Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основні проблеми реформування житлово-комунального господарства в Україні

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
В умовах переходу до ринкових відносин одним із основних аспектів трансформування національної економіки є забезпечення ефективного функціонування житлово-комунального господарства, результати діяльності якого забезпечують не лише першочергові потреби населення, а й суттєво впливають на створення необхідних умов розвитку інших галузей економіки. На сьогодні житлово-комунальне господарство є одним з найважливіших секторів економіки, яке містить в собі велику кількість різнобічних проблем, що призводять до техногенних аварій, пов’язаних із великомасштабними збитками.
Проблемам реформування житлово-комунального господарства (ЖКГ) в Україні присвячена низка наукових праць видатних вчених та практиків. Серед них варто виділити Т. М. Качалу, В. О. Солодкого, А. В. Григоровича, О. М. Тищенко, Б. М. Данилишина, В. В. Дорофієнка, Б. І. Адамова та ін., розробки яких впродовж багатьох років були основою для коригування курсу реформ у житлово-комунальній сфері.
На сучасному етапі проведення реформи ЖКГ включає в себе весь спектр дій органів державної влади, тобто чіткий розподіл функцій між адміністраціями та місцевими радами; ліквідацію пільг і перехід до адресних дотацій; ухвалення Житлового кодексу; створення організацій власників житла, передачу їм у власність будинки, земельні наділи, на яких вони розташовані, а також повноважень щодо їх обслуговування та утримання; демонополізацію ЖКГ та приватизацію всіх об’єктів, створення конкурентного середовища в галузі; посилення контролю над кількістю та якістю надання комунальних послуг; спрощення вимог щодо надання житлових субсидій [2, c. 83-84].
Проте процес реформування ЖКГ супроводжується рядом причин, які його гальмують: економічні, адміністративні, управлінські, інституційні, інформаційні, психологічні, політико-адміністративні. Вони охоплюють високий рівень зносу житлового фонду і комунальної інфраструктури, відсутність монетизації пільг на послуги ЖКГ, недостатність або відсутність конкуренції, застарілі підходи до капітального ремонту житлового фонду, відсутність механізму управління витратами в ЖКГ, неефективність ринкових механізмів ціноутворення в монопольному середовищі господарювання, відсутність рівного доступу до інформації, необхідної для ринкової конкурентної взаємодії, регулярне використання ринку житлово-комунальних послуг в політико-адміністративних цілях, а також з метою регулювання конфліктних відносин у суспільстві.
Трансформації у сфері житлово-комунального господарства України тривають близько 15 років, але стан житлового фонду продовжує погіршуватися. Небезпечними для цивілізованої держави є його енергоекономічні характеристики.
Неефективність реформування ЖКГ призвела до критичного стану основних фондів підприємств житлово-комунального господарства, а недосконала тарифна політика зумовила хронічну та постійну зростаючу збитковість підприємств. Недосконалість системи управління житлом та підприємствами ЖКГ, а також системи регулювання природних монополій призвела до того, що підприємства галузі неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги належної якості [3].
Відповідно, з метою усунення неефективної системи управління підприємствами ЖКГ Верховна Рада України прийняла Закон «Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» [1]. Проте прийнята Програма реформ без прийняття та запровадження таких Законів, як Закон «Про основні принципи державної житлової політики», «Про здійснення державного контролю в сфері ЖКГ», «Про посилення відповідальності за правопорушення в сфері ЖКГ» має лише декларативний характер і без відповідної законодавчої бази не здатна подолати сучасних проблем.
Таким чином, основні методологічні проблеми реформування житлово-комунального господарства, як елементу соціально-економічної системи України, пов’язані із неефективністю реалізованих реформ в даній галузі, а також неузгодженістю інтересів суб’єктів житлово-комунальної сфери.
 
Список використаних джерел
 
Закон України «Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки» від 24 червня 2004 р. № 1869-ІV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi? nreg=1869-15.
Запатріна І. В. Реформування ЖКГ в контексті забезпечення національної безпеки України / І. В. Запатріна // Стратегічна панорама. – 2007. – С. 82-90.
Кириченко І. ЖКГ і криза: платити доведеться нам // Дзеркало тижня № 43, 7-13 листопада 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dt.ua/newspaper/articles/58368#article 
Фото Капча