Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості травлення жуйних

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Ціна: 
280 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
І. Сучасні уявлення про особливості травного апарату і харчування жуйних тварин

1.1. Загальна характеристика підряду
1.2. Огляд фізіологічних і морфофункціональних характеристик шлунка
ІІ. Дослідження передшлунків і сичуга жуйних
2.1. Дослідження передшлунків
2.2. Дослідження сітки
2.3. Дослідження книжки
2.4. Дослідження сичуга
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Проблема пристосування організмів до умов середовища існування є однією з актуальних проблем сучасної морфології і екології. Кожен вид у силу своїх фізіологічних і біохімічних особливостей адаптований до певних умов середовища, у якому він живе. Відповідність цих умов вимогам тварин забезпечує благополуччя, стійкість популяцій і характер їх динаміки. Порушення або зміна умов відбивається на стані тварин і може привести до деградації популяцій. До найважливіших факторів середовища відносяться кормові і кліматичні. Пристосування організму до умов зовнішнього середовища відбувається на кожному етапі розвитку і, як правило, за принципом найбільшої економічності індивідуального розвитку. Морфологічні особливості будь-якого виду тварини складаються з рис, успадкованих від предків і особливостей, пов'язаних з адаптацією до умов середовища, у яких формувався даний вид.

Відомо, що всім рослиноїдним тваринам тою чи іншою мірою притаманна вибірковість у харчуванні. Різні типи харчування історично обумовили основні риси будови і функції тіла тварин, які забезпечують їм можливість жити і добувати корм у певному середовищі. Жуйні, які відносяться за типом харчування до травоїдних, підрозділяються на чисто травоїдних, деревоїдних, травоїдно-деревноїдних, лишайникоїдних і травоїдно-всеїдних. Така якісна неоднорідність кормових ресурсів обумовлює розподіл рослиноїдних тварин за типами харчування і харчової спеціалізації, що забезпечується, насамперед, особливостями травного апарату тварин, зокрема, розходженнями в морфології шлунка, який у жуйних ссавців відрізняється особливою функціональною і морфологічною складністю. Можливість харчування певними видами рослинної маси в жуйних тварин визначається багатьма факторами, основними з яких є морфологічні особливості будови і функції камер шлунка і специфіка ендосимбіозу.
Знання цих особливостей необхідне для розуміння екології харчування різних видів тварин, їх зв'язків з різними типами пасовищної рослинності, поширення і чисельності. З'ясування різних форм морфологічної адаптації травного апарату і стратегії травлення різних видів тварин дозволяє зрозуміти механізми і можливості кормового розподілу спільноіснуючих видів, а також є необхідним при утриманні багатьох диких видів у неволі (що останнім часом стає усе актуальнішим у зв'язку зі скороченням їх чисельності і необхідністю збільшення поголів’я м’ясомолочних порід).
Виходячи із цього, вивчення фізіологічних і морфофункціональных особливостей травлення жуйних тварин набуває особливого інтересу. Крім того, актуальність вивчення фізіології травлення жуйних обумовлена економічною значимістю одомашнених і диких представників цієї групи тварин. До того ж у цей час багато диких видів перебувають на грані зникнення.

Виявлені морфологічні прояви адаптації шлунково-кишкового тракту до характеру їжі недостатньо обгрунтовані функціонально і не дають повного розуміння ролі харчової спеціалізації жуйних в еволюційних перетвореннях травної системи. Наявні порівняльні дослідження харчових адаптацій і особливостей фізіології травлення стосуються в основному, великих груп тварин (класів, загонів, рідше сімейств), хоча окремі вчені (Северцов) відзначали необхідність вивчення близькоспоріднених видів для з'ясування джерел їх дивергенції в природі і виявлення закономірностей породоутворення. Відсутні роботи з комплексного дослідження фізіології харчових адаптацій споріднених видів копитних, що живуть на одній території. Недостатньо розкрита роль ендосимбіозу у формуванні харчової спеціалізації жуйних. Немає даних порівняльного аналізу симбфоценозфв близькоспоріднених видів жуйних і відомостей про ступінь вираженості типу травлення в диких і домашніх жуйних, які живуть на одній території.
Вивчення фізіологічних і морфофункціональных особливостей травлення близьких таксономічних видів жуйних тварин у зв'язку з різними типами харчування дозволить виявити загальні закономірності розвитку травних процесів, властивих жуйним і особливості, пов'язані зі специфікою харчування видів, виявити механізми їх харчових адаптацій і екологічного роз'єднання при перебуванні в одному ареалі, оскільки дотепер немає єдиної думки щодо питання про сумісність тваринництва і розведення диких тварин на одній території. Крім того, знання фізіологічних особливостей шлунка на всіх рівнях структурної організації жуйних необхідні при розробці основ раціональної годівлі як одомашнених видів, так і при утриманні диких видів у неволі і можуть бути корисними при рішенні проблем раціонального природокористування і збереження біорізноманіття.
У зв'язку із цим, вивчення фізіологічних особливостей травлення жуйних в онтогенезі у зв'язку з харчовою спеціалізацією на всіх рівнях структурної організації із застосуванням комплексу методів досліджень є актуальним.
Мета роботи - виявлення фізіологічних закономірностей і особливостей травлення жуйних із застосуванням комплексу методів досліджень на різних рівнях структурної організації й на цій основі класифікувати їх по типах харчування.
Для реалізації даної мети поставлені наступні завдання:
1. Виявити загальні закономірності й особливості травлення жуйних.
2. Визначити загальні закономірності і особливості фізіологічного і морфофункціонального розвитку рубця, сітки, книжки і сичуга.
3. З'ясувати загальні закономірності і особливості макроморфологічної будови шлунка і його камер, пов'язаних зі специфікою харчування.
4. Розглянути практичні методи дослідження травного тракту жуйних.
Більшість досліджень з фізіології травної системи жуйних присвячено свійським тваринам (Шмальгаузен, 1935; Боголюбський, 1948, 1959; Давлетова, 1959, 1960, 1967, 1997; Соколов, 1960). Вивчено і їх симбіонтне травлення (Курилов, Короткова, 1971; Тарганов, 1965, 1969, 1972; Robbins, 1993). Щодо диких жуйних досліджено питання екології і якості рослинних кормів різних видів, особливості перетравлюваності і причин вібіркової придатності певних видів рослин (Жирнов, 1982; Железнов-Чукотський, 1994; Магомедов, Яровенко, 1998; Суботін, 2001). Існують еколого-морфологічні дослідження травної системи і харчової спеціалізації жуйних Африки і Монголії (Соколов й ін., 1989, 1995; Hofmann; Hammond, Wunder, 1991; Gordon, Illius, 1996; Perez-Barberia, 2002). На підставі еколого-морфологічних досліджень великої кількості видів жуйних Африки Хоффман класифікував їх за типом харчування на три групи: споживачі соковитих концентрованих кормів (козуля, дукер, мунтжак, антилопи куду і пуду); споживачі грубої волокнистої їжі (велика рогата худоба, домашні вівці); проміжна група споживачів частково волокнистої, частково концентрованої їжі (газель, орікс, благородний олень, сарна, кози). енша кількість робіт присвячена вивченню харчових адаптацій дрібних таксономічних груп диких жуйних (Саблина, 1959а, 19596, 1961, 1970; Давлетова, 1997, Ерднієва, 1997, Хацаєва, 2002). Цими вченими вивчено камери шлунка жуйних в онтогенезі у порівнянні з дикими і домашніми тваринами з різних регіонів і різною селекційною спрямованістю.

Практична значимість роботи полягає в тому, що домашні і дикі жуйні - найбільш різноманітна, розповсюджена і економічно корисна група тварин, яка має величезне значення в житті людини. Отримані відомості про методи вивчення фізіологічних і морфофункціональних особливостей стану травного тракту дають змогу оцінити загальний стан тварини і продіагностувати окремі хвороби або запальні процеси.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

Список використаних джерел: 
  1. Акбаев М. Ш., Василевич Ф. И., Российцева А. Р. Исследования физиологии питания сельскохозяйственных животных. -М.: Агропромиздат. -1992. – 244 с.
  2. Актуальные проблемы диагностики патологий свиней, крупного и мелкого рогатого скота // материалы конференции молодых ученых. - Владимир: ОКНИИиМС ВНИИЗЖ, 2002. – 146 с.
  3. Александров В. А. и др. Практикум по животноводству. - М.: Колос, 1984. - 256 с.
  4. Антонов Б.И. Использование метода пальпации при диагностике острых патологий жвачных животных //Ветеринарный консультант. - №16-17. - 2002. - с. 22-30.
  5. Арзуманян Е.А. Животноводство. - М: Колос, 1991. - 512 с.
  6. Арзуманян Е.А. и др. Скотоводство. - М.: Колос, 1984. - 399 с.
  7. Богданов Г.А. Кормление сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1990. - 624 с.
  8. Вертійчук А.І., Маценко М.І. Технологія виробництва продукції тваринництва. - К.: Урожай, 1995.-370 с.
  9. Георгиевский В.М. и др. Практикум по животноводству. - М.: Колос, 1982. – 455 с.
  10. Диагностика болезней пищеварительного тракта сельскохозяйственных животных / под ред профессора Абуладзе К.И. – М.: Ветмед, 2001. – 431 с.
  11. Довідник з технології та менеджменту в тваринництві / за ред. Ю.Д. Рубана. - Харків: Еспада, 2002. - 572 с.
  12. Золотухин С.Н., Молофеева Н.И., Бульканова Е.А., Васильев Д.А. Физиологические особенности пищеварения овец // Ветеринарный консультант. - №20. - 2002. - с.16-29.
  13. Калашников А.П. и др. Кормление сельскохозяйственных животных. - М.: Россельхозиздат, 1988.
  14. Калашников А.П., Клейменов Н.И. и др. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1985. - 356 с.
  15. Кормление жвачных животных / под ред. профессора Шумаковича Е. Е. - М.: “Колос”, 1978. – 368 с.
  16. Кулик М.Ф. та ін. Основи технології виробництва продукції' тваринництва. - К.: Сільгоспосвіта, 1994. - 432 с
  17. Максимюк Н.Н, Скопичев В.Г. Физиология кормления животных: Теории питания. Прием корма. Особенности пищеварения. – М.: Лань, 2004. – 339 с.
  18. Никитина Ю. И. Физиология сельскохозяйственных животных. – М.: Техноперспектива, 2006. - 463 с.
  19. Николаев А.И., Ерохин А. И. Овцеводство. - М.: Агропромиздат, 1987. - 384 с.
  20. Плахотин М.В. Справочник по ветеринарной хирургии. - М: Колос, 1987. – 633 с.
  21. Поляков И.И., Антиох Г.Г. Основы животноводства. - М.: Колос, 1980. - 288 с.
  22. Рубинский И.А., Малахеева Л.И., Мальцев С.А. Диагностика, терапия и профилактика болезней желудочного тракта у коров //БИО. - №10. - 2003. - с.24-28.
  23. Свечин К.Б. и др. Скотоводство. - М.: Колос, 1984.
  24. Смирнов А.М., Конопелько П.Я., Постников В. С.  Клиническая диагностика внутренних незаразных болезней сельскохозяйственных животных. и др.- Л.: Колос. 1981. - 447 с.
  25. Солдатов А.П. и др. Основы животноводства. - М.: Агропромиздат, 1988. - 287 с.
  26. Частная ветеринарная хирургия / под ред. профессора Шакалова К.И. - Л.: Агропромиздат. - 1986. – 510 с.
114
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).