Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості формування заощаджень населення у сучасних умовах

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Фінансові ресурси населення завжди були одним з основних об’єктів дослідження в усіх найбільших школах економічної теорії. Важливу роль в економічному житті країни відіграє не тільки споживання, що здійснюється домогосподарствами, а й заощадження, що виступають потужним джерелом інвестицій.
Підвищений інтерес стосовно заощаджень обумовлюється характером відтворення в структурі національної економіки, темпами розвитку ринкових відносин, специфікою фінансової діяльності учасників розподільних відносин. Більшість сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників в якості основного чинника особистих заощаджень визнають рівень доходу населення [1, с. 158; 2, с. 204; 3, с. 46; 4, с. 24; 5, с. 31]. Заслуга відкриття зв’язку між рівнем доходу й обсягом заощаджень належить видатному англійському економісту Дж. М. Кейнсу. Він вважав, що дохід є основним фактором, який визначає споживання та заощадження, а процентна ставка не має важливого значення.
Метою дослідження є визначення впливу механізму особистого прибуткового оподаткування на процес розподілу доходів населення з акцентуванням уваги на останній стадії – формуванні заощаджень і можливостях їх ефективного використання; аналіз механізму формування структури доходів населення, напрямків, обсягів та пропорцій їх розподілу й витрачання, виявленні шляхів і можливостей посилення фінансово-інвестиційної значимості заощаджень населення під впливом чинника їх фіскального адміністрування.
Проблематика формування, оптимального розподілу й ефективного використання доходів населення у ринковій економіці є однією з домінуючих позицій в системі фінансових перерозподільних відносин. При цьому, такий розподіл доходів громадян відбувається в два етапи:
фіскальний розподіл доходів населення шляхом їх оподаткування;
внутрішньосистемний конкретно-цільовий розподіл на вторинному плані перерозподілених через фіскальний механізм доходів домогосподарств.
Обидві позиції в системі розподілу доходів населення є однаково важливими (як для держави, так й для громадян) ; до того ж, вплив першої на останню також є очевидним. Насамперед, доходи населення піддаються впливу фіскального адміністрування й лише після цього визначаються можливості їх споживчого використання, а тільки насамкінець – перспективи формування особистих заощаджень як активізованого фінансово-інвестиційного потенціалу з метою здійснення різноманітних фінансових чи реальних капіталовкладень.
Один з базових принципів оподаткування в сучасних ринкових умовах – нейтральність щодо форм і методів фінансово-економічної діяльності, що не суперечить регулювальній функції податків. У контексті функціональності, податкам все більше відводиться ключова роль регулятора економічних процесів. Оподаткування в умовах ринкових відносин все більше впливає на поведінку економічних суб’єктів, на ефективність й оптимальність прийняття ними фінансових рішень. Особливо це стосується механізму фіскального адміністрування доходів. Зокрема, умови оподаткування доходів населення здійснюють вплив на мотивацію фінансових рішень щодо їх розподілу й витрачання поруч з такими чинниками, як оплата праці (заробітна плата), рівень процентних ставок, темпи інфляції тощо.
Основна категорія витрат доходів населення – споживання (задоволення численного обсягу різноманітних поточних потреб як матеріального, так й нематеріального характеру). Специфіка споживання населенням суспільних благ полягає в їх максимізації, що є особливо вираженим в умовах низького рівня доходів громадян; а споживання, як відомо, істотно скорочує обсяги приватних заощаджень та інвестицій.
Насамперед, обсяги заощаджень визначаються джерелами формування доходів населення. У чистому вигляді це – заробітна плата громадян. Загалом, рівень і структура доходів є свідченням незадовільного стану формування заощаджень та здійснення фінансово-інвестиційної діяльності населення. Так, за підсумками 2009 р. 41, 9% доходів населення становила заробітна плата, 39, 6% – державні соціальні допомоги й інші трансферти (загалом – 81, 5%)  (табл. 1). Загалом за 2009 рік доходи населення збільшилися на 6, 2% порівняно з 2008 роком.
 
Таблиця 1
Структура доходів і витрат населення у 2000-2009 р.р.
Доходи
Категорія доходів2000200120022003200420052006200720082009
1. Заробітна плата:  
- загальний обсяг, млн грн55853 67389 78950 94608 117227160621205120278968366387376088
- частка загального обсягу, % 43, 4% 42, 7% 42, 7% 43, 9% 42, 7% 42, 1% 43, 5% 44, 8% 43, 3% 41, 9% 
2. Прибуток та змішаний дохід:  
- загальний обсяг, млн грн24696 29518335403633043828584046918695203131139131288
- частка загального обсягу, % 19, 2% 18, 7% 18, 1% 16, 8% 16, 0% 15, 3% 14, 7% 15, 3% 15, 5% 14, 6% 
3. Доходи від власності:  
- загальний обсяг, млн грн3322 4275 5297 6706 8337 11072 13855 200782843234868
- частка загального обсягу, % 2, 6% 2, 7% 2, 9% 3, 1% 3, 0% 2, 9% 2, 9% 3, 2% 3, 4% 3, 9% 
4. Соціальна допомога й інші трансферти:  
- загальний обсяг, млн грн4486556814 6728678028104849151307183900229040319683355425
- частка загального обсягу, % 34, 9% 36, 0% 36, 4% 36, 2% 38, 2% 39, 7% 39, 0% 36, 7% 37, 8% 39, 6% 
Усього доходів, млн грн128736157996185073215672274241381404472061623289845641897669
Витрати та заощадження
Категорія витрат та зоащаджень2000200120022003200420052006200720082009
1. Придбання товарів (послуг) :  
- загальний обсяг, млн грн115887139984153589180730221713306769385681509533695618712769
- частка загального обсягу, % 90, 0% 88, 6% 83, 0% 83, 8% 80, 8% 80, 4% 81, 7% 81, 7% 82, 3% 79, 4% 
2. Доходи від власності (сплачені) :  
- загальний обсяг, млн грн158 190 334 902 1864 3523 8374 169243040636496
- частка загального обсягу, % 0, 1% 0, 1% 0, 2% 0, 4% 0, 7% 0, 9% 1, 8% 2, 7% 3, 6% 4, 1% 
3. Податки на доходи та майно (інші трансферти) :  
- загальний обсяг, млн грн8488 11034 14092 1776319030 2546133803490536760666028
- частка загального обсягу, % 6, 6% 7, 0% 7, 6% 8, 2% 6, 9% 6, 7% 7, 2% 7, 9% 8, 0% 7, 4% 
4. Нагромаджені нефінансові активи:  
- загальний обсяг, млн грн3099 3408 2464 1680 3254 4444 7159 99392951511678
- частка загального обсягу, % 2, 4% 2, 2% 1, 3% 0, 8% 1, 2% 1, 2% 1, 5% 1, 6% 3, 5% 1, 3% 
5. Фінансові активи:  
- загальний обсяг, млн грн11043380 14594 14597 28380 41207 37044 378402249670788
- частка загального обсягу, % 0, 9% 2, 1% 7, 9% 6, 8% 10, 3% 10, 8% 7, 8% 6, 1% 2, 7% 7, 9% 
Всього витрат, млн грн 128736157996185073215672274241381404472061623289845641897759
* Складено і розраховано на основі даних Державного комітету статистики України. 
 
Перш за все, на увагу заслуговує механізм формування первинних доходів населення, які спроможні приносити додаткові доходи в разі їх ефективного інвестиційного використання. Державні соціальні допомоги й інші трансферти важко розглядати як джерела приватних заощаджень та здійснення інвестицій, а роль заробітної плати є незначною через обставину своєї низької межі, хоча вона традиційно є основним джерелом формування доходів населення.
У структурі витрат та заощаджень придбання товарів і послуг складає 79, 4%, податки на доходи, майно – 7, 4%, що сумі становить (табл. 1). Тобто, первинні джерела доходів населення реально нездатні навіть забезпечити придбання товарів і послуг, в тому числі й життєво необхідних для окремих категорій населення. У цьому випадку ще важче вести мову про формування приватних заощаджень, а тим більше – про здійснення будь-яких інвестицій. Більше того, доходи більшості населення, з теоретичних позицій, не є фіскально достатніми.
Внаслідок цього, негативний стан формування приватних заощаджень населення і здійснення інвестицій, що становить всього 9, 2%. Очевидно, що на сьогоднішній день податковий тягар для доходів населення є цілком прийнятним; натомість, як і раніше, реальний рівень доходів громадян жодним принципам оподаткування в дійсності не відповідає: фіскальній та економічній ефективності, а найбільше – соціальній справедливості.
Проведений аналіз показав, що з теоретичного погляду, кількість чинників, які мають чітко визначений вплив на рівень особистих заощаджень, є досить обмеженою. Загалом, із наведеного переліку стає очевидним, що практично виокремити вплив певних факторів заощаджень надто складно, оскільки більшість із них є тісно взаємопов’язаними. Результат дії багатьох чинників взагалі дуже складно спрогнозувати із задовільною точністю, причому не лише стосовно кількісних оцінок, але й щодо напряму впливу.
Крім того, дія багатьох визначників заощаджень є різною за різних рівнів розвитку ринкової економічної системи. Але, незважаючи на це, розуміння механізмів дії ключових визначників заощаджень у ринковій економіці є важливим для прогнозування впливу заходів економічної політики на рівень особистих, а отже, й національних заощаджень.
На завершення можна констатувати, що проблематика механізму формування приватних заощаджень міститься, насамперед, в низькому рівні доходів населення. Неможливо формувати заощадження за умов неспроможності задовольнити наявними доходами життєво необхідні потреби людини, а їх оподаткування взагалі втрачає будь-який сенс. Для вирішення зазначених проблем необхідне:
усунення диспропорцій в структурі доходів і витрат шляхом підвищення ролі доходів безпосередньо від трудової діяльності,
зменшення питомої ваги соціальних трансфертів;
забезпечення можливостей отримання доходів від власності шляхом розвитку ринку цінних паперів;
прискорення динаміки виробництва валового внутрішнього продукту як джерела доходів громадян для збільшення масштабів інвестування народного господарства, рівня його капіталізації.
стимулювання, у тому числі й фіскальними засобами, політики високих доходів населення та ефективно управляти механізмом їх розподілу, оскільки тільки в такому випадку реально здійснити перетворення пасивних грошових нагромаджень на активний фінансово-інвестиційний інструмент акселерації економічного зростання та підвищення суспільного благоустрою
 
Список використаних джерел
 
Рамський А. Ю. Інвестиційний потенціал заощаджень фізичних осіб та механізм його реалізації // Актуальні проблеми економіки / А. Ю. Рамський. – 2007. – № 5. – С. 173-178.
Свердан М. М. Фіскальна політика держави у контексті сталого суспільного розвитку // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. Вип. 3 (спецвипуск) : Право-Економіка-Управління / М. М. Свердан. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2008. – С. 42-44.
Славкова А. Податок на доходи фізичних осіб: проблеми зростання рівня доходів та платоспроможності громадян // Управління сучасним містом / А. Славкова. – 2004. – № 10-12 (16). – С. 45-50.
Шокун В. Платоспроможний попит в економічній системі України // Економіка України / В. Шокун, Л. Пилипенко. – 1999. – № 6. – С. 23-32.
Янель Ю. Я., Соломянова К. О. Заощадження домогосподарств України та їх мотивація // Економіка. Фінанси. Право / Ю. Я. Янель, К. О. Соломянова. – 2006. – № 6. – С. 9-13.
Фото Капча