Особливості будови тимусу новонароджених (анатомо-експериментальне дослідження)

Протягом перших двох годин після народження клітинний вміст тимуса практично не змінюється. В корковій речовині тимуса новонароджених щурів клітини розподілені з достатньо високою щільністю (55, 5±2, 78). Максимальний вміст клітин в корковій речовині визначається з 4-ї по 8-у годину позаутробного життя. На 12-у годину виявлено мінімальний вміст клітин в корі (45, 43±2, 88), зменшення відбувається переважно за рахунок малих лімфоцитів (28, 44±4, 34). Зниження щільності розподілу клітин в корі виявлено також на 32-у, 36-у та 108-у годині після народження. В корковій речовині динаміка абсолютної кількості клітин на умовній одиниці площі, в цілому співпадає з динамікою малих лімфоцитів. Динаміка малих лімфоцитів власне коркової речовини та субкапсулярної зони тимуса зворотньо пропорційна. В тимусі новонароджених щурів визначається високий вміст лімфобластів і великих лімфоцитів.

Протягом перших годин після народження коркова речовина тимусу характеризується високою мітотичною активністю. В подальшому, до кінця першої доби життя, рівень клітин, що мітотично діляться, поступово зменшується. Максимальна кількість мітозів спостерігається на кортико-медулярній межі й в мозковій речовині. Протягом перших 12-ти годин після народження вміст клітин, які мітотично діляться, в субкапсулярній зоні зменшується. На кортико-медулярній межі виявлено посилення мітотичної активності протягом перших 4-х годин післянатального життя. В подальшому, на 16-у годину післянатального життя, спостерігається одночасне збільшення абсолютної кількості клітин, які мітотично діляться, в субкапсулярній зоні (1, 18±0, 28) та корковій речовині (1, 52±0, 31). Піки мітотичної активності лімфоцитів субкапсулярної зони визначаються на 48-у, 60-у, 96-у та 144-у годину життя (з періодичністю в 48 годин). В корковій речовині період мітотичної активності лімфоцитів складає 36 годин. Піки вмісту лімфоцитів, які мітотично діляться, на кортико-медулярній межі збігаються з 36-ю, 60-ю, 108-ю й 144-ю годиною післянатального життя. Починаючи з 48-ї години й до кінця строку спостереження встановлена періодична зміна мітотичної активності клітин мозкової речовини (період -24 години).

В тимусі новонароджених щурів визначається велика кількість зруйнованих лімфоцитів на кортико-медулярній межі й мозковій речовині, що відповідає літературним даним (Varas A., 2000). Через 4 години після народження в субкапсулярній зоні та у власне корковій речовині відмічено подібне збільшення відносної кількості гинучих лімфоцитів. До кінця першої доби життя відносна кількість клітин, що гинуть, в субкапсулярній зоні й власне корковій речовині поступово зменшується й не перебільшує 2, 5%. Максимальна кількість гинучих лімфоцитів у тимусі новонароджених щурів визначається на кортико-медулярній межі. Відносна кількість епітеліоретикулоцитів у всіх зонах тимуса динамічно змінюється протягом першої доби після народження, найбільша їх частина постійно визначається в мозковій речовині.

Епітеліоретикулоцити тимусу забезпечують цілісність структури органу, будучи клітинною основою специфічного мікрооточення лімфоцитів (Сапин М. Р., Этинген Л. Е. 1996; Anderson G., Moore N. C., 1996). Найбільш інформаційним показником для оцінки морфофункціонального стану тимусу є співвідношення між лімфоцитами та епітеліоретикулоцитами (Юрина Н. А., Волошин М. А., 1992). Значення лімфоцитоепітеліального співвідношення в корковій речовині тимуса новонароджених щурів протягом перших 4-х годин після народження високе. До 12-ї години життя лімфоцитоепітеліальний індекс кори значно зменшується, до 9, 2. На 20-й годині після народження співвідношення між лімфоцитами й епітеліоретикулоцитами коркової речовини тимуса набуває значення новонароджених (28, 33). В подальшому співвідношення між лімфоцитами й епітеліоретикулоцитами зменшується й до кінця строку спостереження незначно змінюється. Мінімальне значення лімфоцито-епітеліального індексу кори зафіксовано на 54-у (7, 95) та 108-у (8, 0) годину післянатального життя. Значних змін в лімфоцито-епітеліальному співвідношенні субкапсулярної зони й мозкової речовини на протязі першого тижня життя не визначається. На кортико-медулярній межі на 8-й годині після народження спостерігається збільшення лімфоцито-епітеліального індексу (10, 27).

Дендритні клітини тимуса є невід’ємною частиною внутрішньотимічного мікрооточення (Vremec D., Zorbas M., 1992; Hirji N., 2000). Вуглеводні залишкі α-D-манози, які є рецепторами до лектину сочевиці (LCA), розташовано в цитоплазмі дендритних клітин тимуса щурів. дендритні клітини полігональної форми з численними відростками локалізовані переважно на кортико-медулярній межі. У новонароджених тварин в тканині тимуса виявляється максимальний вміст LCA+-дендритних клітин (8, 6±1, 92). Ближче до 16-ї години післянатального життя кількість дендритних клітин поступово зменшується (5, 8±0, 44). На 20-у годину спостереження кількість дендритних клітин в тканині тимуса знову збільшується (7, 33±1, 33). На кінець першоїї доби післянатального життя частота виявлення LCA+-дендритних клітин значно зменшується. На 28-у годину число дендритних клітин тимуса збігається зі значенням новонароджених. На кінець другої доби післянатального життя вміст LCA+- дендритних клітин в тимусі щурів поступово знижується