+3 8(066) 185-39-18
f1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001), у Севастополі – Києві (“Прогресивна техніка і технологія машинобудування” – 2001, 2002).
Результати дисертації опубліковані в 82 роботах, у тому числі 10 монографіях (загальномашинобудівних нормативах), 58 статтях, у тому числі 39- у спеціалізованих виданнях, 27 – без співавторів.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, 8 розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел – 278 найменувань (26 стор.) та 8 додатків. Містить 318 сторінок, у тому числі 90 рисунків, 25 таблиць.
Основний зміст роботи
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначається наукова новизна, теоретична і практична цінність отриманих результатів досліджень і приводиться її анотація.
У першому розділі виконаний детальний аналіз проведених досліджень експлуатації різальних інструментів, оцінки показників їхньої надійності, методів визначення раціональних режимів різання і видатку інструменту, створення нормативів різання. Окремими проблемами експлуатації різальних інструментів займалися дослідники, що внесли великий внесок у розвиток теорії різання матеріалів, проектування різальних інструментів, формоутворення технологічних систем. До них відносяться: Адам Я. І., Бобров В. Ф., Верещака А. С., Внуков Ю. М., Гавриш А. П., Грабченко А. І., Грановський Г. І., Дрожжин В. І., Зинов'єв М. І., Зорєв М. М., Кабалдін Ю. Г., Карпусь В. Е., Карюк Г. М., Клушин М. І., Кузнєцов Ю. М., Лоладзе Т. М., Макаров В. Д., Новіков М. В., Новосьолов Ю. К., Остаф’єв В. О., Перепелиця Б. О., Подураев В. М., Равська Н. С., Родін П. Р., Розенберг О. О., Старков В. К., Струтинський В. Б., Темчин Г. І., Тимофєєв Ю. В., Узунян М. Д., Хает Г. Л., Етін А. О., Якубов Ф. Я. та ін. оботи зі створення системи процесу різання проводили Подураев В. М., Равська Н. С., Старков В. К., Остафьєв В. О., Клушин М. І., Залога В. О. та ін.
Але існуючі роботи розглядали окремі аспекти експлуатації інструментів, які стосувалися середніх верстатів та не досліджували комплексно весь процес. У роботі показано, що в результаті переходу до ринкових умов роботи машинобудівних підприємств декілька змінилися умови експлуатації різального інструменту на важких верстатах. Закордонні і вітчизняні джерела літератури свідчать об усе зростаючий інтерес до оцінки якості різних виробничих процесів. Проте, системних досліджень якості процесу експлуатації інструменту, що дозволяють врахувати все різноманіття чинників і їхніх зв'язків, що впливають на керуючі параметри, у літературі немає. Існуючі тепер в Україні нормативи режимів різання дають дуже суперечливі рекомендації, не враховують сучасні оброблювані й інструментальні матеріали, не враховують конструкції різальних інструментів і їх надійності, не містять повною мірою математичних моделей, що дозволяють застосування ЕОМ для визначення режимів різання на важких верстатах. Дослідження надійності інструменту обмежувалося експлуатаційними іспитами їхньої безвідмовності. Застосування інструментів збірних конструкцій потребує розробки нових математичних моделей з урахуванням комплексних показників надійності. Видатки різального інструменту розраховуються без урахування імовірнісного характеру його експлуатації, без урахування конструкції інструменту і режимів різання. Статистичні дослідження параметрів обробки деталей на важких верстатах дозволило встановити найбільш поширені умови експлуатації інструменту. У роботі показано, що 70% операцій, що виконуються на чорнових важких токарних верстатах, складає повздовжнє обточування деталей твердосплавним інструментом. Всі параметри експлуатації інструменту на важких верстатах мають велике розсіювання, що підтверджує необхідність розгляду стохастичного характеру процесу експлуатації інструменту. Всі ці чинники і визначили основні задачі наукового дослідження.
У другому розділі викладені основні методичні аспекти роботи та розроблені принципи побудови системи керування якістю процесу експлуатації різального інструменту на важких верстатах.
На основі використання принципів міжнародного стандарту ISO 9000: 2000 створена модель системи якості процесу експлуатації інструментів на важких верстатах. При побудові структури системи (рис. 1) експлуатація інструменту вперше розглядається як сукупність процесів: організаційного, керування ресурсами, обслуговування технологічної системи, підготовчо-інформаційного, процесу обробки деталей і процесу забезпечення зворотного зв'язку (оцінки, аналізу, удосконалення).
Під раціональною експлуатацією різального інструмента розуміється такий процес його використання, при якому, поряд із високою продуктивністю і мінімальними витратами, досягається можливо менший видаток інструменту при заданому рівні його надійності і психофізичного навантаження на верстатника.
Для кількісної оцінки якості процесу експлуатації використано кваліметрічний підхід. Розроблена ієрархічна структура властивостей, що складають якість експлуатації інструменту (рис. 2), містить властивості призначення, що характеризуються цільовими ункціями для багатокритеріальної оптимізації якості процесу експлуатації різального інструменту. Вони являють собою вектор критеріїв керування якістю процесу (цифра позначає рівень розгляду)
Оцінка якості визначається:, де – оцінка комплексної i – властивості на j – рівні розгляду; – виробничі показники якості та еталоні (базові). Рівень якості експлуатації (який розглянуто на j+1 рівні) визначається:, где – вагомість i- властивості на j-м рівні розгляду. Показники рівнів властивостей визначалися на основі анкетного опитуванння, моментних спостережень, тривалих статистичних досліджень, лабораторних експериментів. Базовими показниками прийняті рекомендації нормативів, стандартів, інших регламентуючих документів. Експертна оцінка властивостей, що характеризують якість експлуатації, дозволила виявити з них найбільш важливі, що враховувалися при розробці інформаційно-підготовчої підсистеми раціональної експлуатації інструменту (рис. 3).
Статистичні дослідження якості експлуатації інструментів проводилися на основі інформаційного банку даних, що нараховує більше 5000 випадків обробки деталей на важких верстатах, зібраних на заводах різних галузей машинобудування.
Для теоретичних досліджень якості експлуатації розроблені методика і програмне забезпечення для ЕОМ із