Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому та підлітковому віці

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому віці
2. Відношення з дорослими та однолітками в підлітковому віці
3. Основні особистісні новоутворення підліткового віку
Список використаної літератури
 
1. Особливості пізнавальної сфери дитини в ранньому віці
 
Ранній вік – стадія психічного розвитку дитини від 1 року до 3 років, яка характеризується якісними змінами у розвитку функцій кори великих півкуль. У цей період відбуваються наступні явища індивідуального розвитку:
формується ходьба, локомоція, дрібна моторика, за рахунок чого істотно розширюються можливості пізнання навколишнього світу;
розвивається ситуативно-ділове спілкування з дорослими і спілкування з однолітками;
формуються когнітивні процеси;
відбувається оволодіння пасивною і активною мовою;
стають більш чіткими афективна і вольова сфери, формується самосвідомість.
Для психіки дитини цього віку характерна висока залежність від наочної ситуації, психічне відбиття функціонує у нерозривному зв'язку з практичними діями, виражений афективний характер спрямованості на зовнішній світ. Провідною в цьому віці виступає предметно-маніпулятивна діяльність, у рамках якої відбувається оволодіння способами використання предметів. При цьому формування предметних дій дитини є невіддільним від її спілкування з дорослим, яке є ситуативно-діловим. У цей період відбувається особливо інтенсивний розвиток мови дитини: на другому році вона вже розуміє назви деяких предметів, з якими взаємодіє, а на третьому році розуміння поширюється і на предмети, які перебувають поза безпосереднім досвідом дитини.
Численні дослідження показали, що трирічна дитина психологічно входить у світ постійних речей, вміє використовувати багато предметів побуту і має ціннісне відношення до предметного світу. Вона здатна до самообслуговування, вміє вступати у взаємини з оточуючими людьми, спілкується з дорослими і дітьми за допомогою мови, виконує елементарні правила поведінки.
Основними досягненнями раннього дитинства, які визначають розвиток психіки дитини, є: оволодіння тілом, оволодіння мовою і розвиток предметної діяльності. Ці досягнення проявляються: у тілесній активності, координованості рухів і дій, прямоходінні, бурхливому розвитку мови, здатності до заміщення, символічних дій і використання знаків, розвитку наочно-дієвого, наочно-образного і знакового мислення, розвитку уяви і пам'яті; у відчутті себе джерелом уяви і волі, у виділенні свого «Я» і у появі так званого почуття особистості.
Загальна сензитивність до розвитку здійснюється за рахунок нестримності онтогенетичного потенціалу розвитку, а також психологічного входження дитини у соціальний простір людських відносин, у якому відбуваються розвиток і становлення потреби у позитивних емоціях і потребі бути визнаним.
У ранньому дитинстві дитина починає виділяти властивості навколишніх предметів, вловлювати найпростіші зв'язки між ними і використовувати ці зв'язки у своїх маніпуляціях. Це створює передумови для подальшого розумового розвитку, який відбувається у зв'язку з оволодінням предметною діяльністю (а пізніше – елементарними формами гри і малювання) і мовою.
Основу розумового розвитку в ранньому дитинстві складають нові види дій сприйняття і розумових дій, які формуються у дитини
Хоча вже в дитинстві дитина у зв'язку з хапанням і маніпулюванням опановує зоровими діями, які дають їй можливість визначити деякі властивості предметів і регулювати практичну поведінку, сприйняття на початку раннього дитинства ще вкрай нерозвинене. На перший погляд це непомітно: дитина начебто добре орієнтується в навколишньому середовищі, впізнає знайомих людей і предмети. Але впізнавання може бути різним, воно може опиратися на виділення у предметах різних властивостей і ознак. Однорічна дитина не здатна послідовно і систематично оглянути предмет. Як правило, вона вихоплює якусь одну ознаку, яка кидається в очі, і реагує тільки на неї, за нею впізнає предмети. Нерідко це буває невелика ділянка обрисів предмета, з яким дитина зіштовхується у процесі маніпулювання. Засвоївши слово «пта» (пташка), дитина називає так всі предмети, які мають виступ, схожий на дзьоб. Пташкою для неї може бути, наприклад, пластикова кулька з гострим виступом
З цим пов'язана особливість сприйняття дітей другого року життя – впізнавання близьких людей на фотографіях і предметів на малюнках, у тому числі на контурних зображеннях, які передають лише окремі характерні деталі предмета (наприклад, морду коня або собаки). Подібне впізнавання легко прийняти за доказ того, що дитина розуміє, що таке малюнок або фотографія. Можна побачити у цьому і здатність дитини повно і точно сприймати навколишні предмети за найменшим натяком, однак насправді тут проявляються прямо протилежні якості. Діти другого року не сприймають малюнки або фотографії як зображення предметів і людей. Для них зображення – це цілком самостійні предмети. І якщо дитина називає предмет і його зображення однаково, то, отже, вона ототожнює їх. Ототожнення стає можливим тому, що і у предметі, і у зображенні виділяється якась одна деталь, яка привернула увагу дитини: все інше ніби не існує, не враховується. Така особливість сприймати предмети проявляється і у байдужості дитини до просторового положення сприйманого або його зображення.
Зорові дії, за допомогою яких дитина сприймає предмети, склалися у процесі хапання і маніпулювання. Ці дії, насамперед, спрямовані на такі властивості предметів, як форма і величина. Кольори в цей період не мають ніякого значення для впізнавання предметів взагалі. Дитина однаково впізнає забаврлені і незабарвлені зображення, а також зображення, зафарбовані у незвичайні, неприродні кольори, орієнтуючись тільки на форми зображених предметів. Це, звичайно, не значить, що дитина не розрізняє кольори. Відомо, що
Фото Капча