Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості організації роботи вчителя історії з вивчення понять та термінів

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
63
Мова: 
Українська
Ціна: 
1600 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Особливості вивчення понять у шкільних курсах історії
1.1 Проблема класифікації історичних понять у сучасній дидактиці
1.2. Умови формування історичних термінів і понять у процесі вивчення історії
1.3. Особливості організації роботи вчителя в процесі засвоєння учнями понять
2. Дослідження ефективності використання методики вивчення понять і термінів
3.1. Організація дослідження
3.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Опанування основами будь-якої науки передусім означає засвоєння системи її понять. «Однією з типових вад вітчизняних підручників з історії України, - зазначає В.Огнев’юк, - є недостатність, а то й відсутність у багатьох із них методичних умов і дидактичних засад засвоєння передбачених навчальною програмою понять». Ця вада характерна для всього процесу вивчення історії у школі. 

На сьогодні сформований процес вивчення термінів і понять у шкільних курсах історії має як позитивні, так і негативні сторони. Позитивними слід відзначити ефективне групування понять і термінів за конкретними темами, крім того, сучасна історична дидактика використовує багато надбань історичної науки, обгрунтування термінів і понять стає всебільш виваженим і чітким.

До негативних тенденцій у процесі вивчення термінів і понять у шкільних курсах історії слід віднести вузькість використання асоціативного методу вивчення, переважання методу «завчання» над формуванням гнучкого понятійного апарату та ін.

Враховуючи те, що історичні поняття були і залишаються основою історичного змісту шкільних курсів історії, проблема їх вивчення не втрачає своєї актуальності. У зв’язку з цим потребує дослідження методика вдосконалення роботи з історичними поняттями. Це обумовлено, перш за все, тими змінами, які є характерними для змісту шкільних курсів історії. На методику вивчення історичних понять впливає не лише структура змісту, але й вік школярів. Загальновідомо, що поняття у 5 класі і у 10 вивчаються згідно різних  алгоритмів і обсягів.

Актуальність теми роботи полягає у необхідності апробації сучасних методик організації роботи вчителя історії з вивчення понять та термінів і визначення їх ефективності в різних умовах.

Зважаючи на актуальність проблеми темою роботи обрано "Вивчення термінів і понять у шкільних курсах історії".

Мета роботи – вивчити теоретичні особливості організації роботи вчителя історії з вивчення понять та термінів і на практиці апробувати одну із сучасних методик.

Об’єкт дослідження – процес вивчення історії в сучасній загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – формування наукових понять на уроках історії в учнів загальноосвітньої школи.

Тема, мета, предмет і об’єкт дослідження обумовили такі завдання:

  • проаналізувати підходи до вивчення історичних понять та термінів в сучасній історичній дидактиці;
  • розкрити схему аналізу на уроці різних видів історичних термінів;
  • дослідити ефективність впровадження сучасних методик в процес вивчення учнями 9-х класів історичних термінів і понять.

Джерельною базою роботи стали праці відомих українських вчених.       С. Терно в роботах “Технологія формування історичних понять в учнів 9-го класу загальноосвітньої школи», “Історичні поняття: структура і способи визначення», “Ознайомлення учнів із системою понять історичних курсів (Класифікації та шляхи формування понять)», розглядає сучасні підходи до процесу вивчення понятійного апарату в шкільних курсах історії. В. П. Безпалько у роботі “Вивчення історичних понять у рамках сучасної педагогічної системи», розкриває систему класифікації підходів до вивчення історичних термінів і понять. В. Огнев’юк у статті “Понятійний апарат на уроках історії в школі» показує процес розвитку уявлень про ефективність різних методів вивчення історичних понять та ін.

К.О. Баханов у статті “Лабораторно-практичні роботи з історії в середній школі” звертає увагу на необхідність і обов’язковість включення в процес практичних і лабораторних робіт комплексу вивчення, засвоєння і роботи з термінами і поняттями як основи розуміння історичних подій, також він окреслює коло проблем у методиці оцінювання засвоєння учнями історичних термінів і понять.

В. В. Селіванов у роботі “Методика преподавания истории в средней школе” вказує на необхідність чіткої структуризації і класифікації понятійного апарату в кожному класі загальноосвітньої школи, що мотивується особливостями мислительних процесів учнів різних вікових груп. Цій же проблемі присвячено працю Л. Г. Мельник “Методика викладання історії в середній школі”, яка обгрунтовує виключну важливість адекватного засвоєння учнями історичних термінів і понять, а вже на їх основі формування всіх наступних видів роботи.

Структура роботи. Робота складається з двох розділів, вступу, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг роботи становить 63 сторінки (з додатками). Список використаних джерел включає 42 найменування.

 

Список використаних джерел: 
  1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе: Пособие для вчителя / А. Г. Колосков, Г. В. Клокова, П. С. Лейбенгруб и др. / Под ред, А. Г. Колоскова. - М.: Просвещение, 1984. – 651 c.
  2. Алексеевец В. В. Школьный курс истории: пос. для вчителей. – СПб: АЕАС, 2000. – 331 с.
  3. Андреевская Н. В. Очерки методики истории: 7-9 классы. - Ярославль: Учпедгиз, 1988. – 294 с.
  4. Баханов К.О. Лабораторно-практичні роботи з історії в середній школі // Український історичний журнал. – 2000. - №3. – С. 11-17.
  5. Баханов К.О. Технологія повного засвоєння навчального матеріалу // Історія в школах України. - 2000. - № 3. – С.18-21.
  6. Баханов К.О. У пошуках інноваційних технологій викладання історії // Історія в школах України. – 2001. - №9-10. - С. 33-39.
  7. Вагин А. А. Методика преподавания истории в средней школе. - М.: Просвещение, 1988. – 460 с.
  8. Вітчизняна історія в школах і вузах України: останнє десятиріччя // Збірник матеріалів семінару Київського проекту інституту Кеннана та Iнституту історії України НАН України, 3 жовтня 2002 р. – К., 2002. – С. 8.
  9. Внутрипредметные и межпредметные связи в обучении истории. / Под. ред А.Г.Колоскова. — М.: Схимус. – 2004. – 211 с.
  10. Грицак Я. Як викладати історію України після 1991 року” // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог. Фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії. - К.: Генеза. – 2000. – С. 63-75.
  11. Давыдов В. В. Виды обобщения в обучении (логика-психологические проблемы построения учебных предметов). – М.: Педагогика, 1982. – 465 с.
  12. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения; опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. – М.: Педагогика, 1986. – 488 с.
  13. Демиденко Т.П., Магдик О.О. Удосконалення змісту і методів викладання шкільних історичних дисциплін // Постметодика викладання історії. – 2004. - № 21. – С. 56-64.
  14. Донской Г. М. Соотношение единичного, особенного и общего в учебниках истории // Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1981. – 527 с.
  15. Зиновьев М. А. Основные вопросы методики преподавания истории. Руководство для преподавателей истории средней школы, - М.: АПН РСФСР, 1988. – 514 с.
  16. Ільге В. Національна історія на прикладі зображення доби Київської Русі в українських підручниках з історії // Українська історична дидактика: Міжнародний діалог. – К., 2000. – С. 77-79.
  17. Історія України: нове бачення: У 2-х т., Т.1. / О. І. Гуржій, Я. Д. Ісаєвич, М. Ф. Котляр та ін. / За ред. В. А. Смолія. - К.: Україна, 1995. – 455 с.
  18. Кегель І. Історія в школах України // матеріали семінару “Подготовка и опубликование новых учебников по истории для школ в европейских странах, проводящих демократические преобразования”. - 1999. - №2. - С.6-9.
  19. Колодій А. Г. Оцінка знань та вмінь учнів у процесі вивчення історії: методологічний підхід // Педагогіка, 2002. - №№5-6. – С. 34-39.
  20. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2003. – 190 с.
  21. Лернер И. Я. Познавательные задачи в обучении истории (материалы к опытной работе вчителей). - М.: Просвещение, 1978. – 338 с.
  22. Майєр Р. Всесвітня історія ХХ століття в українських шкільних підручниках // Матеріали семінару «Нові підходи до підготовки підручників із всесвітньої історії для основної та старшої школи в Україні», Ялта, 30 вересня – 1 жовтня 2003. – Страсбург, 2003. – 220 с.
  23. Мельник Л. Г. Методика викладання історії в середній школі. - К.: Вища школа. - К., 1994. – 236 с.
  24. Мисан В. Особливості роботи з текстовими історичними джерелами. // Доба. – 2004. - №2. - С.10-14.
  25. Огнев'юк В. До питання про зміст історичної освіти // Історія в школах України. - 1998. - № 1. – С. 4-9.
  26. Поспелов Н. Н., Поспелов И. Н. Формирование мыслительных операций у старшеклассников. – М:. Педагогика, 1999. – 312 с.
  27. Програми для середньої загальноосвітньої школи: історія України (5-11 класи), всесвітня історія (6 -11 класи). - К.: Перун, 2005. – 86 с.
  28. Рибалко І. К. Історія України. Дорадянський період: Підручник. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа, 1991. – 264 с.
  29. Савельева И. М. Методика преподавания истории. - М., 1997. – 208 с.
  30. Селиванов В. В. Методика преподавания истории в средней школе - М.: Просвещение, 1996. – 233 с.
  31. Сенкевич А. А. Методика преподавания истории в средней школе. - М.: Просвещение, 1986. – 276 с.
  32. Стоуне Э. Психопедагогика. Психологическая теория и практика обучения: Пер. с англ. / Под ред. Н.Ф.Талызиной. - М.: Педагогика, 1984. – 329 с.
  33. Терно С. Дидактика історії чи методика навчання історії? // Історія в школах України. – 2004. – № 6. – С. 22-26.
  34. Терно С. Історичні поняття: структура і способи визначення // Історія в школах України. – 2003. – № 3. – С. 32-37.
  35. Терно С. Нові підходи у вивченні історії: прогрес в науці чи шлях в нікуди? // Історія в школах України. – 2003. – № 1. - С. 45-51.
  36. Терно С. Ознайомлення учнів із системою понять історичних курсів (Класифікації та шляхи формування понять) // Історія в школах України. – 2003. – № 4. – С. 24-26.
  37. Терно С. Складові ефективного навчання, або Що потрібно знати вчителю про пізнавальні процеси учнів? // Історія в школах України. – 2005. – №. 4. – С. 8-10.
  38. Терно С. Технология формирования исторических понятий у старшеклассников // Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 3-ї міжнародної міждисциплінарної конференції 1-9 травня 2002 р., м. Ужгород / Харків: Українська Асоціація “Жінки в науці та освіті», Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Ужгородський національний університет, 2002. — 374 с.
  39. Терно С. Технологія формування історичних понять в учнів 9-го класу загальноосвітньої школи: Посібник для вчителя. — 2-е вид. — Запоріжжя: Просвіта, 2002. — 72 с.
  40. Терно С. Як підвищити ефективність навчання? (Науково-технологічні засади формування історичних понять) // Історія в школах України. – 2003. – № 5. – С. 21-26.
  41. Усова А. В. Эволюция теории формирования научных понятий // Педагогика. - 1998. - № 8. – С.19-22.
  42. Черевецький В. П. Методика викладання історії України в середніх і старших класах // Український історичний журнал. – 2000. - № 4. – С. 41-44.
6954
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).