на посаду та звільнення з посади державних виконавців; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних виконавців; вирішення питання про відвід державного виконавця; організація навчання та підвищення кваліфікації державних виконавців; здійснення підбору кадрів на посади державних виконавців; організація роботи з резервом кадрів на заміщення вакантних посад державних виконавців.

Функція контролю притаманна діяльності майже всіх органів виконавчої влади. Під державним контролем, як вважає О. Андрійко, слід розуміти функцію, яку держава здійснює для перевірки дотримання і виконання поставлених завдань, прийнятих рішень і їх правомірності. Змістом же державного контролю є спостереження, аналіз і перевірка діяльності відповідних органів та їх посадових осіб щодо виконання поставлених перед ними завдань, дотримання установлених державою правил, норм і стандартів або спостереження за діяльністю керованого об’єкта, яка має відповідати тим приписам, які він отримав від керуючого суб’єкта, та за виконанням прийнятих рішень.

У теоретичних дослідженнях у галузі державного управління розрізняються внутрішній і зовнішній контроль. Зовнішній контроль, у свою чергу, може бути загальним і спеціалізованим. Зовнішній контроль у системі виконавчої влади – це такий контроль, коли одні державні органи здійснюють по відношенню