Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості кошторисного фінансування бюджетних установ

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
Вступ
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИ І ВИДИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ
1.1 Поняття бюджетного фінансування та його організація
1.2 Методи і види фінансування із Державного бюджету
1.3 Організація фінансування із місцевого бюджету
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КОШТОРИСНОГО ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
2.1 Дослідження специфіки кошторисного фінансування бюджетних установ в Україні
2.2 Класифікація видатків із державного бюджету
2.3 Контрольні заходи щодо законності використання державних ресурсів
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Основним джерелом коштів бюджетних установ є державний бюджет, який об’єднує низку самостійних бюджетів: республіканський бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим, а також місцеві бюджети, включаючи обласні, міські, районні, селищні та сільські бюджети. Виділення грошових коштів на видатки відповідно до затверджених кошторисів називається фінансуванням бюджетних установ.
Видатки окремої бюджетної установи фінансуються, як правило, з якого-небудь одного конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народногосподарського значення і доцільності віднесення видатків на даний бюджет відповідно до економічних і соціальних задач держави.
Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах видатків бюджетних установ і називаються бюджетними асигнуваннями.
Під поняттям “фінансування” щодо бюджетних установ дослівно розуміють забезпечення зазначених установ грошовий коштами. Коло джерел фінансування бюджетних організацій значно розширилося: крім коштів державного та місцевих бюджетів, бюджетні установи отримують грошові надходження у вигляді платні за надання послуг. Характер та адресність фінансування мають вагоме значення, оскільки не тільки регламентують подальше витрачання коштів, а й визначають принципи фінансування.
Необхідність в існуванні державного бюджету обумовлюється природою держави, яка за своїм призначенням покликана виконувати загальносуспільні завдання і функції, а також об'єктивно існуючим законом вартості, існуванням товарно-грошових відносин та іншими факторами.
Бюджету в системі державних фінансів належить центральне місце. Він, як система економічних розподільних відносин, охоплює фактично все суспільство, на відміну від інших ланок фінансової системи, які мають більш обмежене функціонування. Це пов’язано з тим, що бюджет повинен забезпечити виконання державою її основних функцій – управління, оборони, регулювання економіки, соціальної.
Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування ринкових відносин бюджетна система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.
В основу законодавства України занесене поняття бюджету як плану. В той же час це фонд, з якого держава черпає свої фінансові ресурси для забезпечення свого функціонування.
Тому суть бюджету полягає не в тому, що це певна сума грошових коштів, які знаходяться на певному рахунку, а в тому, що він передбачає напрями спрямування доходів на певні видатки, а сама по собі сума може бути лише зафіксованою в певний період величиною коштів, які надійшли і які вже використані.
Дана робота висвітлює особливості фінансування бюджетних установ та організацій в Україні.
Метою курсової роботи є визначення особливостей кошторисного фінансування бюджетних установ.
Предметом дослідження виступають процеси кошторисного фінансування бюджетних установ в Україні.
Методи дослідження: системний аналіз, статистичний та структурно-логічний, семантичний, експертних оцінок та метод аналізу перспективної моделі шляхом моделювання і логічного узагальнення її функцій з метою дослідження організаційно-функціональної моделі, принципів, алгоритмів фінансування в умовах обмежених ресурсів.
 
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИ І ВИДИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ
 
1. 1 Поняття бюджетного фінансування та його організація
 
Мета виконання видаткової частини бюджету – це фінансування заходів, затверджених в бюджеті протягом бюджетного року.
Фінансування із бюджету – це перерахування коштів на поточні/реєстраційні бюджетні рахунки розпорядників коштів з єдиного казначейського рахунка або рахунка місцевого бюджету, які відкриті в банківських установах і в органах казначейства.
Фінансування із бюджету здійснюється на основі двох основних принципів: плановості та цільового характеру використання бюджетних коштів. Принцип плановості означає обов'язкову умову законодавчого затвердження даних видатків. Цільовий характер використання бюджетних коштів означає вимогу до розпорядників коштів використовувати виділені кошти за їхнім цільовим призначенням.
Організація фінансування покладена на фінансовий орган, який здійснює виконання даного бюджету. Банки здійснюють перерахування бюджетних коштів тільки на основі їхніх розпоряджень. У процесі фінансування фіноргани здійснюють контроль за економним і цільовим використанням бюджетних коштів.
Керівники установ та організацій, які одержують в своє розпорядження бюджетні асигнування (планові суми, в межах яких можуть проводитись видатки із бюджету) називаються розпорядниками коштів. Розрізняють три ступені розпорядників коштів:
Головні, другого, третього ступеня. За обсягом наданих їм прав, обов'язків і відповідальності розпорядники коштів поділяються:
- по державному бюджету на три ступеня – головних, другого, третього;
- по місцевих бюджетах – на два ступеня: головних і третього [6, 98].
Поділ розпорядників коштів на ступені по тому чи іншому бюджету залежить від структури управління галуззю народного господарства чи соціально-культурних установ.
Головними розпорядниками бюджетних коштів по Державному бюджету є міністри і керівники інших центральних відомств установ), по місцевих бюджетах – керівники управлінь (відділів) обласних, міських і районних Рад народних депутатів; по
Фото Капча