Основи сексуальної поведінки

На прояв інтимних бажань, вияв симпатій і любовних почуттів впливають настрій, стан здоров'я, наявність почуття міри, тактовність. Особливу роль в інтимному житті партнерів відіграють еротичні символи (вербальні, невербальні), які можуть і стимулювати, і пригнічувати бажання.

Знижують сексуальну збудливість хворобливі стани, хоч деякі можуть підвищувати її. Захворювання, які суттєво впливають на статеву активність у період регулярного статевого життя і дітонародження, поділяють на такі групи:

1) вроджені аномалії статевих органів, які затримують статевий розвиток, негативно впливають на прояви статевого темпераменту, викликають порушення дітородної функції;

2) набуті захворювання, які або призводять до порушення статевої активності, дітородної функції, або знижують статеву активність, особливо в періоди психоемоційного навантаження;

3) інтоксикації, негативна дія яких на статеву систему є різною за механізмом, але подібною за характером порушення сексуальної активності, репродуктивної функції;

4) травматичні ураження, особливо травми головного і спинного мозку, за яких статеві розлади залежать від ступеня та рівня ураження.

Суттєво впливає на статеву активність людини віковий чинник: з роками частота статевих зносин зменшується, а гострота відчуттів втрачається.

Загалом статевий темперамент є основою інтимного благополуччя, однак не самим благополуччям. Важливими умовами досягнення сексуальної гармонії також є фізичне і психічне здоров'я, знання етики, гігієни, культури й мистецтва інтимних стосунків. Обізнаність з питаннями міжособистісних взаємин допомагає адекватно регулювати прояви свого статевого темпераменту.

4. Основні форми статевого життя людини

Копулятивний цикл, основою якого є модель гетеросексуального коїтусу, не єдина можлива форма статевого життя людини. Форми статевого життя залежать від обставин, особистісних особливостей партнерів.

Статеве життя людини – сукупність соматичних, психічних і соціальних процесів, які слугують задоволенню статевого потягу.

У запропонованій А. -Ч. Кінзі класифікації форм статевого життя, в якій за основу взято лише генітальні форми, а психологічні аспекти статевого спілкування проігноровано, виокремлено такі основні форми статевого життя людини: гетеросексуальний коїтус, гомосексуальний коїтус, полюція, мастурбація, петинг, статеві контакти з тваринами. Однак обов'язковим компонентом повноцінного статевого життя людини поряд з генітальною взаємодією є і духовне спілкування. Повнішою є класифікація основних форм статевого життя (Г. Васильченко), що включає різноманітні його прояви:

1) екстрагенітальні форми статевого життя (платонічне кохання; танці, гейшизм (стриптиз)) ;

2) генітальні форми статевого життя:

• сурогатні та замісні форми статевого життя (полюції, мастурбація, петинг: поверхневий – через одяг, обійми, поцілунки та глибокий – за допомогою прямого мануального подразнення ерогенних зон) ;
• сурогатні форми коїтусу (вестибулярний коїтус, коїтус між стегон, нарвасадата (коїтус між грудей, під пахви та ін.), коїтус в анальний отвір (гетеросексуальний та гомосексуальний) ;
• нормативний гетеросексуальний коїтус;
• орогенітальні контакти (феляція, кунілінгус та кейра) ;
• сексуальні дії з тваринами (за обставинами).

А. -Ч. Кінзі із послідовниками описували петинг як фізичний контакт між чоловіком та жінкою з метою досягнення еротичного збудження без статевого акту. Багато спеціалістів звужує це поняття, не вважаючи ним поцілунки. Деякі називають петингом сексуальні торкання «нижче талії», а для поцілунків та обіймів використовують термін «некінг» (англ. neck – шия).

Феляція (мінет, пеніслінгус) – оральна стимуляція статевого члена та мошонки. Нерідко вона поєднується з мануальною стимуляцією стовбура статевого члена, яєчок або ануса.

Кунілінгус (кумбітмака) – оральна стимуляція статевих органів жінки (клітора, малих статевих губ і входу до піхви). Багато жінок вважає, що теплі, м'які та вологі губи партнера приносять велике задоволення, сприяють збудженню і досягненню оргазму. Стимуляція може відбуватися шляхом швидкого або повільного руху язика в зоні клітора, смоктання клітора і статевих губ, введення язика до піхви. Оральна стимуляція клітора може поєднуватися з мануальною стимуляцією піхви.

Кейра – одержання задоволення обома партнерами при одночасному стимулюванні ротом їх геніталій. У більшості випадків положення партнерів при цьому нагадує число «69».

Досягнення партнерами сексуального задоволення за використання будь-якої форми статевої поведінки значною мірою залежить від комунікації між партнерами, за допомогою якої кожен з них повідомляє іншому, що саме приносить йому насолоду.

5. Психологія сексуальності

5. 1. Сексуальні фантазії

У різних ситуаціях і за різних обставин можуть виникнути сексуальні фантазії – самі по собі (сексуальні мрії) або під час сексуальних дій (мастурбація, статевий контакт з партнером).

Сексуальні фантазії – сексуальні думки, зміст яких є завжди фантастичним або нереалістичним.

Іноді людина спеціально викликає такі уявлення, щоб відволіктися від нудного заняття або викликати збудження. Фантазії можуть мимовільно з'являтися у свідомості під дією певних думок і почуттів. У деяких людей під впливом сексуальних фантазій виникає оргазм. Цей процес називають психологічним онанізмом. Психологічний онанізм – фантазування на сексуальну тематику з переживанням оргазму без мастурбації та будь-яких інших маніпуляцій із статевими органами.

Дефіцит еротичних фантазій часто виникає на фоні слабкого сексуального потягу, низької збудливості.

Сексуальні фантазії є позитивним аспектом сексуальності. Вони збуджують, стимулюють, викликають оргазм та інтерес до сексу. Однак не всі сексуальні фантазії