Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Особливості правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності
 
Зміст
 
1. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, принципи здійснення та види
2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
3. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємницьких структур
 
1. Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, принципи здійснення та види
 
Основним законодавчим актом, який закріплює правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності вітчизняними суб'єктами господарювання, є Закон України від 16 квітня 1991 року «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення ЗЕД в Україні і спрямований на удосконалення правового регулювання усіх видів ЗЕД, включаючи зовнішню торгівлю, економічне, науково-технічне співробітництво, надання послуг відповідно до загальновизнаних засад, принципів, норм і правил міжнародної торгівлі та зобов'язань, взятих Україною в рамках міжнародних угод. У Господарському кодексі України від 16 січня 2003 року загальним положенням про зовнішньоекономічну діяльність присвячена Глава 37.
Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на відносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Ознаки ЗЕД:
а) за своєю сутністю вона є господарською діяльністю, тобто «діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямованою на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність» (ч. 1 ст. З ГК) ;
б) ця діяльність побудована на відносинах між суб'єктами господарювання, що перебувають під юрисдикцією різних держав;
в) вона може здійснюватися як на території України, так і за її межами, як з перетином митного кордону України, так і без такого перетину.
Однак останньому суперечить визначення ЗЕД у ч. і ст. 377 ГК – «ЗЕД – господарська діяльність, що в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону майном та/або робочою силою. При цьому кваліфікуючою ознакою ЗЕД є перетин митного кордону.
Правовою формою реалізації ЗЕД є зовнішньоекономічний договір (контракт). У міжнародних договорах, як єдиний критерій для визначення міжнародного характеру договору використовують критерій місцезнаходження комерційних підприємств сторін на територіях різних держав. Це є доказом того, що перетин митного кордону є не обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору.
ЗЕД притаманні загальні ознаки господарської діяльності (виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг; діяльність здійснюється на професійних засадах; отримання прибутку). Належність зовнішньоекономічних відносин до господарських визначає і методологію регулювання цих відносин.
Методи:
а) метод автономних рішень суб'єктів господарювання (добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки; здійснювати будь-які види ЗЕД і зовнішньоекономічні операції, окрім заборонених законом; укладати зовнішньоекономічні договори та визначати зобов'язання за ними в межах законодавства тощо) ;
б) метод владних приписів, згідно з яким діяльність суб'єктів господарювання підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин, визначеним законодавством (необхідність отримання експортних або імпортних ліцензій; дотримання порядку розрахунку в іноземній валюті; дотримання порядку та строків проведення окремих видів зовнішньоекономічних операцій) ; в) метод рекомендацій, згідно з яким держава регулює поведінку суб'єктів господарських відносин шляхом рекомендованих моделей відповідних правовідносин.
Принципи зовнішньоекономічної діяльності – це керівні начала, що визначають спрямованість правового регулювання зовнішньоекономічних відносин.
Спеціальні принципи ЗЕД закріплює ч. 2 ст. 377 ГК, з деталізацією переліку у ст. 2 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність».
1. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:
– виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати ЗЕД на території України, керуючись законами України;
– обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин.
2. Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:
– праві суб'єктів ЗЕД добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;
– праві суб'єктів ЗЕД здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України;
- обов'язку додержувати при здійсненні ЗЕД порядку встановленого законами України.
Але, існують і обмеження – ліцензування зовнішньоекономічних операцій (ст. 16 ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність»), заборона окремих видів експорту і імпорту (ст. 17 ЗУ «Про ЗЕД»), встановлення державної монополії на експорт (імпорт) певних товарів (ст. 20 ЗУ «Про ЗЕД») та ін.
3. Принцип юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:
- рівності перед законом всіх суб'єктів ЗЕД незалежно від форм власності при здійсненні ЗЕД;
- забороні будь-яких, крім передбачених Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів ЗЕД, а також іноземних суб'єктів господарювання за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;
- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом.
4. Принцип верховенства закону, що полягає у:
- регулюванні ЗЕД тільки законами України;
забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що створюють для суб'єктів ЗЕД умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України.
Протиріччя: відповідно до ст. 7 ЗУ «Про ЗЕД» – коло засобів регулювання ЗЕД широке і включає як акти державних органів різної юридичної сили, так і акти недержавних суб'єктів, однак п. 9 ст. 92 Конституції України встановлює, що виключно законами визначаються засади ЗЕД.
5. Принцип захисту інтересів суб'єктів ЗЕД, який полягає у тому, що Україна як держава:
- забезпечує рівний
Фото Капча