Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Осмислення Біблії у літературі в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
47
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні аспекти застосування біблійних мотивів в українському літературознавстві
1.1. Біблія як пам’ятка української писемної і літературної культури
1.2. Інтерпретація Біблії в творчості українських письменників
2. Аналіз шляхів і форм осмислення біблії у творчості українських літераторів кінця ХІХ – початку ХХ ст.
2.1. Біблійні сюжети та християнські мотиви в творах І.Франка
2.2. Художня інтерпретація Біблії у творчості Л. Українки та Івана Багряного
2.3. Реалізація біблійних мотивів у поетів «празької школи»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. У входженні національної літератури в світовий духовний простір важливого значення набув феномен спільних типологічних рядів, до яких належить біблійне першоджерело. Святе Письмо впродовж багатьох століть переосмислюється українськими письменниками як спільна прамова людства. Її ж творча інтерпретація оприявнює універсальний код загальнолюдських вартостей. Активне звернення митців різних часів до біблійного тексту засвідчує порушення ними національних і водночас надетнічних проблем.

Для українського поетичного слова Біблія в категоріальному відношенні є психологічною, філософською, морально-етичною й естетичною основою. Сучасна відома дослідниця проблеми «Біблія і українська література» І.Бетко з цього приводу відзначає, що досконале знання Святого Письма допомагало українським письменникам «на тлі вічного, загальнолюдського краще побачити й зрозуміти конкретно-історичне, національне в усьому його драматизмі». Українська література завжди підтримувала й розвивала християнські ідеї. Як підкреслює В.Антофійчук, «нині в суспільній свідомості поступово формується новий ідеологічний контекст. Тому дослідження процесів сюжетоскладання, соціально-ідеологічних факторів, які зумовили той чи той характер трансформації новозавітного матеріалу, явище не самодостатнє. Крім нових методик (герменевтики, психоаналізу, культурологічного аналізу), необхідне багатопланове осмислення морально-психологічних факторів, які зумовили особливості рецепції канону. Саме тому сучасна література, як правило, підходить диференційовано до використання євангельських структур.

Саме в останнє десятиліття в Україні й усьому пострадянському просторі суттєво активізувалася увага вчених до проблеми «Біблія і література» в різноманітних аспектах та виявах. У багатьох дослідженнях розглядаються питання функціонування біблійних ідей, образів та сюжетів у творчості українських письменників, у світовій літературі.

Стан дослідження проблеми. В різні культурно-історичні епохи по-своєму виявлявся зв’язок біблійних текстів з українською літературою, демонструвалися різні форми і способи трансформації біблійних текстів. Так, давнє письменство, наскрізь перейняте духом і пафосом християнських книг, перебувало в прямій залежності від змісту першоджерела. Біблія була активно присутня у всій давній українській літературі упродовж ХI-ХVIII ст. Вона стояла біля витоків нашого давнього письменства і супроводжувала його історичний розвиток до його природного завершення. Цю думку підтверджують і статті «Виноград домовитом насажденный...», «Притча про багатого і Лазаря в українській літературі ХVII-ХIХ ст.» та «Адаптована Різдвяна драма або вертеп» М.Сулими, «Образ Святої Трійці в «Розповіді філософа», «Свята Трійця у творах Кирила Турівського» та «Біблійні книги в стародавній Україні» В.Сулими, «Апокрифи та легенди богомильського походження в українській словесності: здобутки і перспективи дослідження» «Біблійна герменевтика в українській бароковій прозі» Н.Алєксєєнко, «Рецепція Успіння Богородиці в літературі українського бароко» О.Матушек та ін.

Письменство початку ХХ ст. похи продемонструвало нові підходи до осмислення біблійного сюжетно-образного матеріалу. У статтях «Закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ століття», «Літературні євангелія в сучасній українській прозі» та ін. В.Антофійчука, «Християнський риторизм Юрія Клена» О. Астаф’єва, «Центральні євангельські постаті в ліриці Петра Карманського» Л.Голомб, «Апокаліпсичні мотиви в українській класичній літературі ХIХ-ХХ ст.» М.Кудрявцева, «Особливості трактування біблійних мотивів в українській та російській романістиці про апокаліптичний 1937 рік» В.Саєнко, «Символ хреста і спроба структурування літературознавчих категорій» А.Ткаченка та ін. розглядаються соціально-ідеологічні, філософські, морально-психологічні та літературознавчі аспекти трансформації біблійних колізій в українській літературі цієї доби.

Складні системи мотивувань біблійного матеріалу аналізуються в контексті функціонування загальнокультурних традицій у світовому письменстві загалом і українському зокрема, досліджуються продовження, дописування, обробки, переказування, процеси апокрифізації та філософсько-естетичного моделювання в текстах художніх творів. Розроблювана українськими письменниками складна система поведінкових домінант осмислюється з урахуванням складових аспектів світової літератури.

Мета дослідження – охарактеризувати особливості осмислення Біблії в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Об’єкт дослідження – український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ ст. 

Предмет дослідження – біблійні сюжети і мотиви у творчості українських письменників, поетів, публіцистів кінця ХІХ – початку ХХ ст.

  • охарактеризувати Біблію як пам’ятку української писемної і літературної культури;
  • проаналізувати інтерпретацію Біблії в творчості українських письменників;
  • дослідити біблійні сюжети та християнські мотиви в творах І.Франка;
  • дати характеристику художньої інтерпретації Біблії у творчості Л. Українки та Івана Багряного;
  • дослідити реалізацію біблійних мотивів у поетів «празької школи».

Методи дослідження. Під час вирішення визначених завдань використовувались наступні методи дослідження: теоретичний: синтез, аналіз та узагальнення наукової літератури для теоретичного підгрунтя дослідження, метод порівняльного аналізу для порівняння різних джерел, метод порівняння. 

Структура роботи. У відповідності до поставлених мети та завдань дослідження, визначено структуру роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, загальний обсяг роботи склав 47 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Абрамович С. Д. Біблія як форманта філологічної культури / Київський національний торговельно-економічний ун-т; Чернівецький торговельно-економічний ін-т. – К.: КНТЕУ, 2002. – 230 с.
  2. Антофійчук В. І. Християнські ідеї та образи в творчості Лесі Українки: Навч. посіб. / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича; Науково-дослідний центр "Біблія і культура". – Чернівці : Рута, 2002. – 72 с.
  3. Антофійчук В. Трансформація образу Іуди Іскаріота в українській літературі ХХ століття // Слово і час. – 2001. – № 2. – С.52-58.
  4. Багряний І. Вірю!.. Хрестоматія. – Харків, 2000. – 544 с.
  5. Бетко І. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії кінця ХІХ – початку ХХ століть // Українська література в загальноосвітній школі. – 1991. – № 10. – С. 64-71. 
  6. Бетко І. Біблія як джерело ідей у творчості Лесі Українки: Проблемний огляд // Слово і час. – 1991. – № 3. – С.28-36.
  7. Білецький О.І. До питання про періодизацію історії дожовтневої української літератури. – Зібр. праць: У 5 т. – Т.2. – К.: Наука, 1965. 
  8. Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. – Париж, Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954-1989. – Т. 3. – 542 с.
  9. Єфремов С. Історія українського письменства: У 2 т. – Т.1. – К., 1924. – 622 c.
  10. Жукалюк М., Степовик Д. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. – К. : Українське Біблійне Товариство, 2003. – 176 с.
  11. Жулинський М. Традиція і проблема ідейно-естетичних пошуків в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ століття // Записки наук. товариства імені Т. Шевченка. Праці філолог. секції. – Львів, 1992. – С.141-153. 
  12. Ільницький М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи» / Ін-т українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. – Львів, 1995. – 318 с.
  13. Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. – Кн.1: Перша половина ХХ століття. Підручник / За ред. В.І. Дончика. – К.: Либідь, 1998. – 464 с.
  14. Климентова О. Історико-літературний феномен «празької школи» // Дивослово. – 2003. – № 10. – С.13-18.
  15. Література ХХ ст.: проблеми періодизації. (Круглий стіл) // Слово і час.- 1995.- № 4. – С. 54-63. 
  16. Мейзерська Т. Езотерична проблематика поетичної збірки Ю.Липи «Вірую» // Треті Липівські читання: Зб. матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Одеса: Друк, 2007. – С.99-107.
  17. Огнєва О. Д., Златогорський О. Є. Біблія у світовій книжковій спадщині: Каталог виставки / Управління культури Волинської облдержадміністрації; Волинський краєзнавчий музей; Рівненський краєзнавчий музей; Острозький музей книги; Волинський обласний держ. архів. – Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2004. – 64 с.
  18. Одарченко П. Біблійна тематика в творчості Лесі Українки (книги Старого Заповіту) // Леся Українка: Розвідки різних років. – К.: В-во М.П. Коць, 1994. – С.91-111.
  19. Рязанцева Т. Трансформація тем і мотивів метафізичної поезії в літературі ХХ століття // Сучасність. – 2002. – №3. – С.117-127.
  20. Сологуб Н. Біблійні образи в художній творчості І. Багряного // Мовознавство. – 1993. – № 1. – С.43-47.
  21. Сулима В. Біблійні концепти і проповідницька традиція української літератури // Слово і час. – 2007. – № 12. – С. 3–14.
  22. Сулима В. Біблія і українська література: навчальний посібник – К. : Освіта, 1998. – 400 с.
  23. Традиція і новаторство у світовій літературі: Зб. / Чернівецький держ. ун-т ім. Юрія Федьковича; Науко- дослідний центр "Біблія і культура" / А. Є. Нямцу (відп.ред.). – Чернівці : Рута, 2000. – 128 с.
  24. Українка Леся. Твори у 10 т. – К.: Держлітвидав, 1963. – Т.2. – 376 с.
  25. Франко І. Зібрання творів: В 50-ти т. – К., 1980. – Т. 27. – 463 с.
  26. Франко І.Я. Старе й нове в сучасній українській літературі // Зібр. тв.: У 50 тт. – Т. 35. – К.: Наука, 1982. – 412 с.
  27. Черевченко О.М. Античні та біблійні ремінісценції у поетичному дискурсі українських неокласиків // Слово і час. – 2004. – № 8. – С. 65-74.
  28. Чернявська Л. Філософсько-естетичні засади поезії Олега Ольжича // Слово і час. – 1999. – № 11. – С.29-32.
  29. Шевчук М. "Вічний" сюжет у національних шатах // Суспільствознавчі науки та відродження нації. – Кн. 1. – Луцьк, 1997. – С. 117-119.
  30. Шишкова А. Світоглядно-естетичні засади поезії Юрія Липи // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Збірник наукових праць. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – Вип. 9. – С.164-171.
  31. Шугай О. Іван Багряний або Через терни Гетсиманського саду. – К.: Рада, 1996. – 480 с.
10907
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).