Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Основи програмування та алгоритмізація мови

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
20
Мова: 
Українська
Оцінка: 

тощо) ; меню пропонує довільність вибору (якщо вибраний пункт меню не може задовольнити користувача, то можна відмовитися від нього і здійснити вибір іншого потрібного пункту) ; у конкретному меню можуть бути пункти, які в даний момент недоступні для вибору – назва пункту виділена сірим (менш яскравим) кольором.

2. Практична частина
2. 1 Інформаційна структура моделі та алгоритму
Для вирішення постановленої задачі було обрано технологію ADO. ADO (ActiveX Data Objects – об'єкти даних, побудовані як об'єкти ActiveX) – це частина архітектури універсального доступу до даних від Microsoft. ADO є частиною більш великомасштабної технології під назвою MDAC (Microsoft Data Access Components). Термін MDAC є загальним позначенням для всіх розроблених компанією Microsoft технологій, пов'язаних з базами даних.
Технологія ADO базується на можливостях СОМ, а саме інтерфейсів OLE DB. OLE DB являє собою інтерфейс системного рівня, що забезпечує доступ до різних джерел даних, ізолюючи додаток від виду джерела. ADO являє собою програмний інтерфейс високого рівня для доступу до OLE DB-інтерфейсів. ADO містить набір об'єктів, що використовуються для з'єднання з джерелом даних, для читання, додавання, видалення та модифікації даних.
Згідно термінології ADO, будь-яке джерело даних (база даних, електронна таблиця, файл) називається сховищем даних, з яким за допомогою провайдера даних взаємодіє додаток. Провайдери ADO забезпечують з'єднання програми, що використовує дані через ADO, з джерелом даних (сервером SQL, локальною базою даних, файлової системою і т. д.). Для кожного типу сховища даних повинен існувати провайдер ADO. Провайдер «знає» про місцезнаходження сховища даних і його змісті, вміє поводитися до даних із запитами та інтерпретувати зворотню службову інформацію і результати запитів з метою їх передачі з додатком.
 
2.1.1 Функціональні частини програми
Всі компоненти для роботи з ActiveX Data Object (ADO) знаходяться на закладці під однойменною назвою. Для початку нам знадобиться помістити на форму компонент TADOConnection – саме він відповідатимуть за зв'язок нашого програми з фізичної базою даних. Далі помістимо і TDataSource – без нього ми не зможемо графічно відобразити дані, він необхідний для зв'язку Data Controls компонентів з компонентом TADOTable, який теж розташуємо на форму.
Для зв'язку всіх трьох компонентів між собою потрібно виконати наступні операції:
У компонента TADOTable встановити властивість Connection в покладений на форму компонент TADOConnection (За замовчуванням це ADOConnection1) ;
Властивість DataSet компонента TDataSource встановіть в ADOTable1;
Все тепер ми налаштували три компоненти на роботу один з одним.
Настав час встановити з'єднання з БД, але для початку його потрібно налаштувати. Вибираємо компонент TADOConnection, двічі клацнувши по ньому. У вікні вибираємо «Use connection string» і натискаємо Build. У відповідь пропонує інтерпретатор вибрати драйвер для роботи з базою.
Так як ми будемо працювати з БД стандарту MDB від Access, обираємо драйвер Microsoft Jet 4. 0 OLE DB. Далі вказуємо шлях до бази даних «ARMDB. MDB», для роботи бази із поточної папки де знаходиться виконуваний файл програми. Логін та пароль не встановлюємо.
На вкладці «Додатково» встановлюються режим доступу до файлів і параметри мережі, але в нашому випадку останнє заблоковано.
Тепер можете натиснути OK і всі налаштування зберігатися у властивості компонента TADOConnection під назвою ConnectionString типу String.
Перевірити чи є з'єднання з базою даних можна встановивши властивість Connected (цього ж компонента) у true.
Якщо IDE не викине ніякої помилки значить ви все налаштували правильно і можна продовжувати роботу.
Щоб при з'єднанні програма автоматично питала пароль і користувача доступу до файлу БД, то для цього є властивість TADOConnection LoginPrompt. Встановлюємо його в false.
Тепер обираємо компонент TADOTable і вказуємо у властивості TableName ім'я бажаної для роботи таблиці зі створеної бази даних (необхідно перевірити наявність true у властивості TADOConnection «Connected»). І наостанок, щоб компонент отримав доступ до бази даних, використовуючи ADOConnection встановлюємо Active = true (TADOTable).
Для графічного, наочного відображення вмісту таблиці передбачені компоненти із закладки «Data Controls».
Просто розмістивши на формі ці компоненти, не можна досягнути ніякого ефекту. При роботі з базами даних зв'язки відіграють найважливішу роль. Сукупність усіх цих сполук утворює структуру вашої програми.
З'єднання графічних компонентів з фізичної базою даних здійснюється шляхом використання проміжної ланки – компонента TDataSource. Для цього у кожного компонента є властивість DataSource, виділене червоним в «інспектор об'єктів». Далі встановіть у це властивість DataSource1 або ж виберіть зі спадаючого списку.
Тепер, якщо властивість Active вашого TADOTable стоїть в положенні true, а TADOConnection. Connected = true. То в компоненті негайно відобразиться вміст фізичної бази даних.
Щоб встановити зв’язок між таблицями «Виробники» і «Продукція», необхідно використати опцію MasterFields та обрати такий самий зв’язок як і у БД (дод. 3), попередньо вказавши MasteSource у об’єкті ADOTable2 на головний ADOTable1.
2.1.3Описалгоритму   
2. 2 Тестування моделі
 
Рис. 2. 1 Вид програми після її запуску.   Рис. 2. 2 Кнопка «Фільтрація за кодом» 
  
Рис. 2. 3 Кнопка «Фільтрація за клієнтом»  
Рис. 2. 4 Кнопка «Фільтрація за рахунком» 
  
Рис. 2. 5 Кнопка «Скасовування фільтрації»
 
2. 3 Інтерфейс та керівництво користувача
До складу програмного продукту входять: «ARM. EXE» та база даних «ARM. MDB». Щоб розпочати роботу із програмою необхідно двічі клацнути на виконуваний файл «ARM. EXE», після чого запуститься вікно програми (рис. 2. 1), яке вміщає у собі: кнопки фільтрації, скасовування фільтрації.
Після запуску програма за замовчуванням очікує ввід даних (рис. 2. 2). Для вводу даних використовуємо клавіатуру і комбіновану панель керування та дій, яка знаходиться нижче. Над даними можна виконувати такі операції: перехід на перший запис, попередній, наступний, останній та додати, видалити, редагувати, зберегти.
Після завершення вводу даних можна виконати пошук у потрібній таблиці, зробити це можливо за допомогою «фільтрація за…», що знаходиться нижче від панелі вводу данних.
 
 ВИСНОВОК
 
У курсовій роботі було проаналізовано значення об’єкта як структурної частини ООП та їх застосування у інтерпретаторі C++ Builder 2006. У процесі виконання було значно покращено програму у порівнянні із початковою версією. Програма включає у собі функцію пошуку по таблицями бази даних Microsoft Data Base Access 2003. Було виявлено помилки під час налагодження панелі пошуку, але їх виправлено і програма коректно працює у остаточній версії. Таким чином, у результаті проведеної роботи створено програму «Автоматизація роботи магазину», яка підтримує пошук, сортування та редагування введених даних користувачем, зберігає інформацію у вигляді бази даних із двома відповідними таблицями. Програмний продукт можна модифікувати і використовувати у реальних цілях.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  1. Програмування C++Builder. 6-е видання. А. К., Біном 2009, 1253 ст.
  2. Компоненти C++Builder. Методичний посібник. Біном 2008, 900 ст.
  3. Довідник Borland C++ 6. 0. К., 1995. 256 ст.
  4. Бруно Б. Просто Borland C++. М., 2005. 350 ст.
  5. Майкл Дж. Янг, Visual C++, 1999 г.
  6. Архангельский А. Я., Программирование в С++ Builder 6, изд. Бином, 2003 г.
  7. Архангельский А. Я., С++ Builder 6 справочное пособие (книги 1, 2), изд. Бином, 2002 г.
  8. Культин Н., Самоучитель С++ Builder, БХВ-Петербург, 2004 г. В. В. Фаронов. С++ Начальный курс.
  9. В. Потопахин. С++. Решение сложных задач.
  10. С. А. Немнюгин. С++. Учебник.
  11. Ю. А. Шпак. С++ на примерах.
  12. С. Немнюгин, Л. Перколаб, «Изучаем С++l»
  13. В. В. Подбельський. Язык С++: Учебное пособие. – Москва: Финанси и статистика, 1995. 560с.
  14. http: //www. codenet. ru/.
  15. С++. Учебник 11класс.
 
Фото Капча