Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості організації спортивно-оздоровчих клубів

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧИХ КЛУБІВ
 
Шевчук Н.
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука
 
Анотація. Шевчук Н. Особливості організації спортивно-оздоровчих клубів. В статті розглядається система ціноутворення спортивно-оздоровчих послуг як складової маркетингової політики, відносини, які складаються між клієнтами і працівниками фітнес-клубів центрів.
Ключові слова: спортивний маркетинг, фізкультурно-оздоровчі послуги.
Аннотация. Шевчук Н. Особенности организации спортивно оздоровительных клубов. В статье рассматривается система ценообразования спортивно оздоровительных услуг как составной маркетинговой политики, отношения, которые складываются между клиентами и работниками клубов фитнесс центров.
Ключевые слова: спортивный маркетинг, физкультурно-оздоровительные услуги.
Abstract. Shevchuk N. Special features of the organization of sport health-improvement clubs. In the article is considered the system of the price formation of sport health-improvement services as composite marketing policy, the relations, which are added between clients and workers of the clubs of fitness of centres.
Key words: sport marketing, physical culture- health-improvement services.
 
Сучасний світ разом з усіма своїми досягненнями, покликаними полегшити життя людей, приніс у той же час і безліч проблем. Загазоване повітря, малорухомий спосіб життя й неправильне харчування згодом приносять свої плоди, – з'являються проблеми зі здоров'ям, зайва вага, погане самопочуття, роздратування, невдоволення собою й навколишніми. Зміцнити здоров'я, підняти тонус, поліпшити настрій і зовнішній вигляд можна декількома шляхами – для кожної людини вони вкрай індивідуальні, і кожний сам вибирає, який з них для нього на даний момент є самий доступний і досяжним, але, мабуть, найбільш ефективний варіант вирішення цієї проблеми – це спорт.
Таким чином, у сучасному динамічному світі постійно підвищується роль і значення здорового способу життя, і як наслідок, щорічно в Україні відкривається безліч нових спортивно-оздоровчих центрів, що надають населенню різного роду спортивно-оздоровчих послуг. Однак з ростом ринку підсилилася й озлобилася конкуренція між його учасниками. Тому в останні роки спортивно-оздоровчі організації всіх рівнів стали брати участь у проведенні різних маркетингових досліджень, тому що розуміють важливість своєчасного вивчення ринкових тенденцій для ефективного функціонування й подальшого розвитку.
Мета дослідження – виявити об'єктивні підстави використання маркетингу фізкультурно-оздоровчих послуг в світі, визначити шляхи його удосконалення.
Задачі дослідження:
Визначити особливості використання маркетингу в сфері фізкультурно-оздоровчих послуг.
Визначити шляхи удосконалення маркетингової діяльності.
Об’єкт дослідження – система фізкультурно-оздоровчих послуг.
Предмет дослідження – маркетингова діяльність структур фізкультурно-оздоровчих послуг в світі..
Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання поставлених завдань були використані адекватні методи, зокрема: метод системного аналізу; аналіз наукової літератури і документів; метод порівняння і зіставлення; методи соціологічних досліджень; методи математичної статистики.
Найважливішою складовою політики маркетингу сучасних фітнес-центрів, що впливає на ефективність їх діяльності, є ціноутворення послуг, бо ціна серйозно впливає на процес стимулювання або навпаки гальмування інтересу споживача. При розробці стратегії ціноутворення на спортивно-оздоровчі послуги, що надаються, повинна враховуватися безліч чинників, основними з яких є:
різноманітність і якість основних (різні форми рухової активності) і супутніх (фізіотерапевтичні процедури, рекомендації по живленню і способу життя, обстеження функціональної підготовленості займаються, косметичні процедури і т. д.) послуг;
стан матеріальної бази фітнес-центру – залів, басейну, душових, тренажерів і інше устаткування, наявність сауни, солярію, масажних кабінетів, наявність дитячої кімнати, перукарської, кафе або бару і т. д. ;
кваліфікація викладачів-інструкторів і інших фахівців – лікарів, адміністраторів і ін.
особливістю контингенту є приналежність до одного або різним соціальним шарам, вікові і статеві особливості, освітній і загальнокультурний рівень, професійні інтереси;
наявність попиту на спортивно-оздоровчі послуги, конкуренція на ринку цих послуг, платоспроможність населення.
При розрахунку вартості фізкультурно-оздоровчих послуг і встановленні ціни на них слід мати у вигляді, що їх розмір залежить також від того, яка організація пропонує ці послуги – державна (муніципальна), суспільна або комерційна і які цілі ставлять вони, пропонуючи свої послуги. Тобто йдеться про призначення установи, бо воно має колосальний вплив на процес ціноутворення. Як правило, муніципальні та і суспільні фітнес-центри або клуби, залежно від завдань, які вони вирішують, пропонують або безкоштовні послуги, або із знижкою або за мінімальну плату, або за повну вартість. Такі оздоровчі установи мають гнучку цінову шкалу для різних груп населення.
Комерційний або приватний фітнес-центр, клуб вирішує свої завдання або побажання своїх клієнтів членів центру чи клубу (вступний або річний членський внесок) або продаж абонементів, ціни на які також варіюються.
Великий вплив на процес встановлення цін на послуги має наявність конкуренції на даному ринку. В зв'язку з цим слід зазначити, що в 70-80 роки, коли практично пропозиції цих послуг були монопольними (державними або суспільними організаціями), ціна послуг встановлювалася в основному, адміністративними установами і без узгодження з тими людьми, які були причетні до оздоровчих занять.
З появою на фізкультурно-оздоровчому ринку конкурентів і, перш за все комерційних структур, керівники та менеджери фітнес-центрів почали вивчати цей ринок, аналізувати розмір платні, пропонований конкурентами за ідентичні послуги. Послуги, які пропоновані в комерційному секторі, мають більш різноманітний характер і включають ряд супутніх і додаткових послуг. Саме тому приватні фітнес-центри встановлюють більш високу платню за користування своїми послугами.
За останні роки, починаючи з середини 90-х років, в області фітнес-індустрії або надання населенню фізкультурно-оздоровчих послуг в різних країнах. Наприклад, в Москві з'явилося більше трьох десятків сучасних фітнес-центрів, добре обладнаних залами, наданням різноманітних послуг: тестування, використання солярію, сауни, дитячої кімнати і т. д. Всі ці фітнес-центри і клуби («Планета фітнес» і ін.) є приватними установами і розраховані на людей з високим рівнем доходів, оскільки вартість річного абонемента коливається від 1000 до 5000 дол. Безумовно такі центри і клуби, звичайно, потрібні, але на загальному фоні низького рівня життя російського і українського населення широка реклама таких закладів може стати серйозною перешкодою на шляху оздоровлення населення, коли переважна його більшість не має можливості оплатити такі послуги. І це треба враховувати в маркетинговій політиці фізкультурно-оздоровчих послуг. Але у жодному випадку не перешкоджати появі таких елітних оздоровчих клубів і фітнес-центрів.
До цієї ж категорії може бути віднесений і ряд київських фітнес-центрів («Акваріум», «Донбас», «Київ Спорт клуб»), ціна річних абонементів коливається від 2000 і 3000 доларів США. Має свою специфіку сучасний фітнес-центр п'ятизіркового київського готелю «Україна», який представляє клієнтам комплекс послуг (добре обладнані тренажерні зали, басейн з сучасною системою очищення води, сауна, парні лазні і ін.), вартість яких включена в платню за проживання. У теорії маркетингу прийнято виділяти: а) організації-споживачі (виробники товарів, послуг і ін., оптова і роздрібна торгівля, уряд, некомерційні організації) і б) кінцевих споживачів (населення). У разі реалізації цієї функції спостерігається пряма залежність елементу маркетингової моделі конкретного виду спорту і виду споживача. Якщо маркетинг спортивних товарів спеціального призначення, послуг, організацій, ідей може орієнтуватися і на організації-споживачі і на кінцевих споживачів (і то з певними обмеженнями в деяких конкретних ситуаціях), то маркетинг осіб і територій в рамках конкретного виду спорту – тільки на організації-споживачі.
Сукупність організацій-споживачів і кінцевих споживачів з подібними потребами у відношенні до конкретного виду спорту утворює потенційний ринок. Від потенційного ринку слід відрізняти цільовий ринок, визначуваний з використанням сегментації по різних критеріях: регіональної демографії (говорити, наприклад, про маркетинг деяких зимових видів спорту в регіонах з теплим кліматом навряд чи має сенс), персональної демографії (заняття видом спорту з метою досягнення високого рівня спортивної майстерності обмежені, наприклад, певними віковими рамками; є – поки що – чисто «чоловічі» види спорту), стилю життя (наприклад, «модні» і «немодні» види спорту) і т. д.
Споживацькі відносини і переваги краще всього виявляти з обліком не тільки видів спорту, але і їх комерціалізації. В таблиці 1 представлена характеристика основних відмінностей комерційного і некомерційного маркетингу виду спорту.
Фітнес у всьому світі вважається одним з найприбутковіших видів бізнесу: вкладення окупаються швидко, приблизно через 2 роки, а прибуток, в середньому, досягає 5 млн. доларів в рік. В Росії з її поляризованою соціальною структурою прибутку від фітнес-центру у великій мірі залежать від економічного розвитку регіону.
 
Таблиця 1
Характеристика основних відмінностей комерційного і некомерційного маркетингу виду спорту
Маркетинг
КомерційнийНекомерційний
 Головним чином пов'язаний із спортивними товарами, особливо спеціального призначення, з платними послугами, особами; частково – з територія-ми і ідеямиГоловним чином пов'язаний з організаціями, територіями, ідеями, – а також з безкоштовними послугами
Цілі звичайно торкаються збуту спортивних товарів і платних послуг, отримання прибуткуЦілі, як правило, не змінюються з чисто фінансових позицій (наприклад, розвиток виду спорту з метою все стороннього і гармонійного розвитку людини і т. д.) 
Пов'язаний з платежами конкретних споживачів (спортивних товарів, послуг і т. д.) Пов'язаний з отриманням дотацій, у тому числі державних, приватними пожертвуваннями, спонсорством; можливі фінансові втрати, наприклад, при проведенні змагань
Орієнтований на обслуговування тільки прибуткових сегментів ринкуМожливе або необхідне обслуговування економічно невигідних сегментів ринку (наприклад, дітей, інвалідів і т. д.) 
Є одна категорія клієнтів – споживачі цінностей, іманентно властивих конкретному виду спортуЄ дві категорії клієнтів – споживачі цінностей конкретного виду спорту і спонсори
 
Висновки
 
1. Проблемі використання маркетингу фізкультурно-оздоровчих послуг як складової частини маркетингу сьогодні приділяється велика увага як вченими-теоретиками, так і фахівцями-практиками, безпосередньо причетними до маркетингової діяльності. Наукові та практичні напрацювання останніх років створили основу для формування системи уявлень про маркетинг як важливий компонент діяльності організаційно-управлінських структур в цій сфері.
2. Ефективна цінова політика відрізняється все стороннім аналізом великої кількості різноманітних чинників, що зумовлюють ефективність маркетингу, мінливістю залежно від конкретної ситуації, що складається на ринку послуг, стратегією діяльності при розвитку конкретного фітнес-центру.
3. Діяльність фізкультурно-оздоровчих організацій визначається такими напрямами: робота з клієнтами (інформаційно-роз'яснювальна робота, організація продажу квитків і абонементів, забезпечення безпеки, надання додаткових послуг) ; робота щодо залучення спонсорів та інших ділових партнерів; робота із засобами масової інформації, насамперед з телекомпаніями щодо встановлення з ними ділових партнерських стосунків.
 
Список використаної літератури
 
Золотов М. И., Кузин В. В., Кутепов М. Е. Менеджмент и экономика физической культуры и спорта. – М. : Академа, 2004. – 432с.
Гуськов С. И. Спортивный маркетинг. – К. : Олимпийская литература, 1996. – 296с.
Починкин А. В., Какузин В. А. Экономика физической культуры и спорта: Учебное пособие. – М. : МГАФК, 2001.
Фото Капча