Особливості роботи з різними групами клієнтів

Предмет:

Соціальна робота

Тип роботи:

Контрольна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

профілактично-корекційної, лікувально-оздоровчої та реабілітаційної роботи зі спеціальними групами клієнтів;

особливості дії психоактивних речовин на дітей, підлітків, молодь;

методи та форми позбавлення від алкогольної та наркотичної залежності;

порядок оформлення документації соціальної служби в роботі зі спеціальними групами клієнтів.

Соціальний працівник повинен уміти:

користуватися набутими теоретичними знаннями та застосовувати їх у практичній роботі;
користуватися окремими психодіагностичними та соціально-педагогічними методами вивчення особистості клієнтів спеціальних груп;
спонукати людину до позитивних змін в її житті;
встановлювати доцільні стосунки з клієнтами, враховуючи їхні вікові та індивідуальні особливості;
виявляти і оцінювати актуальні проблеми людей, що належать до спеціальних груп клієнтів, і допомагати у їх розв'язанні;
проводити консультації;
здійснювати лікувально-профілактичні заходи з клієнтами з метою позбавлення їх від алкогольної і наркотичної залежності;
проводити корекційну роботу з особами, які мають психічні порушення та відхилення у поведінці;
організовувати соціально-педагогічні заходи зі спеціальними группами клієнтів;
проводити різні форми індивідуальної роботи;
оцінювати результати власної діяльності і робити прогноз на майбутнє.

Для спеціальних клієнтів існують відповідні служби, які надають допомогу, а також сприяють забезпеченню благ, які сконцентровані на зусиллях фахівців. Наприклад, така група клієнтів, як психічнохворі, потребує від соціального виключення в усіх сферах, оскільки психічного здоров'я утруднюють доступ до соціальних служб і соціальних мереж. Такі люди мають менше можливостей бачитися з близькими.
Працюючи з біженцями соціальні працівники мають дбати про подолання їх соціального виключення, сприяти соціальному виключені.
Методи й форми соціальної роботи з алкоголіками і наркоманами мають однакове завдання: допомогти людині подолати згубну потребу в спиртному чи наркотиках, змінити ставлення до свого «Я». У практичній роботі з клієнтами слід ураховувати просту систему замкненого циклу:

вихід із умовно визначених параметрів соціального суспільства;
вхід у середовище свого психологічного «Я»;
зміна фізіологічних потреб організму до рівня, який був до порушення його функціональних завдань;
вхід до суспільства у новій соціальній якості: "алкоголік", "наркоман";
процес подолання хвороби й адаптації клієнта до нових умов [5].

Соціальна робота з спеціальними групами клієнтів дозволяє включати соціальну рекламу у соціальну роботу з метою реалізації її соціологічних функцій - адаптаційної, культуронаслідування та соціорегуляції.

РОБОТА З НЕБЛАГОПОЛУЧНИМИ СІМ'ЯМИ

Сім’я – невелика соціальна група, до якої входять поєднанні шлюбом чоловік і жінка, їх діти, кровні родичі, інші особи, пов’язані родинними зв’язками з подружжям. У житті дитини сім’я відіграє вирішальну роль.
Сучасні сім’ї різноманітні, і від того, в якій саме живе дитина, залежить, яким змістом наповнюється процес формування її особистості. Аналіз досліджень (Е. Д. Белова, Л. М. Зубіна, А. Г. Ковальова) доводить, що стійкі помилки сімейного виховання пов’язані зі структурою сім’ї та сімейними стосунками, ставленням дорослих до своїх суспільних обов’язків, їх спрямованістю, потребами та інтересами, ставленням до праці [6].
Для неблагополучної сім’ї характерною є відсутність духовних інтересів, байдуже ставлення до родинних і сімейних обов’язків, відсутність трудових традицій. Гостроконфліктний клімат такої сім'ї негативно впливає на формування рис характеру дитини (зухвалість, грубість, забіякуватість, не підпорядкованість вимогам дорослих і колективу).
До неблагополучних сімей належать:

сім’ї, де батьки – алкоголіки, наркомани – ведуть аморальний спосіб життя;
сім’ї асоціальні (члени конфліктують з морально-правовими нормами суспільства, схильні до правопорушень);
сім’ї конфліктні постійні конфлікти між батьками, батьками і дітьми, що проявляються у сварках, взаємних образах, грубощах, навіть бійках);
сім’ї соціального ризику соціально незахищені сім’ї, які потребують соціальної допомоги та підтримки – малозабезпечені, багатодітні, з дітьми-інвалідами, батьками-інвалідами).
превентивні – сім’ї, в яких проблеми мають незначний прояв і знаходяться на початковій стадії неблагополуччя;
сім’ї, в яких соціальні та інші протиріччя загострюють взаємостосунки членів сім’ї один з одним і оточенням до критичного рівня;
сім’ї, які втратили будь-яку життєву перспективу, інертно уставлені до своєї долі і долі своїх власних дітей.

Особливе місце у роботі з такими сім’ями належить соціальним педагогам, які «педагогізують» сім'ю та її мікросередовище, створюють педагогічні умови для благополуччя сім'ї, що дозволяє їй набути позитивного соціального досвіду, засвоїти соціальні цінності і організовувати свою життєдіяльність на цій основі.
Завданнями соціального педагога у роботі з неблагополучною сім'єю є:

виявлення випадків порушення прав людини в сім'ї, причин неблагополуччя, інформування про них органів влади;
профілактика девіантної поведінки в сім'ї та суспільстві, рецидивів порушення прав членів сім'ї у родині та суспільстві;
пропагування ідеальної моделі сімейного життя, здорового
способу життя;
правова і психолого-педагогічна просвіта населення з питань сім'ї та шлюбу, прав людини;
організація предметного спілкування членів неблагополучних сімей між собою, з іншими сім'ями для подолання причин неблагополуччя;
різноманітна допомога в організації життєдіяльності сім'ї, створенні умов для її функціонування, самореалізації і розвитку її членів [7] .

Основний зміст соціально-педагогічної роботи з неблагополучною сім'єю складають забезпечення сім'ї різними видами соціального обслуговування (соціальної допомоги та соціальних послуг), реабілітаційна та профілактична робота, соціальний супровід окремих категорій сімей та